Те, що розпочалося в середині 2023 року як невелике волонтерське об’єднання ентузіастів дронів, швидко перетворилося на одну з найбільш динамічних українських компаній у сфері оборонних технологій — вона створює ударні дрони з оптоволоконним зв’язком і датчики для поля бою, а зараз готується до виходу на ринок ракетних систем і систем протиповітряної оборони.
Співзасновник BlueBird Tech Валерій Зарубін каже, що на початку це не мало нічого спільного з бізнес-планами чи кошторисами. Все почалося з цікавості та необхідності.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Бренду взагалі не було, — згадує він. — Ми просто вивчали FPV-дрони з нуля — з чого вони зроблені, як літають, як працюють їхні системи».
До січня 2024 року ця неформальна група перетворилася на зареєстровану компанію.
Від деталей для хобі до промислових масштабів
Спочатку робота була майже кустарною — складання дронів із деталей, замовлених в інтернеті, та їхнє випробування в польових умовах. Але дуже швидко масштаби змінилися.
«Справжнім викликом було не створення одного дрона, — каже Зарубін, — а розуміння того, як створити тисячі».
До кінця 2023 року команда стабілізувала робочу конструкцію та почала готуватися до серійного виробництва. Цей перехід зумовив нову реальність: фінансування, ланцюги постачання, постачальники, логістика та довгі черги на комплектуючі — особливо з Китаю, де світовий попит на деталі для дронів уже перегрівся.
«Нам довелося одночасно вирішувати питання фінансування та постачання, — каже він. — Це вже було не просто інженерія. Це було глобальне постачання».
Компанія BlueBird Tech була офіційно зареєстрована лише тоді, коли завершився етап створення прототипу, а масштабування виробництва стало неминучим.
«У 2023 році не було справжньої компанії — були лише люди, які працювали без зарплати», — пояснює Зарубін. – Ми випробовували, розбивали, вдосконалювали, пробували знову».
Поворотним моментом стало завершення виготовлення першої серійної партії та початок найму перших співробітників.
«У той момент стало зрозуміло: це не тимчасовий проєкт. Це довгострокова компанія».
Рішення про офіційну реєстрацію відповідало й військовим вимогам — зокрема, щодо кодифікації, структурованої співпраці зі Збройними силами та дотримання суворих правових рамок.
Дрони на оптоволокні: створені для роботи в умовах радіоелектронної боротьби
Одним із найхарактерніших продуктів BlueBird Tech є лінійка FPV-дронів «Жах», які управляються через оптоволоконний кабель, а не радіосигнали.
Перевага, за словами Зарубіна, полягає в абсолютній стійкості до засобів РЕБ: «Його неможливо заглушити. Його неможливо перехопити. Між оператором і дроном – фізичний кабель. Це забезпечує стабільну передачу відеосигналу аж до останньої секунди».
Однак це фізичне з’єднання створює інші виклики. Тонкий оптоволоконний кабель може легко порватися, якщо зачепиться за дерева, будівлі або під час різких поворотів.
«Це вимагає зовсім іншого рівня пілотування, — пояснює він. — Це не просто технологія — це ведення бойових дій, що вимагає високої майстерності».
На практиці дрони на оптоволокні нівелюють одну з найбільших переваг на сучасному полі бою — електронне придушення сигналів, — але зміщують акцент на підготовку операторів та точність керування.
Система «Чуйка»
Серед найбільш незвичайних продуктів BlueBird Tech є «Чуйка» – портативний детектор дронів, призначений для того, щоб допомогти військовим виявляти ворожі БПЛА ще до того, як вони наблизяться до цілі.
На відміну від традиційних систем, які просто попереджають бійців, що поблизу знаходиться дрон, «Чуйка» робить дещо набагато корисніше: вона перехоплює аналоговий відеосигнал дрона і показує операторам саме те, що бачить сам дрон.
«Це ніби дивитися очима ворожого безпілотника», — каже Зарубін.
Система сканує ключові частоти всього за кілька секунд і може виявляти безпілотники на відстані до 4 кілометрів. Але справжньою проблемою було не знайти сигнал, а виокремити його з хаосу сучасного поля бою.
На передовій незліченні радіостанції, глушилки та системи радіоелектронної боротьби змагаються за простір у радіоефірі. Інженери BlueBird Tech місяцями розробляли алгоритми, які відфільтровують перешкоди та помилкові сигнали, дозволяючи операторам зосередитися виключно на відеопотоках з дронів.
«На полі бою надзвичайно багато електронних перешкод, — каже Зарубін. – Нашим завданням було усунути все зайве й швидко показати операторам те, що треба».
«Чуйка» не визначає автоматично, чи є дрон своїм чи ворожим. Це визначають оператори, аналізуючи телеметрію, мітки на відеопотоці, напрямок польоту дрона та навколишній ландшафт.
За словами Зарубіна, результат — це більше, ніж просто пристрій раннього попередження.
«Одна справа — знати, що поблизу дрон, — каже він. — Зовсім інша справа — насправді бачити, куди він дивиться, і розуміти, що намагається зробити ворог».
Від FPV-дронів до далекобійних систем
Окрім FPV-дронів, компанія розширила свою діяльність на більші платформи, зокрема «Бебрадрон» — тактичний безпілотник літакового типу.
На відміну від менших квадрокоптерів, він може нести до 9 кілограмів корисного навантаження на відстані до 45 кілометрів.
«Це зовсім інша категорія», — каже Зарубін. – Він призначений для ураження цілей, розташованих глибше в тилу, — командних пунктів, логістичних вузлів, укріплених позицій».
Компромісом є знижена маневреність, але натомість виграють дальність польоту та вантажопідйомність.
«Його неможливо замінити невеликим FPV-дроном. Він виконує зовсім іншу роль».
Поступовий відхід від китайських комплектуючих
Як і більша частина оборонної промисловості України, компанія BlueBird Tech активно намагається зменшити залежність від китайської електроніки, але до повної незалежності ще далеко.
«Це проблема не лише України — це глобальна проблема, — каже Зарубін. – Навіть США та Європа намагаються локалізувати виробництво».
За його оцінками, помітний прогрес займе 3–5 років, а повна незалежність може потребувати набагато більше часу.
«Китай десятиліттями домінував у сфері електроніки. Це неможливо швидко замінити».
Проте компанія поступово збільшує частку компонентів українського виробництва у своїх системах, називаючи це кроком до довгострокової стійкості.
Вступ у ракетну еру
Мабуть, найамбітнішим напрямком розвитку є вступ BlueBird Tech у сферу, пов’язану з ракетами.
У квітні компанія оголосила про створення спеціалізованого ракетного підрозділу, орієнтованого на системи протиповітряної оборони, здатні перехоплювати російські дрони, крилаті та балістичні ракети.
Це значний стрибок для компанії, яка лише три роки тому була групою волонтерів, що експериментувала з FPV-дронами.
Однак для Зарубіна цей крок — не стільки ризик, скільки неминучий наступний етап.
«Ніщо не може зупинити ідею, час якої настав», — каже він. – Україна дійшла до того моменту, коли розробка та серійне виробництво власного ракетного озброєння вже не вибір, а необхідність».
Компанія також запускає конструкторське бюро, що спеціалізується на керованих авіабомбах — ще одній галузі, в якій донедавна домінували великі державні виробники.
Зарубін вважає, що Україна наближається до нового етапу у військових технологіях, де перевагу на полі бою дедалі більше визначатимуть саме ракети, а не танки чи артилерія.
«Наступна революція належатиме високоточній зброї, — каже він. — Майбутнє поля бою визначатимуть країни, які опанують ракети та протиповітряну оборону».
BlueBird Tech сподівається представити свої перші конкретні результати до кінця цього року або на початку наступного.
«Україна вже змінила світ дронів, — каже він. — Тепер ми маємо закріпити цей успіх у ракетних технологіях».
Тісні зв’язки з державою
Зарубін зазначає, що оборонні технології не можуть функціонувати без координації з урядом.
«Ми щодня співпрацюємо з державними структурами. Це партнерство, а не окремий процес» — каже він і наголошує, що підтримка з боку державних органів та оборонних установ є безпосередньою та безперервною:
«Держава зацікавлена в тому, щоб сучасна зброя розроблялася та вироблялася в Україні. Ми щодня на зв’язку з державними структурами. Це тісне партнерство».
Перед введенням у експлуатацію продукція BlueBird Tech також має пройти кодифікацію та сертифікацію.
«Без контролю якості настав би хаос, — каже він. — У результаті солдати могли б отримати неефективні системи. Кодифікація — це фільтр, що гарантує надійність».
Важливу роль відіграє й суворий експортний контроль, який гарантує, що чутливі технології не потраплять до неавторизованих користувачів або ворожих суб’єктів.
Кожна потенційна угода перед затвердженням перевіряється кількома державними органами.
«Система побудована так, що навіть якщо хтось припуститься помилки, держава не дозволить, щоб чутливі технології потрапили в чужі руки», — каже Зарубін.
Зараз бюрократичні процедури, які раніше займали набагато більше часу, спрощені, що дозволяє новим технологіям переходити від прототипу до бойового застосування з безпрецедентною швидкістю.
«Ми всі працюємо над досягненням однієї мети. Чим швидше Україна зможе створювати та впроваджувати власну зброю, тим сильнішою та безпечнішою вона стане», — каже Зарубін.
Програма «Drone Dominance»
BlueBird Tech уже бере участь у програмах міжнародного співробітництва, зокрема у програмі «Drone Dominance» (Домінування дронів) разом із американським партнером Zaruba Tech.
«Ми поєднуємо український бойовий досвід із глобальними оборонними системами», — каже Зарубін. – Йдеться про формування майбутніх стандартів».
Партнерство охоплює спільне виробництво, передачу технологій, інженерну співпрацю та інтеграцію українського програмного й апаратного забезпечення в західні оборонні системи.
BlueBird Tech також розглядає можливість створення спільних підприємств у Європі та США і планує розширити навчальні програми для іноземних фахівців.
«Україна вже не просто купує технології. Ми допомагаємо їх створювати», — каже Зарубін.
Він стверджує, що поле бою перетворило Україну на полігон, уроки якого зараз привертають увагу всього світу.
«Весь світ цікавиться українським досвідом», — каже він.
BlueBird Tech уже ділить офісні приміщення у США з компанією Zaruba Tech, що, за словами Зарубіна, слугує мостом до суворо регульованих західних оборонних ринків.
За межами поля бою
Компанія розраховує залишатися активною ще довго після закінчення війни і вийти за межі оборонної галузі.
За словами Зарубіна, багато сучасних інновацій мають історичні паралелі в авіації та промислових технологіях, де військові програми згодом переросли у цивільні галузі.
«Ми плануємо перетворити наш інженерний досвід також на цивільні технології», — каже він.
Для BlueBird Tech війна стиснула те, що зазвичай тривало б десятиліттями, до кількох років. У компанії вважають, що в майбутньому буде переосмислене місце України у світовій обороні — і в технологіях у ширшому сенсі.
