Це сталося 15 років тому в Бухаресті. Найважливіша й найпотужніша країна НАТО - Сполучені Штати - була готова запропонувати Україні та Грузії План дій щодо членства в Альянсі, але її зусиллям завадили два її незначні у військовому відношенні та історично проросійські члени - Франція та Німеччина. Натомість Україні та Грузії були надані безглузді гарантії того, що колись ці дві країни стануть членами НАТО.
Нечесним посередником цього процесу виступала канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка завдяки своїм зв’язкам зі Східною Німеччиною та дрезденським агентом КДБ Володимиром Путіним виконувала цю роль впродовж наступного десятиліття. Меркель була канцлером Німеччини 16 років. Її членство в Комуністичному союзі вільної німецької молоді, її вибір вивчати російську мову задля кар’єри в Східній Німеччині, її зустріч і шлюб зі своїм першим чоловіком у СРСР та її небажання приєднуватися до східнонімецького дисидентського руху – всі ці деталі її біографії, безумовно, заслуговують на увагу в контексті її давніх стосунків зі злочинцем Путіним і її перешкоджання вступу України до НАТО.
Війська Нідерландів залишилися у Литві для стримування РФ
Росія наважилась. Через місяць вона напала на Грузію та вдерлась на її територію, що призвело до виникнення замороженого конфлікту в Абхазії та Південній Осетії, який триває й досі. Тодішній президент РФ Дмитро Медведєв своїм указом проголосив обидва регіони незалежними державами. Водночас Росія спрямувала свої зусилля на Україну, за допомогою енергетичних та інших важелів розпалюючи розбрат між її політичними лідерами, що пізніше призвело до фальсифікації виборів і перемоги ставленика РФ Віктора Януковича. Захід знову закликав до умиротворення і підтримав російську маріонетку публікаціями в Financial Times, визнавши вибори вільними та чесними на думку незалежних західних спостерігачів.
Янукович же продовжив російський контроль над Севастополем ще на 25 років і скоротив чисельність української армії до менш ніж 10 000. Коли в лютому 2014 року народ України нарешті зміг вигнати цю російську маріонетку, Україна «дозріла» для російського вторгнення. І ось Росія забрала Крим, анексувавши його за допомогою фейкового референдуму в російському стилі, а потім вдерлась і на український Донбас.
Україна почала відбудовувати свою армію, але НАТО наполегливо повторювало свій набридлий старий рефрен про її майбутнє членство. Росія ще більше осміліла, і 24 лютого 2022 року напала на Україну на повну силу, націлившись цього разу не лише на східні регіони, а й на саму столицю - Київ.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово висловлював думку, що в нинішній війні в Україні є вина Заходу. Насправді це результат нещирості та, можливо, політики таких лідерів, як канцлер Меркель, бездіяльності президентів Обами та Макрона, політичного невігластва (якщо не підривної діяльності) президента Дональда Трампа та його прихильників з MAGA («Зробімо Америку великою знову») та Республіканської партії.
11–12 липня у Вільнюсі відбудеться черговий саміт НАТО. Є два шляхи завершення війни в Україні. Один із них - це повна й беззаперечна перемога України, тобто не лише повернення до кордонів станом на січень 2014 року, а й розпад сусідньої імперії зла шляхом деколонізації, щоб запобігти неминучій агресії в майбутньому. Цей варіант займе багато часу й коштуватиме багатьох життів. Друге й більш життєздатне рішення полягає в тому, щоб на Вільнюському саміті якнайшвидше прийняти Україну в НАТО - таким же способом, як і Фінляндію.
Дехто стверджував, що Україну не можуть прийняти в Альянс, поки триває війна. Але в Статуті НАТО такої заборони немає. Інші вказували на той факт, що проти вступу України в НАТО виступає угорський лідер Віктор Орбан. Йому варто натякнути в приватному порядку, що, хоча Статут НАТО не містить положення про виключення держав-членів, це таки може статися, якщо країна не виконує свої обов’язки. Заборони на виключення з альянсу не існує. Раніше Орбан заявляв, що Угорщина не буде озброювати Україну і, що ще критичніше, не дозволить транзит летальної зброї в Україну через свою територію. Україна є найсильнішим потенційним членом НАТО в Європі. Угорщина, зі свого боку, є одним з «антуражних» членів альянсу. І навіть далекий від реальності Орбан має це розуміти.
Зараз настав час для НАТО серйозно протистояти російській агресії - рішуче, а не шляхом умиротворення. Результатом цього буде подальше послаблення російського щура, який уже зараз ховається десь у дуже тісному кутку Кремля.
Редакція Kyiv Post може не поділяти погляди автора цієї статті.
Коментарі (0)