Україна згадує найбільшу техногенну катастрофу ХХ сторіччя. Сьогодні 40 років тому внаслідок ряду технічних та інженерних помилок стався вибух, який призвів до розкриття працюючого ядерного реактору на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це потягнуло за собою важкі соціально-економічні, медичні та екологічні наслідки для сотень тисяч людей. Втім, проблеми могли б бути значно гіршими.
Завадили цьому відчайдушні і професійні дії ліквідаторів з числа працівників станції та пожежних бригад, які змогли локалізувати джерело забруднення і не допустити розвитку техногенної катастрофи.
У 20-тисячному місті Славутич, яке було збудоване для атомників ЧАЕС замість евакуйованої Прип’яті, зведено меморіал, присвячений першим десяткам загиблим ліквідаторам, які померли від гострої променевої хвороби в перші дні після катастрофи.
У ніч з 25 на 26 квітня жителі міста, серед яких багато самих ліквідаторів, діючих працівників ЧАЕС та їхніх родичів, сходяться в центр міста до меморіалу.
Вони тримають в руках лампади і свічки, як символ пам’яті.
У темряві вони викладають великих знак радіоактивності.
Майже кожен з них має родича, який був ліквідатором, страждає від хвороб, викликаних радіацією, або помер від них.
Пам’ять про ліквідаторів, які зупинили розвиток катастрофи – важлива частина місцевої ідентичності.
Головний монумент міста – янгол, що тримає вінець, як символ перемоги над радіацією – яскраво півдсвічений в ніч пам’яті.
А міська влада організувала в місті великий музей, де багато експонатів як часів 1986 року…..
…. Так і інтерактивних матеріалів з аудіо супроводом та VR.
Наразі це один з найбільш повних і найбільш якісних музеїв на тему катастрофи на ЧАЕС.
О 00:26 за київським часом – люди підходять до монументу ліквідаторам. Почесна варта в білих халатах хімзахисту, які нагадують про одяг ліквідаторів 1986 року, б’є в дзвін.
Після цього посеред ночі сотні жителів міста покладають квіти до монументу, де викарбувані портрети тих, хто першим взявся до боротьби з наслідками катастрофи – і загинув.
Серед тих, хто підносить квіти, - представники міської влади, народні депутати, громадськість, іноземці, які допомагали в ліквідації, ті, хто працював чи працює на ЧАЕС та ті, хто знав загиблих особисто.
На 40-річчя катастрофи акція була вельми велелюдною – вночі в центрі міста зібралися до тисячі людей, а сотні поклали квіти до монументу.
Важливо і те, що серед тих, хто вшановував пам’ять ліквідаторів, багато молоді і дітей – старше покоління передає пам’ять наступним поколінням.
Макрон: Трамп вважав, що Україна програє війну Росії
