Владімір Путін — російський політичний діяч, колишній офіцер КДБ, чиє правління триває понад чверть століття і позначене системним знищенням демократичних інститутів та перетворенням Росії на агресивну мілітаристську автократію. Виходець із ленінградських комуналок, він побудував свою кар'єру на ідеї реваншизму за розпад Радянського Союзу. Ція ідея згодом трансформувалася у відкриту військову агресію проти сусідніх суверенних держав. За роки перебування при владі він став головним стратегом вертикалі, де всі гілки влади підпорядковані одній особі, а опозиція та вільні медіа фактично знищені.
У зовнішній політиці Путін став головною рушійною силою гібридних воєн, спрямованих на підрив західної єдності. Повномасштабне вторгнення в Україну стало кульмінацією його імперських амбіцій, що призвело до дипломатичної ізоляції Росії та визнання його міжнародним злочинцем. Виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на його арешт за незаконну депортацію дітей став юридичним підтвердженням його статусу парії.
Його стиль управління базується на страху, пропаганді та використанні енергоресурсів як політичної зброї. У внутрішній політиці він виступає як ініціатор економічної моделі, повністю переорієнтованої на потреби війни, що призводить до катастрофічного зростання видатків на армію коштом добробуту громадян. Попри спроби демонструвати впевненість, він змушений постійно балансувати між інтересами еліт та зростанням економічного тиску. Для світу він залишається символом загрози та ядерного шантажу.
