Світова економіка проходить «ще одне складне випробування» через шок від зростання цін на паливо, спричинений війною на Близькому Сході — унаслідок цього прогноз зростання реального світового ВВП у 2026 році становить 3,1%, а загальна інфляція — 4,4%.
Міжнародний валютний фонд оприлюднив ці дані у квітневому звіті World Economic Outlook за 2026 рік — своєму ключовому документі з прогнозами для глобальної та національних економік.
Цього разу МВФ підготував три прогнози залежно від розвитку війни з Іраном: базовий сценарій, що передбачає короткотривалий конфлікт і приблизно 19% зростання цін на енергоносії, а також два варіанти у разі більш затяжної та масштабної війни — несприятливий і тяжкий сценарії.
У разі несприятливого сценарію — тривалих перебоїв — зростання світового ВВП у 2026 році оцінюється на рівні 2,5%, тоді як у тяжкому сценарії (за умови продовження конфлікту до 2027 року) — на рівні 2%.
Місія МВФ почала роботу в Києві – червневий транш під загрозою через заблоковані законопроєкти
Інфляція зростатиме й надалі, якщо війна на Близькому Сході загостриться, досягаючи 5,4% у несприятливому сценарії та 5,8% — у тяжкому.
Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гуренша зазначив, що цей ціновий шок на паливному ринку відрізняється від енергетичних криз 1970-х років і 2022 року: економіки стали менш залежними від нафти завдяки більшій частці відновлюваних джерел енергії, а центральні банки нині «стримують інфляцію», а не підтримують економічну активність.
«Існує багато інших джерел енергії — відновлювані, ядерна та інші, — і глобальна економіка стала значно ефективнішою з точки зору того, скільки нафти потрібно для створення ВВП. … Центральні банки… засвоїли уроки. Вони вибудували відповідні підходи, стали більш незалежними та запровадили механізми, які дозволяють зосереджуватися на ціновій стабільності», — сказав Гуренша під час брифінгу в МВФ у вівторок.
За словами Гуренша, базовий сценарій передбачає середню ціну на нафту на рівні близько $80 за рік, однак за нинішніх цін, близьких до $100, світова економіка фактично перебуває між базовим і несприятливим сценаріями.
Країни з низьким рівнем доходу, що імпортують енергоносії, а також держави Перської затоки є найбільш вразливими до цих ризиків.
Центральні банки наразі можуть дозволити собі «вичікувати та спостерігати», за умови що інфляційні очікування залишаються стабільними, зазначив Гуренша, однак мають бути готові діяти, якщо ціновий тиск посилиться.
Водночас уряди мають обмежений фіскальний простір для реагування. Широкі субсидії, що застосовувалися під час попередніх енергетичних шоків, є дорогими й їх важко скасувати.
Натомість МВФ рекомендує цільову та тимчасову підтримку для вразливих домогосподарств і бізнесу.
За словами Гуренша, з огляду на те, що ціни на нафту тримаються ближче до $100, а не до приблизно $80, закладених у базовий сценарій МВФ, світова економіка вже фактично перебуває між базовим і несприятливим сценаріями.
Водночас ключовим ризиком залишається те, що відносний ціновий шок може перерости у стійку та всеохопну інфляцію — сценарій, якого політики прагнуть уникнути.
