Наступного тижня група ключових союзників України планує представити проєкт “сил для гарантування безпеки”, які мають захистити країну після потенційного перемир’я чи укладення мирної угоди. Проте не всі основні міжнародні партнери підтримують цю ідею.

Група союзників, що називає себе “Коаліцією охочих”, досі обговорює деталі того, які саме гарантії безпеки чи безпосередню підтримку на території України вони готові запропонувати для забезпечення виконання будь-якої потенційної угоди з Росією та стримування майбутніх вторгнень.

Advertisement

Вперше цю ідею на початку року висунули президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, запропонувавши розгорнути в Україні контингент до 30 000 західних військовослужбовців. Відтоді ініціативу підтримали близько 30 світових лідерів.

Франція затримала російський нафтовий танкер в Атлантиці
Більше по темі

Франція затримала російський нафтовий танкер в Атлантиці

Військово-морські сили Франції затримали російський нафтовий танкер Tagor під час операції в Атлантичному океані. За словами президента Франції Емманюеля Макрона, дії французьких військових здійснювалися відповідно до міжнародного морського права та за підтримки союзників, зокрема Великої Британії. Париж наголошує, що судна, які обходять санкції та порушують правила судноплавства, сприяють фінансуванню російської війни проти України.

Однак навіть через півроку залишається незрозумілим, якою буде структура цих сил, як вони діятимуть, і який внесок зможе і захоче зробити кожна з країн-учасниць.

Реальний стан справ

Менше половини членів коаліції розглядають можливість відправки власних військ в Україну, оскільки це вкрай суперечливе питання, що породжує ризик відповіді Росії у разі нападу та побоювання бути втягнутими у прямий конфлікт.

Advertisement

Серед країн, які публічно обговорюють можливість розгортання своїх контингентів, – Австралія, Бельгія, Канада, Естонія, Франція, Литва та Велика Британія.

Деякі лідери займають обережну позицію, наголошуючи, що їхні війська не будуть відправлені на лінію фронту. Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі підтримав ідею “миротворчої” місії, а міністр оборони Чеської Республіки Яна Чернохова натякнула на відправку військ для участі у “повоєнній відбудові”.

Підтримка без відправки військ

Інші лідери, остерігаючись відправляти свої війська в Україну, натомість пропонують логістичну, технічну та інші форми небойової допомоги “силам для гарантування безпеки”.

Advertisement

Польща, що має найбільшу армію в Європейському Союзі, виключила можливість прямої відправки солдатів, хоча прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що країна може надати логістичну підтримку. “Польща не має наміру відправляти війська в Україну після закінчення війни”, — заявив Туск на спільній пресконференції зі своїм канадським колегою цього тижня.

Фінляндія також запропонувала допомогу з логістикою, але, як і раніше, остерігається відводити війська від свого 1350-кілометрового кордону з Росією.

Швеція має намір забезпечити моніторинг повітряного простору та надати військово-морські ресурси, а прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявив минулого тижня, що його країна може надати військові бази в розпорядження цих сил.

Advertisement

Словенія могла б допомогти з плануванням та підготовкою персоналу за межами України, про що також згадували чеські посадовці.

Люксембург, збройні сили якого, за оцінками НАТО, налічують менше 1000 військовослужбовців, розглядає можливість надання повітряного транспорту та супутникових технологій. Як висловився міністр закордонних справ Ксав’є Беттель, країна робитиме внесок “технологіями в космосі, а не солдатами на землі”.

Ті, хто вагається

Німеччина, одна з трьох країн-лідерів “Коаліції охочих”, досі не визначилася з форматом своєї підтримки. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефул припустив, що відправка військ може “створити надмірне навантаження” на німецьку армію.

Advertisement

Проте віцеканцлер Ларс Клінгбайль під час візиту до України в понеділок висловився більш прихильно: “Надійні гарантії безпеки необхідні для забезпечення тривалого миру в Україні (...) Німеччина виконає свою відповідальність”.

Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що цього тижня союзники фіналізують свої зобов’язання та детальні плани щодо гарантування безпеки України. Це сталося після того, як низка європейських лідерів приєдналася до Зеленського на його зустрічі в Білому домі з президентом США Дональдом Трампом на початку минулого тижня.

Найближчими днями, поки дипломати ведуть переговори, до цих зусиль можуть приєднатися й інші країни.

Advertisement

З оригіналом статті можна ознайомитися тут.