Вже понад рік Україна зазнає масштабних руйнувань внаслідок російської агресії. З початку війни економіка країни скоротилася майже на третину. Наразі власних коштів України достатньо лише для фінансування витрат на оборону, а соціальні витрати забезпечуються переважно фінансовими надходженнями від міжнародних партнерів.
У світлі цього необхідно сформувати максимально чітке бачення та міцну, передбачувану фінансову основу для майбутньої повоєнної відбудови України.
У спільній оцінці, оприлюдненій 23 березня 2023 року урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та ООН, вартість реконструкції та відновлення України зросла до 411 мільярдів доларів США (383 мільярдів євро).
Ця оцінка охоплює однорічний період від початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року до першої річниці війни 24 лютого 2023 року. Планується, що реконструкція та відновлення країні буде тривати приблизно 10 років і буде потребувати коштів як з державних, так і з приватних фондів.
Ця друга швидка оцінка збитків і потреб (RDNA2) містить комплексну оцінку наслідків війни в 20 різних секторах. Нею визначена вартість прямої фактичної шкоду інфраструктурі та будівлям, а також вплив на життя людей та їхню спроможність забезпечувати себе засобами до існування. У підсумку RDNA2 визначено загальний обсяг фінансування, необхідного для відновлення та реконструкції України.
За оцінками RDNA2 вже в 2023 році Україні знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції у реконструкцію та відновлення.
Задоволення цих потреб вимагатиме додаткового фінансування на суму 11 мільярдів доларів понад те, що уряд вже визначив у своєму бюджеті на 2023 рік, у тому числі 6 мільярдів доларів на непрофінансовані бюджетні потреби та ще 5 мільярдів доларів на фінансування підтримки державних підприємств і стимулювання приватного сектору.
Як вже вказувалось, загальна вартість реконструкції та відновлення за оцінкою RDNA2 становить 411 мільярдів доларів.
Це в 2,6 раза перевищує ВВП країни за 2022 рік.
Ці оцінені потреби у фінансуванні – розраховані на наступне десятиліття — враховують вірогідну інфляцію, зміни ринкових умов, можливий стрибок цін у районах масового будівництва, збільшення витрат на страхування та перехід у майбутньому до більш енергоефективного, більш стійкого, інклюзивного та сучасного дизайну.
Найвищі потреби у коштах передбачаються в транспортній інфраструктурі (22 %), житловому секторі (17 %), енергетиці (11 %), соціальному захисті та загальному добробуті (10 %), післявоєнному розмінуванні (9 %) і сільському господарстві (7 %).
Найбільший приріст вартості припав на енергоносії, тут збитки виявились більш ніж у п’ять разів більші, ніж на червень 2022 року. Географічними регіонами, де найбільше зросли потреби, є прифронтові зони: Донецька, Харківська, Луганська та Херсонська області.
Швидке відновлення
Цей етап реконструкції пов’язаний насамперед із задоволенням нагальних потреб населення. Йдеться про:
- відновлення житла;
- реконструкцію критичної інфраструктури (електро-, тепло-, водопостачання, мобільний зв'язок тощо);
- гуманітарну сферу (школи, лікарні, дитячі садки);
- транспортну інфраструктура (дороги, мости, залізниці, вокзали, аеропорти, морські порти).
У січні 2023 року Уряд створив Державне агентство з реконструкції та розвитку інфраструктури України на базі Укравтодору та Держагентства інфраструктурних проєктів.
Сфера відповідальності Агентства виходить за межі транспортної інфраструктури і також охоплює будівництво та реконструкцію житлових об’єктів, об’єктів соціального та громадського призначення, енергетичної інфраструктури тощо.
Як зазначив голова Агентства Мустафа Найєм, пріоритетними для них будуть проєкти в найбільш постраждалих регіонах – Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській, Житомирській та Київській областях.
Нещодавно Президент підписав закон, який запроваджує механізм компенсації українцям за зруйноване чи пошкоджене житло.
Джерелами фінансування цих компенсацій є Фонд відновлення, державний і місцеві бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій, інвесторів та інших міжнародних партнерів, а також репарації та конфісковані активи Російської Федерації.
Джерела фінансування
Держбюджет України наразі є досить обмеженим, тому на 2023 рік у Фонд ліквідації наслідків агресії Російської Федерації передбачено передати лише $1,4 млрд.
Наприкінці січня Євросоюз запустив платформу координації донорів для відновлення України. Сам ЄС готовий виділити €1 млрд на проекти швидкого відновлення.
Акумулювання коштів для відновлення України також ведеться через фонд Світового банку та Міжнародний спеціальний фонд відновлення енергетики.
Деякі країни також започатковують власні фонди, які підуть на післявоєнну відбудову України. Цей процес відбуватиметься через фінансування іноземних компаній. Міжнародна допомога Україні також надходить через офіційну платформу збору коштів United24.
Також Україна розраховує на ще одне джерело фінансування – репарації від РФ і конфісковані російські активи.
Але їх отримання стане можливим лише в майбутньому, і розраховувати на це цього року немає сенсу.
У 2022 році Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив €1,05 млрд в рамках реалізації спільних інвестиційних проєктів для фінансування заходів з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства до опалювального періоду.
Частково ці кошти пішли на відновлення та модернізацію пошкоджених в ході бойових дій дорожніх об’єктів, зокрема штучних споруд та залізничної інфраструктури, а головне – на забезпечення електро-, тепло- та водопостачання об’єктів житлово-комунальної інфраструктури – із дотриманням умов енергоефективності та енергозбереження.
Протягом вересня та жовтня 2022 року до спеціального фонду держбюджету було перераховано кредитні кошти ЄІБ у розмірі €1 млрд. Зокрема, €50 млн із цих коштів було перераховано державному підприємству «Укренерго» для фінансування допоміжних послуг, збалансування виробництва та споживання електроенергії.
Ще €400 млн було спрямовано «Укравтодору» на проведення заходів із забезпечення функціонування дорожнього господарства та транспортної інфраструктури в умовах воєнного стану.
За даними Мінфіну, у 2023 році на проєктування, реставрацію, будівництво, модернізацію, планування та ремонт будівельних конструкцій планують виділити €600 млн. Це фінансування в першу чергу буде спрямовано загалом у громадську сферу – на підтримку життя громад, охорону культурної спадщини, на утримання житла та на соціальні послуги.
Серед пріоритетів фінансування – інженерно-транспортна (автомобільні дороги загального користування державного значення), залізнична, енергетична інфраструктура, пункти перетину кордону з країнами-членами ЄС та Молдовою, а також інфраструктура авіаційного, морського та річкового транспорту.
Коментарі (0)