Представляючи Українську Доктрину, Президент Володимир Зеленський присвятив окремий пункт політиці сусідства. Саме ця політика, яка охоплює широкий спектр питань: від економіки, до ставлення до історії, визначає якість сусідства. І для того, щоб вона була на належному рівні потрібна окрема і детальна презентація досягнутого і можливостей, наявних викликів та перспектив.

Далекий від того, щоб претендувати на вичерпну характеристику сучасного стану та перспектив розвитку українсько-румунських відносин. Однак маю деякі міркування щодо пріоритетних напрямків їх покращення, інтенсифікації взаємовигідної співпраці між нашими державами.

Advertisement

Перший напрямок. Румунія для України є надзвичайно важливим транспортним хабом, через який до нас надходять озброєння та гуманітарна допомога, товари й продукти. При цьому через територію нашого сусіда здійснюється значна частка українського експорту. В умовах постійної загрози зриву “зернової угоди” є прямий сенс продумати альтернативний шлях вивезення українського збіжжя через Румунію, щонайменше - до Болгарії.

Другий напрямок. Гуманітарна взаємодія. На території Одеської області мешкає одна з найчисельніших в Україні румунських діаспор. Питання, яке її турбує чи найбільше за все - збереження та розвиток румунської мови. Очевидно, що це питання з огляду на стратегічну важливість поглиблення українсько-румунської співпраці заслуговує на режим максимально делікатного сприяння. Принаймні час віднайти формат спілкування, який дозволить проведення активних консультацій із залученням експертної спільноти та громадського сектору.

Advertisement

Третій напрямок. Після саміту в Вільнюсі Україна суттєво просунулися на шляху до отримання запрошення на вступ до НАТО. Вже маємо реальні інтеграційні механізми, які дозволяють прискорити процеси нашої адаптації до вимог та стандартів Альянсу. При цьому Румунія, з одного боку, “підтримує Україну в тому, щоб стати членом НАТО, щойно дозволять умови” - це один із пунктів спільної декларації, яку нещодавно підписали Президент України Володимир Зеленський та Президент Румунії Клаус Вернер Йоханніс. З іншого ж, - Румунія має за плечима досвід успішної інтеграції до Альянсу, яким варто скористатися.

Advertisement

Четвертий напрямок. Екологія Чорного моря. Після російського теракту на Каховський ГЕС цей блок питань набув надзвичайної ваги. Намагання знайти адекватну відповідь на цей виклик в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва поки що пробуксовує. Але хороші перспективи щодо екологічної взаємодії відкриваються на рівні двосторонніх відносин, а також в межах міжнародного проєкту “Three Seas”, найближчий саміт якого відбудеться саме в столиці Румунії.

Advertisement

Пятий напрямок - транскордонна співпраця. Значний внесок в її розвиток можуть внести проєкти, які будуть профінансовані програмою ЄС Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027». Але ця програма охоплює сфери охорони здоров'я, освіти, туризму і культури, а також ініціативи щодо пристосування до кліматичних змін та менеджменту кордонів. Проте очевидно, що цей перелік не є вичерпним, і простору для прояву ініціативи вистачає. Зокрема, у сфері економіки.

Отже, вийти на новий рівень співпраці між Україною та Румунією цілком можливо. Бо ми дивимось в одному напрямку та сповідуємо споріднені цінності. І при цьому кожна країна-сусід України, яка допомагає нам у важкі часи, однозначно заслуговує на покращення якості сусідства.

Advertisement

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!