В історії Балкан є доволі комічні епізоди, коли деякі з невеликих балканських країн раптом відчували, що настав час для них втрутитись у велику світову політику. На їхню думку, це мало продемонструвати, що вони перебувають у центрі глобального порядку денного, а не на його периферії. Коли Росія і Японія почали війну через Маньчжурію і Корею в 1904 році, маленьке чорногорське королівство Ніколи Петровича, не роздумуючи, негайно оголосило війну Японській імперії. Не дивлячись на те, що російсько-японська війна тривала лише півтора року, чорногорці знали про неї достатньо, щоб офіційно завершити війну через понад 100 років.
Не менш дивним було, що під час бомбардування 1999 року Мілошевич і його дружина вважали, що вступ Союзної Республіки Югославії до альянсу з Росією та Білоруссю змінить на краще трагічну долю країни, оскільки тоді Велика Росія вступить у війну з НАТО. І, звісно, переможе його, і це, на їхню думку, ознаменувало б світанок нового світового порядку з Сербію серед його лідерів.
Зараз висловлюється пропозиція щодо приєднання Сербії до БРІКС – дивна, безглузда, сміхотворна пропозиція, якби вона не була брудною, зловмисною та небезпечною. Вона винесена на розгляд сербського парламенту не як продумане зовнішньополітичне рішення, а як нашвидкуруч складений документ, текст якого нагадує добірку із заголовків сербської преси.
Основна проблема і цієї пропозиції, і попередньої пропозиції приєднатися до БРІКС, по суті, є тією ж самою, яку мав король Нікола в 1904 році та Слободан Мілошевич і Міра Маркович сто років потому. Все починається з передумови, що можливий швидкий прогрес або зміна світу, яка вирішить кожну проблему, і тоді «настане наш час». Ті крихти здобичі, які мають впасти сербам з великого столу, вони сподіваються отримати без зусиль, причому цей бенефіт Сараєво, як завжди, чітко пов’язує з великими державами та їхніми інтересами.
БРІКС існує вже 14 років. Його офіційно започаткували на саміті в Росії (хоча тоді в назві було на одну літеру менше). У тому ж 2009 році Євросоюз скасував візи для громадян Сербії, і з тих пір вони подорожують, навчаються і працюють в Європі майже без обмежень.
14 років у Сербії нікого особливо не цікавило, що таке БРІКС, чим він займається, які в нього цілі і хто там збирається. Так і має бути, тому що інтереси Сербії навіть не перетинаються з інтересами БРІКС чи окремо будь-кого з його членів.
Сербія (тривалий час) брала участь в іншому проекті, який цілком співпадає з її власними інтересами: краща економіка, вищий рівень життя та впорядкована демократія. Це проект, у рамках якого Сербія отримала безвіз 14 років тому, коли створювався БРІКС.
Зважаючи на те, що у нас із самого початку не було нічого спільного, а останніми роками ми ще більш віддалились, наблизившись до Європейського Союзу, хочеться запитати: звідки взагалі виникла дивна ідея вступу Сербії до БРІКС?
Одним із рушійних моментів є застаріла манія величі Сербії, згідно якої вона повинна бути частиною будь-яких глобальних змін, тому що, бачить Бог, це неможливо без Сербії. Але наша звична байдужість і небажання принаймні дізнатися більше про те, що таке БРІКС, чи функціонує він взагалі, чи досяг хоч чогось і якими є цілі країн, з яких він складається, набагато вагоміша за цей фольклорний мотив.
Якби було інакше, ті, хто наполягає на членстві Сербії в цьому альянсі, знали б, що навіть через 14 років БРІКС не досяг нічого з того, на що сподівалися його засновники. Попри те, що учасники групи вважали це своєю основною метою від першого саміту в Єкатеринбурзі до 15-го, який відбувся нещодавно в Йоганнесбурзі, вони так і не спромоглись замінити долар як основну валюту міжнародної торгівлі. Сьогодні від 80 до 90 % світового бізнесу ведеться в доларах, і лише близько 5 % у китайських юанях. До того ж країни зберігають 60 % своїх валютних резервів у доларах.
Вони заснували спільний банк вісім років тому, ймовірно, намагаючись конкурувати з нинішньою неефективною та несправедливою системою іноземного фінансування. За ці вісім років банк БРІКС інвестував близько 30 мільярдів доларів, стільки ж, скільки Світовий банк за чотири місяці.
У чому ж тоді проблема? Чому чудова романтична ідея створення нового, справедливого світу за 14 років так і не почала втілюватись в життя? Можливо, через те, що країни, які очолюють БРІКС – перш за все Росія та Китай – є глибоко репресивними, маніпулятивними та жорстокими, насамперед щодо власного народу, а потім і для всіх навколо.
Які людські цінності просуває БРІКС, неофіційним лідером якого наразі є Китай? Тотальний державний і партійний контроль за всім – від прогулянки вулицею до ведення бізнесу та виїзду з країни. Напевно, це ті ж ідеали, які пропагує Росія, яка здійснює агресивні напади на сусідні країни і скоює численні злочини проти суверенних урядів по всьому світові, в тому числі масові воєнні злочини, вривається в домівки опонентів і незаконно ув’язнює їх, катує та нерідко вбиває?
Деякі нові члени БРІКС, як-от Іран, який за минулий рік стратив близько 500 політичних протестувальників, що більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд, також дотримуються цих принципів. Це стосується, зокрема, й Саудівської Аравії з її глибоко вкоріненою гендерною сегрегацією, створеною за середньовічними зразками?
Кожен, хто хоче, щоб Сербія приєдналася до БРІКС, повинен дати відповідь на таке запитання: ви хочете, щоб Сербія стала схожою на одну з диктатур, яка бере участь у БРІКС і перейняла їхній спосіб життя? Якщо так, то це гідне поваги доросле політичне рішення. Але такий вибір матиме неминучі наслідки.
І перш за все вихід з країни компаній і технологій, над інтеграцією яких Сербія так довго і наполегливо працювала, реалізуючи практично усю свою продукцією на ринку ЄС. Доведеться започатковувати нові ланцюжки постачання та спільні підприємства з новими членами БРІКС, такими як Іран та Ефіопія. Або з Росією, яка зараз ізольована та надзвичайно збідніла (як жодна до цього країна в історії) після того, як її виключили з глобальної платіжної системи.
Не можна робити Сербії пропозицію про вступ до БРІКС, не пояснивши аргументовано, чому цей альянс є кращим варіантом для країни, ніж Європейський Союз. І те, і інше неможливо. Створення нового, справедливого, чесного та мирного світу разом із Китаєм, Росією, Іраном, Ефіопією та Саудівською Аравією є порожнім гаслом тоталітарних диктатур, які точно не прагнуть змін. Зрештою, давайте спитаємо їхні народи, як їм живеться? І чому вони масово мігрують на Захід, а не підтримують цілі та ідеї БРІКС?
Погляди, висловлені автором в цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
Коментарі (0)