Союзники по НАТО зазвичай ухвалюють декларацію за підсумками саміту лідерів. Однак в Анкарі вони також затвердили окремий документ, покликаний поглибити взаємодію Альянсу з виробниками озброєнь.
На цьогорічньому саміті оборонній промисловості приділили безпрецедентну увагу: лідери держав і керівники компаній оголосили про низку угод та партнерств. Нова стратегія має надати оборонним компаніям чіткіше уявлення про потреби союзників у військових спроможностях, щоб вони могли наростити виробництво.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Стратегія має три цілі: посилити комунікацію між структурами НАТО й оборонною промисловістю, сприяти інноваціям і взаємосумісності, а також наростити виробництво й підтримувати його на належному рівні.
Як зазначено у стратегії, НАТО передаватиме оборонній промисловості «узагальнений сигнал про попит», сформований на основі Процесу оборонного планування НАТО (NDPP), щоб інформувати виробників про потреби Альянсу. У межах NDPP НАТО визначає, які військові спроможності та засоби йому необхідні.
Розвідка Литви повідомила про можливі провокації Росії проти країн НАТО
Стратегія також передбачає, що НАТО працюватиме над упровадженням відкритої архітектури, яка дає змогу поєднувати компоненти різних виробників, а також спільних цифрових стандартів. Деякі виробники озброєнь давно закликають до цього, оскільки такий підхід дає змогу виробляти продукцію швидше й дешевше.
«Головна претензія оборонної промисловості полягає в тому, що її залучають до консультацій надто пізно — на етапі, коли Альянс уже визначився з конкретною технологією чи обладнанням. Це обмежує можливості виробників запропонувати інші підходи або альтернативні рішення», — розповів Euractiv колишній заступник помічника генерального секретаря НАТО Джеймі Ші.
На думку Ші, стратегія може надати оборонній промисловості довгострокові орієнтири й переконати компанії співпрацювати не лише з національними міністерствами оборони, а й безпосередньо з НАТО. Він наголосив, що однією з передумов успіху стратегії є комунікація через «зрозумілий та ефективний портал».
«Робота над наступним циклом NDPP незабаром розпочнеться, а нові політичні настанови мають бути затверджені у 2027 році. Тому, гадаю, в межах стратегії оборонну промисловість намагатимуться якомога ширше залучити до цих консультацій, — зазначив аналітик Інституту Європейського Союзу з досліджень безпеки (EUISS) Джузеппе Спатафора. — Історично такі консультації проводили переважно на рівні урядів країн-союзниць, які потім спілкувалися з національними оборонними компаніями».
Основним каналом комунікації стане єдине вікно для оборонних компаній, які прагнуть брати участь у закупівлях НАТО, — портал NATO Industry Front Door, запущений в Анкарі. Першим про це повідомив Euractiv.
Досі виробникам озброєнь доводилося працювати зі «складною інституційною системою НАТО, у якій різні структури мають різні інтереси та процедури або взагалі не комунікують між собою», зазначив Ші.
Ще у Плані дій НАТО щодо оборонного виробництва від 2025 року Альянс зобов’язався посилити комунікацію з промисловістю та ділитися узагальненими даними про потреби, визначені в межах оборонного планування. Крім того, ще у 2013 році НАТО ухвалило рамкову програму взаємодії з промисловістю.
Майбутні виклики
Стратегія має створити для компаній «більше можливостей» для взаємодії з НАТО — від великих генеральних підрядників до «нетрадиційних постачальників». Однак, на думку Ші, головне завдання полягатиме в тому, щоб у роботі з НАТО брали участь не лише великі виробники озброєнь, які мають для цього достатньо ресурсів.
Голова ASD — провідної європейської асоціації оборонної промисловості — Каміль Гран у розмові з Euractiv на полях Промислового форуму НАТО висловив жаль, що стратегію взаємодії НАТО з промисловістю узгоджували переважно країни-союзниці.
Співпраця між НАТО й оборонною промисловістю залишається добровільною і не має окремого фінансування.
«Головним обмеженням є фінансування», — зазначив Спатафора. За його словами, НАТО надає порівняно невелику фінансову підтримку, особливо на тлі нещодавніх ініціатив Європейського Союзу з фінансування оборони.
Ще одним викликом, за словами Ші, буде визначити, яка саме структура НАТО керуватиме діалогом з оборонною промисловістю.
До взаємодії з виробниками залучені кілька командувань, підрозділів та агентств Альянсу, зокрема Промислово-консультативна група НАТО, Відділ оборонної промисловості, інновацій та озброєнь, а також Акселератор оборонних інновацій для Північної Атлантики (DIANA).
Наступні кроки
Очікується, що до наступного жовтня представники країн-союзниць у межах Конференції національних директорів з озброєнь підготують «план реалізації» стратегії. Цей орган також має «відігравати ключову роль» у розвитку взаємодії з оборонною промисловістю. Він об’єднує представників міністерств оборони країн-союзниць, які зазвичай зустрічаються двічі на рік, щоб визначати загальний стратегічний курс Альянсу.
У такій дорожній карті можуть бути визначені конкретні кроки для взаємодії з оборонною промисловістю, а також цілі у сфері інновацій і виробництва, зазначив аналітик із питань оборони та безпеки RAND Europe Ніколя Жуан.
«Документ може запропонувати шляхи подолання роздробленості оборонно-промислової бази Альянсу, зокрема шляхом об’єднання окремих програм закупівель — наприклад, бойових танків нового покоління, високоточних ударних ракет або безпілотників, тобто в тих сферах, де є значний потенціал для багатосторонньої співпраці», — додав він.
Після Анкари: чи знову НАТО є єдиним фронтом?
ПОГЛЯД: НАТО, Ніксон і Розділ 1250A
