Верховна Рада не підтримала сім блокуючих постанов щодо скасування голосування у другому читанні та в цілому законопроєкту №15224 щодо змін до державного бюджету на 2026 рік про збільшення видатків на 1,56 трлн грн на сектор безпеки та оборони і тим самим розблокувала підписання спікером Русланом Стефанчуком закону.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час позачергового засідання парламенту в четвер, 18 червня, жодна з семи постанов про скасування закону не набрала необхідну кількість голосів – за необхідного мінімуму 226 голосів постанови набирали від 18 до 24 голосів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ініціаторами блокуючих постанов є Анна Скороход (“Європейська солідарність”), Ірина Геращенко (співголова фракції “Європейська солідарність”), Артур Герасимов (співголова фракції “Європейська солідарність”), Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”), Марія Юнова, Іванна Климпуш-Цінцадзе (“Європейська солідарність”), Софія Федина (“Європейська солідарність”).
У Мінцифри заявили про дискредитаційну кампанію з боку нардепа Гетманцева
Ініціатори блокуючих постанов вважають, що кошти, спрямовані до резервного фонду, будуть витрачені урядом без цільового спрямування. Також вони звернули увагу на грошове забезбечення військових, на яке, за словами ініціаторів постанов, коштів немає.
Також Ніна Южаніна навела дані зі звіту Рахункової палати за Ікв.-2026 року та зауважила, що у звіті є зауваження до дій уряду та вказано на потребі упорядкування напрямків та непримустимість витрачати кошти з резервного фонду держбюджету у спосіб, який планує уряд.
Коментуючи блокуючі постанови нардеп Ярослав Железняк (фракція “Голос”) зауважив, що наразі уряд продовжує програми “Національний кешбек” та витрачає на неї кошти, проте залишається прогалина для коштів на підвищення зарплат військовослубовцям та реформи армії.
Спікер Ради Стефанчук зауважив, що скасування закону могло призвести до затримки надходження фінансової допомоги Європейського союзу, що, в свою чергу, мало б негативний вплив на забезпечення потреб Сил оборони України, зокрема, що до підтримання височих темпів ураження противними та безпилотними системами на середніх і дальніх дистанціях, а також призупинення Міністерства оборони України контрактування окремих видів озброєння та військової техніки через відсутність відповідних ключевих призначень.
Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон. Надалі він буде спрямований на підпис президента України Володимира Зеленського.
Як повідомлялося, проєкт закону в другому читанні та в цілому Рада схвалила 10 червня, його підтримали 242 нардепи.
Документ передбачає збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн планується переважно коштом Ukraine Support Loan (USL) від Європейського Союзу.
Закон затверджено з урахуванням попереднього розподілу понад 1,3 млрд грн Резервного фонду: 559,1 млн грн на апарат Міненерго, 127,5 млн грн на ліквідацію шахт, 46,1 млн грн на Держенергонагляд та 599,1 млн грн Державному агентству з управління зоною відчуження (із них 525,1 млн грн – на об’єкт “Укриття”). Також підтримано спрямування 95 млн грн на апарат Національного комітету спорту інвалідів, 1,4 млрд грн на виплати Службі судової охорони та розрахунок зарплат НАБУ за прожитковим мінімумом 3328 грн замість 3028 грн без зміни загальних видатків бюро.
Як зауважила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, після внесення змін видатки на безпеку та оборону становитимуть рекордні 4,4 трлн грн: 2,3 трлн грн буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трлн грн – на грошове забезпечення військовослужбовців.
