Від редакції: У зв’язку з відставкою міністра оборони Михайла Федорова 15 липня 2026 року та політичною кризою, що розгорнулася після цього в Києві, Kyiv Post повторно публікує інтерв’ю, яке головний редактор видання Богдан Нагайло взяв у Федорова 16 червня 2022 року. На той час він обіймав посади міністра цифрової трансформації та віцепрем’єр-міністра України.
ІТ-вундеркінд і головний цифровізатор України Михайло Федоров, який у 31 рік став віцепрем’єр-міністром і очолив цифрову модернізацію країни, дав ексклюзивне інтерв’ю головному редактору Kyiv Post Богдану Нагайлу. Які головні виклики постали перед його командою, чого їй уже вдалося досягти та як Україна протистоїть російській агресії? Про це та багато іншого — в інтерв’ю з циклу Exclusive Insight.
Богдан Нагайло: Пане віцепрем’єре, дякую, що знайшли час для Kyiv Post. Гадаю, ви знаєте, що про вас говорять як про легенду: наймолодший член українського уряду, який разом із президентом працює над перетворенням України на справді сучасну демократичну державу. Саме ви розробили концепцію «держави у смартфоні», а застосунок «Дія» став вашим великим досягненням. Наступним викликом став захист України під час війни. Скажіть відверто: чи важко було все це розпочинати, коли вашого міністерства ще навіть не існувало?
Відставка Федорова. Україна крокує до нової політичної кризи?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Михайло Федоров: Насправді це було не надто складно, адже ми не намагалися вбудуватися в уже наявну систему, а створювали власну з нуля. Ми будували її відповідно до свого бачення і розуміння того, як вона має працювати. Це була унікальна можливість.
Наша мета — створити найзручнішу у світі державу з погляду надання державних послуг. Для її досягнення ми визначили конкретні завдання, за кожне з яких і відповідні проєкти відповідає один із моїх заступників.
Паралельно з наявною системою ми побудували власну, меншу. Використавши окремі складові старої системи, ми створили новий продукт і показали мільйонам українців та державним службовцям, як усе це може працювати.
Чи стикалися ви спочатку з опором з боку консервативно налаштованих чиновників?
Скажу так: ми відразу сформували команду, яка вміє працювати з бюрократичною системою. Звісно, я пам’ятаю свою першу зустріч із головою Державної міграційної служби — вона відбулася саме тут, у цьому кабінеті. Він переконував мене, що створити цифрові паспорти неможливо. Дуже нервував, а потім підвівся і вийшов зі словами: «Це неможливо!»
А згодом саме він першим оголосив про запуск електронних паспортів, а потім їздив світом і представляв їх як досягнення уряду.
Так, бюрократичний опір був. Однак нам допомогло те, що ми відразу запустили продукт для масової аудиторії: вже в перший день «Дією» почали користуватися мільйони людей. Це дало нам змогу рухатися далі. Тобто довіра і величезна кількість користувачів допомогли подолати цей опір. Ось у чому наша формула.
Ви задоволені тим, чого вдалося досягти за порівняно короткий час?
Звісно, нам хотілося зробити більше. Ми цілодобово думаємо над тим, як працювати швидше й ефективніше. У нас є можливість аналізувати, де ми рухалися надто повільно, де управління було неефективним, а які рішення виявилися помилковими. Це дуже нам допомагає.
Бувало, ми три місяці працювали над проєктом, залучали до нього багато людей, а потім розуміли, що продовжувати не варто, і зупиняли його. Завдяки цьому ми швидше знаходимо рішення, необхідні для подальшого розвитку.
Ми хотіли зробити більше, але те, що вже зроблено, на мою думку, вдалося добре. Якщо говорити у відсотках, то, відверто кажучи, ми виконали лише 3% від усього, що насправді потрібно зробити. Тож найцікавіше ще попереду.
Отже, вашим найважливішим досягненням на сьогодні є «Дія», чи не так?
Кожен проєкт важливий. «Дія» здійснила революцію у сфері цифрових послуг. Ще один важливий проєкт — «Дія.City». Він охоплює майже 20 тисяч людей і пропонує одну з найкращих у світі систем оподаткування для технологічних компаній. За два тижні до початку війни до нього вже приєдналися 250 компаній.
Це цілком нова філософія податкової та правової систем. Вона також має велике значення для розвитку України як економіки з ефективним оподаткуванням та елементами венчурного інвестування.
Результати нашої роботи помітні й у сфері інтернет-покриття: попри війну, інтернет доступний по всій країні, а зв’язок після пошкоджень відновлюють дуже швидко.
Як так сталося? Хочу зрозуміти: коли російські загарбники стояли майже біля воріт Києва, чому вони не завдали удару по цій інфраструктурі? Чому не вивели з ладу наш внутрішній телекомунікаційний зв’язок та інтернет?
Тому що в нас ринкова економіка, а вся мережа побудована на роботі тисяч провайдерів. Через це вивести її з ладу дуже складно. Для цього довелося б зруйнувати всю магістральну мережу разом з інфраструктурою провайдерів, а це не так просто.
Саме тому навіть у зоні бойових дій окремі послуги вдається відновлювати досить швидко. У нас працює дуже багато невеликих провайдерів, які оперативно прокладають і ремонтують лінії «останньої милі».
Дякуємо вам за те, що першим звернулися до Ілона Маска щодо підключення системи Starlink, аби не допустити блокування інтернету. Чи важко було переконати його допомогти Україні в такий складний час?
Він відгукнувся миттєво, але цьому передували два роки роботи. Увесь цей час ми намагалися налагодити контакт зі SpaceX. Приблизно рік компанія не відповідала ані на наші листи, ані на звернення посольства. Лише десь за півтора року ми отримали першу відповідь і почали спілкуватися.
За два дні до початку війни ми провели відеоконференцію з європейським керівництвом SpaceX. Ми домовилися, що найближчими тижнями компанія офіційно розпочне роботу в Україні та підключить тут Starlink.
Тож на момент початку війни ми вже мали налагоджений контакт. Я написав Маску у Twitter, він майже одразу відповів — і далі все дуже швидко закрутилося.
Наскільки я розумію, використання Starlink в Україні щойно офіційно дозволили, так?
Так. Разом зі SpaceX ми показали, наскільки важливо швидко діяти в критичній ситуації. Це найголовніше. Офіційно оформити все вдалося вже згодом — лише на четвертому місяці війни. Перші три місяці ми діяли швидко, не чекаючи завершення бюрократичних процедур, і це дало хороші результати. Нині по всій країні активно використовують понад 12 тисяч терміналів Starlink.
Які найбільші виклики постають перед міністром під час війни?
Насамперед це безпека баз даних. На другий чи третій день війни ракета влучила в дата-центр, де зберігалися копії державних реєстрів. Однак ми заздалегідь створили резервні копії у хмарних сховищах провідних світових компаній. Тому сьогодні всі українські дані захищені.
Як бачите, усе працює: уряд, митна й податкова служби, «Дія», Казначейство. Ми не боїмося, що з даними щось станеться, адже постійно посилюємо їх захист. На цьому фронті боротьба також триває.
Вас підтримує ціла армія ІТ-фахівців. Розкажіть трохи про те, як вони допомагають.
Із перших годин війни з нами почали зв’язуватися українські ІТ-компанії та окремі кібервَолонтери, пропонуючи свою допомогу. Вони казали: «Дозвольте нам допомогти. Просто скажіть, що потрібно робити».
Ми ніколи ні на кого не нападали. Україна — мирна держава, і раніше ми навіть не думали про ведення війни в кіберпросторі. Ми завжди лише захищалися. Кібератак було так багато, що вони стали для нас майже звичною справою. Відтоді як ми почали будувати цифрову державу, нас атакували щодня, тому ми вже й не уявляли, що може бути інакше.
Коли російські танки перетнули український кордон, ми відреагували негайно. Систематизували всі пропозиції, які надходили від наших людей, розподілили їх за напрямами та почали ставити завдання — як публічні, так і конфіденційні.
Ми поєднували різні завдання в межах комплексних кампаній. Наприклад, дії проти ІТ-інфраструктури координували з комунікаційною роботою. І це спрацювало. Зараз із нами співпрацюють десятки тисяч фахівців і сотні компаній, і ця співпраця триває досі.
Ми знаємо, що через політичну кризу та репресії білоруського режиму багато ІТ-фахівців виїхали до Польщі, України та інших країн. Нещодавно Росію також залишило чимало людей, які не погоджуються з політикою Путіна. Чи допомагають вони Україні, чи переймаються лише власною безпекою? Як ви залучаєте їх до співпраці?
Під час драматичних політичних подій у Білорусі, після того як Лукашенко проголосив себе президентом, нам допомогли багато провідних білоруських компаній, які згодом перебралися до України. Вони справді багато для нас зробили й продовжують допомагати, а ми свого часу допомогли їм. Серед білорусів є фахівці найвищого рівня.
З росіянами ми взагалі не спілкуємося. В Україні немає російських компаній, і вони сюди не переїжджають. Однак, за нашими даними, понад 100 тисяч ІТ-фахівців виїхали з Росії до Європи та інших країн.
У нас інше завдання. Їхня допомога нас не цікавить. Ми хочемо, щоб вони залишали Росію і щоб вона втратила майбутнє як цифрова держава, адже майбутнє, безумовно, належить цифровій економіці.
Погляньте: «Газпром» оцінюють у 100 мільярдів доларів, а Tesla — у 700 мільярдів. Потрібно створювати високотехнологічні компанії, адже саме високотехнологічні галузі генерують більшу додану вартість.
А хто створює технологічні компанії? Молоді інженери, які мають енергію та мотивацію і добре володіють сучасними технологіями. Вони інакше бачать майбутнє і не хочуть жити за диктатури. Вони не житимуть у країні, де немає навіть Photoshop, а розрахуватися неможливо за допомогою Mastercard, Visa чи PayPal. Тому вони виїжджають. Залишаючи Росію, ці фахівці відкидають її на 20 років назад — і саме цього ми прагнемо.
Перед нами постала колосальна проблема: мільйони людей були змушені залишити свої домівки, а багато хто — й Україну. Як цей відтік фахівців позначився на ІТ-галузі та кібербезпеці, за які ви відповідаєте?
Чимало компаній, які раніше працювали на сході України, переїхали до центральних і західних областей. Ми намагаємося допомагати їм усім, чим можемо: від якісного інтернет-зв’язку до тимчасового житла.
Ми робили все можливе, навіть якщо це виходило за межі наших повноважень. Використовували свої контакти й зверталися до людей, які розуміли, наскільки важливо зберегти українську ІТ-галузь. Я писав великим іноземним замовникам наших ІТ-компаній, просив їх поставитися до ситуації з розумінням і не розривати контракти. Ми зробили дуже багато.
У першому кварталі цього року ІТ-галузь заробила навіть більше, ніж за аналогічний період торік. Вона продовжила зростати, хоча й недоотримала частину потенційних доходів. Якби не війна, результати могли б бути ще кращими.
Упродовж першого кварталу ми підготували до 10 тисяч людей, які вже почали працювати в ІТ. У нас діяла програма навчання так званих світчерів — людей, які змінюють професію, — щоб допомогти їм увійти в ІТ-галузь.
Нині наше завдання — стабілізувати ситуацію та зробити все можливе для подальшого розвитку галузі. За нашими оцінками, до 93% українських ІТ-компаній уже відновили роботу на довоєнному рівні.
Пандемія COVID-19 навчила нас працювати дистанційно й не залежати від логістики. Тепер наші фахівці мають відповідний досвід і вміють пристосовуватися до нових умов.
Крім того, нам вдалося домогтися бронювання від мобілізації для тисяч ІТ-фахівців, необхідних для підтримки й розвитку нашої інфраструктури. Йдеться приблизно про 10 тисяч людей, яких тому не призивають до війська.
Ми докладаємо значних зусиль, щоб галузь продовжувала працювати, адже світ не стоїть на місці й продовжує розвиватися.
Які країни найбільше вам допомагають і є вашими найближчими партнерами в цій сфері?
На це питання я маю чітку відповідь. Я підтримую зв’язок з усіма європейськими міністрами, які відповідають за цифрову трансформацію. Наші найближчі друзі в Європі — Польща, Словаччина та Словенія. Це країни, на які ми справді можемо покластися.
У їхніх дата-центрах зберігаються наші дані, і це фактично нас урятувало. Вони витратили десятки мільйонів доларів, щоб забезпечити їх зберігання.
Крім Польщі, Словаччини та Словенії, ми підтримуємо зв’язок і з іншими країнами, зокрема Францією та Великою Британією.
Зараз основні центри зосереджені у Львові та Києві, так?
Ви маєте на увазі ІТ-центри? Так, звісно. Вони також є в інших західних областях — зокрема у Волинській, Львівській та Закарпатській.
Як бачите, життя повертається і до Києва. За моїми даними, зараз у столиці перебуває до трьох мільйонів людей. У мене є інформаційна панель, на якій ми відстежуємо узагальнені й анонімізовані дані мобільних операторів. Я постійно стежу за переміщенням користувачів між регіонами, щоб розуміти загальну ситуацію. Це важливо для роботи цифрових послуг.
Шкода, що ми не маємо більше часу для розмови. На завершення пропоную зазирнути в майбутнє. Наступного місяця ви представлятимете українську ІТ-галузь на важливій конференції в Лугано. Вона називається «Відновлення України», так?
Так, це головний міжнародний майданчик, де ми представимо українські реформи.
Які цілі й завдання ви ставите та чого очікуєте від цієї конференції?
Ми запросили європейських міністрів, які відповідають за цифрову трансформацію, а також провідні технологічні компанії. На конференції ми представимо короткостроковий план відновлення. Сьогодні щодо цифрового сектору правильніше говорити саме про відновлення, а не про розвиток.
Ми також розповімо про наші плани зі створення цифрового уряду України 2.0, який має стати інноваційнішим за уряди інших країн світу. Представимо своє бачення і, що найважливіше, покажемо, як кожна ІТ-компанія може долучитися до цього успіху. Це має бути взаємовигідна співпраця для всіх.
Ми представимо можливості для інших компаній і покажемо, як Україна може стати платформою для спільної роботи.
І все ж «цифровий уряд 2.0», безперечно, набагато важливіший за перемогу над Уельсом із рахунком 2:0.
(Сміється.) Саме так!
Щиро дякую, пане міністре, що знайшли для нас час і поділилися цією інформацією!
Дякую!
Дякую!
Росіяни запустили по Києву балістику: 10 постраждалих, виникли пожежі
