Це друга стаття із серії «Kyiv Post», присвячена нещодавно розпочатій операції України, спрямованій на російську військову логістику на середніх відстанях від лінії фронту. Заявленою метою операції є підрив боєздатності російських військових підрозділів шляхом ударів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) по російських маршрутах постачання та логістиці.
Перша стаття серії, присвячена літакам, які використовують Збройні сили України (ЗСУ) у цій триваючій кампанії ударів, тут.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Українська концепція
В середині квітня, після провалу весняного наступу росіян, які не змогли закріпитися на завойованих позиціях (а в деяких секторах навіть втратили їх) через безпрецедентно щільне покриття українськими тактичними дронами, командування Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ оголосило про розширення операцій до 50–150 км від лінії фронту.
Український удар по нафтобазі в Новоросійську пошкодив до 15 резервуарів
Вже середині травня російські підрозділи повідомляли про присутність невеликої кількості українських дронів середньої дальності в Азовському регіоні, особливо на окупованих Росією територіях Херсонської та Донецької областей, але атаки ще не були систематичними. На той час більшість кремлівських ЗМІ вбачали головну загрозу в українських дронах великої дальності, які атакували російські нафтопереробні заводи та об’єкти оборонного призначення (такі, як Стерлітамакський нафтохімічний завод у Башкортостані за 1 300 км від українського кордону, уражений 15 квітня), або в ударах з моря (18 квітня в Севастопольській бухті були серйозно пошкоджені два кораблі ВМС Росії).
29 квітня президент України Володимир Зеленський заявив на зустрічі з міністром оборони Михайлом Федоровим, що Україна завдаватиме ударів не тільки на ближні та далекі відстані: «Одним із наших пріоритетів на найближчі місяці є удари на середню відстань. Це насамперед стосується військової логістики ворога, складів та командних пунктів, систем протиповітряної оборони та інших компонентів наступальної активності Росії проти України».
Зеленський зазначив, що обсяг ударів середньої дальності збільшився завдяки тому, що у 2026 році стало в п’ять разів більше дронів середньої дальності, ніж у попередньому. Українські ЗМІ вказали на західну фінансову допомогу, зокрема 286 мільйонів доларів, які Нідерланди виділили у квітні безпосередньо на придбання додаткових безпілотників. 27 травня Федоров зазначив, що кампанія вже триває, і що безпілотників достатньо. Він назвав її «Логістичний локдаун».
«Ми розпочинаємо логістичний локдаун російської армії та посилюємо удари середньої дальності по тилових районах ворога, — сказав Федоров. — Наше завдання — ще більше посилити тиск на росіян за лінією фронту та позбавити їх можливості проводити активні наступальні операції».
На момент, коли Федоров зробив цю заяву, українці запускали по 4–5 тисяч дронів на добу, і щонайменше третину – по окупованих територіях на південному сході та півдні України, які за розміром приблизно дорівнюють Бельгії: це південна та центральна частини Донецької області, південна частина Запорізької області, південна частина Херсонської області та Кримський півострів. Фактична кількість вильотів майже напевно більша, оскільки в кампанії також задіяні підрозділи Сил спеціальних операцій, ГУР і СБУ та окремі підрозділи безпілотників у складі бригад ЗСУ.
Згідно з повідомленнями цих підрозділів, пріоритетними цілями були військові транспортні засоби, бензовози та вантажівки, вузли залізничного сполучення між материковою частиною Росії та Кримом, а також склади боєприпасів і техніки, до яких українські дрони раніше не діставали. Шосе М-04, що з’єднує Донецьк і Маріуполь, шосе М-14, що пролягає від Ростова через окупований Маріуполь до окупованого Мелітополя, та шосе Р-280 «Новоросія» між Мелітополем і пунктами призначення в Криму зазнали найбільш масованих атак роїв дронів. Там було знищено й пошкоджено найбільше російських транспортних засобів.
Підготовка ґрунту: російська протиповітряна оборона
У березні 2026 року повітряний простір над південним сходом України та Кримом був одним із найкраще захищених у світі: там уже три-чотири роки перебували десятки досвідчених підрозділів російської ППО, а небо контролював потужний флот літаків-розвідників і супутники Повітряно-космічних сил Російської Федерації. З землі захист забезпечували потужні системи С-400/500, які Москва рекламувала як найкращі в світі.
Українська кампанія, яка одну за одною вибивала ці системи ППО, тривала з січня по квітень. Кожна атака була складною операцією, яка зазвичай вимагала відволікання уваги та точного вибору часу, щоб один із кількох дронів міг дістатися до цілі та уразити її. У більшості випадків завдання виконували оператори дронів і агенти СБУ та ГУР.
У січні, разом із операторами СБУ та ГУР, український підрозділ, що спеціалізується на атаках складних цілей (412-та бригада СБС «Немезида»), знищив російських систем ППО найвищого класу, розгорнутих на південному сході України, на суму близько 250 мільйонів доларів, в тому числі п’ять важких зенітно-ракетних комплексів, один середній зенітно-ракетний комплекс і рідкісний радіолокатор повітряного спостереження великої дальності. У березні підрозділи СБС перейшли до тактики блискавичних ударів і приблизно за 40 днів знищили понад 20 російських систем ППО, в тому числі С-400, «Панцир-С1» (призначену саме для збивання дронів), а також системи ППО середньої дальності «Бук» і рідкісні радіолокаційні станції повітряного спостереження.
За даними СБС, до кінця квітня російська ППО на Кримському півострові та окупованих територіях зазнала збитків на суму 1,1 млрд доларів: було знищено або виведено з ладу на тривалий час 25 зенітних ракетних комплексів і 13 радіолокаційних станцій або систем РЕБ.
Перевага у розвідці
Ймовірно, найважливішою технологічною перевагою, якою користується Україна у своїй кампанії ударів середньої дальності, є результати угоди, укладеної в січні з американською приватною компанією Vantor, щодо надання Україні даних супутникової розвідки майже в режимі реального часу, зокрема щодо руху російського транспорту на дорогах окупованих територій.
Україна отримувала такі супутникові дані головним чином від США, але у березні Білий дім припинив надання їй цих даних. Директор ЦРУ Джон Реткліфф заявив, що президент Дональд Трамп наказав припинити надання інформації, оскільки сумнівався у «відданості Зеленського мирному процесу». Радник з питань національної безпеки Майк Уолтц заявив, що Білий дім «переглядає всі аспекти» своїх відносин з Україною та Росією і «зробив крок назад».
За повідомленням Wall Street Journal, завдяки угоді з Vantor українські оператори дронів отримують оновлені супутникові розвіддані кожні 15 хвилин. Ці дані потрапляють в об’єднану мережу ЗСУ. Часовий лаг, з яким стикаються українці при отриманні супутникової інформації від американців – зазвичай день або два – скорочується, як правило, до менше ніж години. Як повідомляється, канал розвідданих Vantor фінансують уряди Нідерландів та України.
На початку травня не лише російські чати водіїв, а й лояльні до Росії чиновники на окупованих територіях півдня Україні попереджали, що кожен метр шосе між Ростовом і Сімферополем перебуває під спостереженням Збройних сил України і в будь-який момент туди може вдарити дрон.
Пріоритетні цілі: пальне і дороги
Україна почала систематично бити по російській енергетичній інфраструктурі ще в липні минулого року, і удари сягали аж Уральських гір. Стратегічною метою було скорочення російського експорту нафти та доходів, які йшли на ведення війни.
Але в травні-червні 2026 року удари на південному сході України по таких цілях, як нафтопереробні заводи, нафтобази та перекачувальні станції, стали звичним явищем, а атаки на паливну інфраструктуру набрали обертів: сотні невеликих дронів полювали на заправки, залізничні, цистерни та бензовози. На початку травня було зафіксовано сотні ударів, що призвело до дефіциту пального на окупованих територіях південної України. Ці удари зафіксували як українські підрозділи, так і російські користувачі соціальних мереж.
Відеореєстратори та коментарі водіїв російських вантажівок і туристів на дорогах окупованого півдня України в травні-червні також зафіксували появу українських дронів над містами та районами, де їх не бачили роками. Наприкінці квітня ЗСУ завдали хитрого психологічного удару по Кремлю, оголосивши, що оператори дронів 1-го корпусу «Азов», «оточення і повне знищення» якого в Маріуполі російські пропагандисти святкували ще в травні 2022 року, повернулися в повітряний простір над містом, щоб уражати будь-які російські військові машини чи солдатів, яких вони зможуть знайти.
Українське полювання на цілі поширилося далеко за межі окупованих територій розміром з Бельгію і простягнулося на саму Російську Федерацію. З початку квітня цього року, за підрахунками Kyiv Post, українські далекобійні дрони здійснювали масовані удари по нафтопереробних заводах і нафтобазах на території Росії з частотою трохи більше одного на день, причому найбільш видовищним був, мабуть, удар 25–26 квітня по об’єкту в Ярославлі: було підтверджено 15 влучань, а величезні пожежі було видно за кілометри.
За даними місцевих ЗМІ, найгірший дефіцит пального в Росії зараз спостерігається вздовж автомагістралей на півдні України та у Криму, а туристи вже повідомляють, що не можуть доїхати додому, оскільки заправки на півострові порожні, а дорога між Кримом і материковою частиною Росії стала паливною пустелею. Ціни на пальне зросли в усій Росії, а про дефіцит і навіть перебої у постачанні повідомляють у західних регіонах і Москві.
ДАЛІ: Збитки – наскільки ефективними були Mid-Strike дотепер?
