Єдиний нафтопереробний завод Грузії в Кулеві на узбережжі Чорного моря планує відмовитися від російської нафти та перейти на постачання з Туркменістану, Казахстану й інших альтернативних джерел, повідомив керівник Black Sea Petroleum Давид Поцхверія. За його словами, компанія прагне повністю замістити російську сировину, щоб її нафтопродукти могли виходити на ринок Європейського Союзу. Це рішення ухвалили після кількох тижнів підвищеної уваги до ролі Кулеві в експорті російської нафти — на тлі обговорення в Європейському Союзі можливих санкцій проти порту в межах 20-го пакета обмежень щодо Москви. Проєкт передбачав заборону транзакцій із двома портами — Кулеві в Грузії та Карімун в Індонезії — що могло стати новим кроком у спробах ЄС ускладнити російські експортні маршрути поза межами самої Росії. У разі ухвалення такі заходи заборонили б компаніям і громадянам ЄС вести бізнес із цими портами.
Каспаров: Росія зможе змінитися лише після поразки у війні з Україною
У пропозиції стверджувалося, що російську нафту доставляли до Кулеві «суднами, які використовують нерегулярні та високоризикові практики перевезень». Той самий проєкт також стосувався суден, пов’язаних із так званим російським «тіньовим флотом».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Можливі санкції викликали занепокоєння серед регіональних експертів через ширше значення Кулеві як логістичного нафтотермінала. Професор Кавказького університету в Тбілісі Вахтанг Парцванія заявив Monitori, що такі обмеження «зачепили б усю логістику через цей порт» і зробили б Кулеві «непривабливим для міжнародного судноплавства та ізольованим від глобальної фінансової й страхової системи».
Нафтотермінал у Кулеві вже тривалий час перебуває в управлінні державної нафтової компанії Азербайджану SOCAR, яка запустила об’єкт у 2008 році.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе відкинув звинувачення в обході санкцій і заявив, що уряд готовий надати Європейській комісії детальну інформацію, наголосивши, що діяльність у Кулеві не суперечить санкційній політиці.
Згодом безпосередня загроза відступила. 10 березня ЄС, за повідомленнями, вирішив не включати Кулеві до фінального 20-го пакета санкцій, пославшись на «конкретні запевнення» з боку грузинської влади та оператора порту. Водночас у Брюсселі зазначили, що дотримання санкцій Грузією й надалі перебуватиме під пильним контролем.
