Скільки українці пам’ятають, в національному футболі змагались за першість два клуби – київське «Динамо» та донецький «Шахтар», але тепер все може змінитися.
Війна Путіна раптово перервала футбольний сезон 2021/22, залишивши донецький «Шахтар» з чемпіонським титулом, який він не встиг підтвердити й якого за таких умов міг скоріш соромитись, ніж ним пишатися. Під час урізаного сезону 2022/23 «Дніпро-1» ледь не здобув чемпіонство, але схибив під кінець сезону, що дозволило «Шахтарю» знову стати чемпіоном.
У нинішньому сезоні 2023/24, всупереч усім прогнозам, у турнірній таблиці чемпіонату лідирують менші клуби з порівняно невеликими ресурсами, що свідчить про те, що дуополія «Динамо» Київ та «Шахтаря» в Україні може закінчитись.
Наразі ФК «Кривбас» займає перше місце в лізі, одразу за ним в турнірній таблиці розташувалось новостворене житомирське «Полісся».
Коротко згадаємо сезон 1992 року – це був перший футбольний сезон у незалежній Україні. Тоді чемпіонат виграла сімферопольська «Таврія», і це стало першою та останньою (на цей час) перемогою іншої, крім «Динамо» чи «Шахтаря», української команди. Такі клуби, як ФК «Металіст» Харків і ФК «Дніпро» доклали максимум зусиль, аби виграти чемпіонат, але чемпіонський титул завжди чомусь вислизав з їхніх рук.
Команда з Кривого Рогу, рідного міста президента Зеленського – ФК «Кривбас» – колись був постійним учасником змагань вищого рівня, але несподівано зазнав краху в 2013 році. Клуб був відроджений у 2020 році в рамках стратегії Зеленського щодо відродження футболу в тих українських містах, де він довгий час залишався поза увагою. З Костянтином Караманицем у керма, перейменований «Гірник-Кривбас» здійснив майже триумфальне повернення, фінішувавши 7-м у сезоні під керівництвом одного з визнаних майстрів української тактики футболу Юрія Вернидуба.
Відданість Вернидуба своїй Батьківщині заслуговує величезної поваги. Коли у 2022 році почалася війна, він змінив спортивну форму на солдатський однострій і приєднався до артилерійської бригади на передовій. Його відданість одночасно своїй нації та спорту дозволила йому поєднувати військові обов’язки з керівництвом «Кривбасом», завдяки чому клуб Вернидуба очолив українську Прем’єр-лігу цього сезону.
І причиною вражаючого результату «Кривбасу» є не лише тактична майстерність Вернидуба. Гармонія команди, вибудована на синтезі залучення місцевих талантів та чуття на закордонних легіонерів, принесла щедрі дивіденди. Такі гравці, як Данило Бескоровайний, Максим Задерака та яскравий камерунець Іван Дібанго, привернули загальну увагу своєю взірцевою грою.
І поза футбольним полем PR-команда «Кривбасу» захопила уяву вболівальників навіть за межами України, створивши онлайн-вірусний контент, який відзначає їхні подвиги на полі та вшановує пам’ять їхніх уболівальників, загиблих на полі бою, і знаходить різні креативні способи збирати гроші на ЗСУ.
31 липня Кривий Ріг зазнав російського ракетного удару, в результаті якого загинуло троє людей, серед яких чотирирічна дитина, ще 33 людини отримали поранення. Футбольний клуб опублікував пост у соцмережі, в якому нагадав своїм уболівальникам по всьому світові, що Росія визнана ЄС «державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує терористичні методи та засоби».
Пост закінчувався таким рядком: «31/07/23. Ми ніколи не пробачимо. Ми вас усіх ненавидимо». В Україні спорт та спортсмени, як і все цивільне населення, не захищений від війни. Український народ і його спорт просто адаптувалися до умов воєнного часу.
Поряд із «Кривбасом» не менш визначним є шлях ФК «Полісся» з Житомира. Очолений мільярдером Геннадієм Буткевичем, клуб постав з невідомості та кинув виклик першості «Динамо» та «Шахтаря». Під керівництвом колишньої зірки київського «Динамо» Юрія Калитвинцева команда доводить, що її злет – це щось більше, ніж тимчасова сенсація. Буткевич справді глибоко відданий своєму проектові.
Ще одна українська команда, яка привертає увагу вболівальників та знавців футболу – одеський «Чорноморець». Наразі він входить до п’ятірки кращих українських команд, і їхнє повернення на футбольний олімп в останні роки пояснюється призначенням нового керівництва, зокрема поверненням відомого тренера Романа Григорчука. Ще на початку 2010-х під керівництвом Григорчука команда одного року високо злетіла в турнірі Ліги Європи. Тепер вони можуть похвалитися дуже вдалим поєднанням місцевих талантів і закордонних гравців. Однак останнім часом темна хмара нависла над клубом, оскільки один з його співвласників Борис Кауфман наразі стикається з юридичними проблемами, і які наслідки все це матиме для гравців команди, залишаються неясними.
Навіть у «Шахтаря» останнім часом все непросто. Після переходу керівництва від хорватського тренера Ігоря Йовічевича до голландця Патріка Ван Левена в клубі спостерігається нестабільність. Попри те, що ван Левен пішов з посади після 12 ігор, є надія, що гравці «Шахтаря» відновлять свою минулу форму після призначення 24 жовтня нового тренера Маріно Пушича.
Поточна таблиця чемпіонату України може не давати чіткої картини через розклад європейських змагань, який порушує підрахунок матчів. Наприклад, київське «Динамо» зараз посідає сьоме місце, хоча зіграло менше ігор, ніж лідер «Кривбас». Але, враховуючи їхню форму останнім часом і серйозну травму зіркового гравця Андрія Ярмоленка, ніщо киянам не гарантовано. Багаторічний тренер «Динамо» Мірча Луческу стикається із зростаючим тиском після матчів його команди в Європі.
Тим не менш, війна постійно кидає похмуру тінь на футбол в Україні. Межі між футболом, політикою та війною наразі тут певним чином розмиті.
Часті зриви матчів через попередження про повітряний наліт у поєднанні з відсутністю вболівальників на стадіонах залишаються похмурим нагадуванням про війну. Деякі гравці зазнали особистих трагедій: у Олександра Тимчика з київського «Динамо» та у Дмитра Різника з «Шахтаря» побратими загинули на фронті.
Кожного разу, коли грають українські футболісти, вони уособлюють не просто найпопулярнішу в світі спортивну гру. Вони демонструють силу та єдність свого народу, який чинить запеклий опір варварській агресії Росії. Їхнє завзяття та успіхи на спортивному полі символізують мужність українського народу. Серед хаосу війни, в умовах нестабільності, бачити двох колишніх аутсайдерів, які йдуть в авангарді української ліги, є приємною несподіванкою. І це, безперечно, дуже сприятиме зацікавленій увазі глядачів до матчів цього сезону.
Ендрю Тодос – британсько-український позаштатний спортивний журналіст і телеведучий. Він є засновником провідного англомовного ресурсу про український футбол Zorya Londonsk та є співведучим подкасту Україна + Футбол.
Давид Кириченко – журналіст-фрілансер і асоційований науковий співробітник лондонського аналітичного центру Henry Jackson Society. Його можна знайти за посиланням X @DVKirichenko.
Погляди, висловлені авторами в цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
Коментарі (0)