Перший тиждень на посаді в.о. міністра оборони України Євген Хмара провів у зустрічах із головними союзниками. Судячи з офіційних заяв і понеділкових новин, головним питанням порядку денного був захист житлових будинків і підприємств України від російських балістичних ракет.
Які питання були головними під час перших міжнародних зустрічей Євгена Хмари?
У новинах про переговори, що відбулися з 24 по 28 липня, зазначалося, що під час обговорень із представниками США, Великої Британії та Німеччини новопризначений Хмара також надав пріоритет розширенню спільного виробництва озброєння з Україною та обміну передовим бойовим досвідом своєї країни з провідними державами-членами НАТО.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зустрічі пройшли успішно, але, як повідомляється, Україна не отримала нових пропозицій стосовно вкрай необхідних ракет-перехоплювачів.
Яке значення має попередній бойовий досвід Євгена Хмари для посади міністра?
39-річний Євген Хмара — ветеран розвідки. Вперше він взяв участь у бойових діях як спецпризначенець у 2014 році – проти сепаратистів і російських військових, які вторглися на схід України.
Міноборони оновило курс про оборонні закупівлі в «Армія+»
Відомий як вправний та інноваційний командир спеціальних операцій, Хмара був головним планувальником операції «Павутина» у червні 2025 року, під час якої за допомогою дистанційно керованих дронів, прихованих у вантажних автомобілях, було здійснено масовану атаку на чотири російські військові аеродроми, в результаті чого, за офіційними даними, було пошкоджено або знищено 41 стратегічний бомбардувальник Кремля. Посаду міністра оборони він обійняв 16 липня.
Чому Україні не вдалося погодити нові поставки ракет-перехоплювачів Patriot?
Перша велика міжнародна зустріч Хмари відбулася 24 липня в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером. Як повідомляє інформаційна агенція «Інтерфакс», переговори були присвячені питанням посилення протиповітряної оборони України, зокрема шляхом прискорення постачання ракет-перехоплювачів «Patriot» і, можливо, збільшення постачання американських високоточних далекобійних боєприпасів.
У коментарях журналістам після зустрічі Хмара наголосив на позиції Києва: український досвід використання безпілотників та ведення асиметричної війни буде корисним для США та НАТО. Він також закликав до розширення технологічного співробітництва з країнами-членами НАТО.
З моменту другого вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Сполучені Штати є найбільшим донором військової допомоги Україні, надавши її на суму приблизно 65 млрд доларів. Серед основного — системи протиповітряної оборони «Patriot» і ракети для них, високоточні ракети HIMARS і ATACMS, системи ППО NASAMS, танки «Abrams» і бойові машини піхоти «Bradley», тисячі протитанкових комплексів «Javelin» і «TOW» та понад мільйон артилерійських снарядів із запасів США.
У лютому 2025 року, після інавгурації президента Дональда Трампа, Сполучені Штати, які колись були надійним союзником і опорою міжнародної військової підтримки України, відмовилися від проукраїнської політики на користь стратегії позбавлення її озброєння, щоб змусити її капітулювати перед Росією.
Після початку війни між США та Іраном представники Пентагону заявили у червні, що запаси ракет «Patriot» — єдиного практичного засобу, яким володіють українські збройні сили для перехоплення російських балістичних ракет — настільки обмежені, що США не зможуть продавати їх Україні перехоплювачі у значних кількостях щонайменше протягом двох років.
Українські ЗМІ повідомили, що зустрічі Хмари та Вітакера, хоч і були позитивними та дружніми, не привели до укладення угоди про збільшення обсягів продажу Україні ракет «Patriot».
Як Британія допомагає Україні з винищувачами Gripen та морськими дронами?
За даними офіційної української військової інформаційної платформи «Мілітарний», 25 липня Хмара та його співробітники провели дистанційну офіційну розмову з новопризначеним міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом.
У заяві Міністерства оборони Великої Британії зазначено, що обговорення було надзвичайно детальним і стосувалося подальшої підтримки придбання Україною сучасних шведських винищувачів «Gripen» — багатоцільових літаків, близько третини комплектуючих яких виробляється у Великій Британії. Під час перших переговорів між Хмарою та Стрітінгом також йшлося про постачання в Україну та введення в експлуатацію передових ракет класу «повітря-повітря» «Meteor», які перевершують ті, якими оснащені російські винищувачі.
За повідомленням українського «5 каналу», також обговорювалися питання фінансування українського виробництва та закупівлі безпілотників середньої та дальньої дії за рахунок процентних доходів від заморожених російських активів, а також обмін бойовим досвідом, отриманим під час війни.
Велика Британія виділила Україні від 13 до 16 мільярдів доларів у вигляді прямої військової допомоги – спершу це було протитанкове озброєння та засоби ППО ближнього радіусу дії, а пізніше – сучасні крилаті ракети «Storm Shadow», основні бойові танки «Challenger 2», самохідні гаубиці, броньовані машини, безпілотники та системи протиповітряної оборони. Британська армія очолила міжнародні зусилля з підготовки солдатів ЗСУ, підготувавши десятки тисяч новобранців.
Тісна співпраця між спеціальними службами України та Великої Британії бере свій початок ще з перших днів війни і здебільшого є засекреченою. Розробка та бойове застосування дедалі досконаліших ударних морських дронів в Азовському та Чорному морях є, ймовірно, найвідомішою спільною ініціативою, про яку стало відомо широкій громадськості.
Яку роль відіграє Німеччина у посиленні української ППО та виробництві зброї?
27 і 28 липня Хмара зустрівся в Києві з послом Німеччини Гайко Томсом і співробітниками посольства, і знову головним питанням на порядку денному було посилення протиповітряної оборони.
Згідно з інформаційною платформою Міністерства оборони України «Арміяінформ», Хмара конкретно попросив Німеччину прискорити постачання ракет-перехоплювачів «Patriot» для захисту від атак російських балістичних ракет на українські міста та критичну інфраструктуру. Також обговорювалося ширше залучення Німеччини до розвитку українського виробництва засобів ППО, зокрема спільне виробництво ракет, боєприпасів і бойових машин.
На початку липня новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус закликали країни-союзники приєднатися до коаліції з метою надання Україні ракет-перехоплювачів «Patriot» для захисту від російських балістичних ракет.
Цей заклик здебільшого залишився без відгуку, за винятком невеликого внеску Польщі (за повідомленнями, п’ять ракет). Зазвичай Росія щомісяця запускає по Україні щонайменше 50 балістичних ракет із боєзарядом вагою понад пів тонни – це достатньо для того, щоб знести цілі під’їзди типового українського багатоквартирного будинку.
Згідно з даними, опублікованими Місією ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні (HRMMU), станом на кінець липня, російські бомби і ракети вбили щонайменше 1 396 українських цивільних, і поранили щонайменше 7 978.
Наразі Німеччина є найбільшим європейським військовим партнером України і, ймовірно, випередить США, виділивши приблизно 46–48 млрд доларів на військову допомогу та пов’язану з нею підтримку у сфері безпеки. Серед найважливішого —системи ППО IRIS-T SLM та SLS, а також батареї та ракети «Patriot».
Німеччина також передала Україні сотні броньованих машин, зокрема основні бойові танки «Leopard 1» та «Leopard 2», бойові машини піхоти «Marder», самохідні зенітні гармати «Gepard» і самохідні гаубиці «Panzerhaubitze 2000». У 2025–2026 роках ця допомога розширилася за рахунок ударних дронів середньої дальності та запланованого виробництва в Україні артилерійських боєприпасів і бойових машин.
