Російський диктатор Володимир Путін останнім часом значно активізував війну проти України. У шаленому шквалі безладних кроків він наказав призвати, як повідомляється, 1,2 мільйона новобранців, неодноразово погрожував завдати ядерних ударів і анексував 15 % території України. Очевидно, він також підірвав власні газопроводи в Балтійському морі, викликавши, як стверджують в ООН, найбільший в історії викид метану, що посприяє потеплінню клімату на планеті.
Як відреагував світ? Злегка гикнувши.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Попри обіцянки, що Росіz «швидко і дорого за це заплатить», відповідь США обмежилась персональними санкціями щодо деяких російських чиновників і підставних компаній, які використовувалися для обходу попередніх санкцій. Деякі інші країни та Європейський Союз оголосили про такі ж м’які заходи.
Напрочуд млява відповідь викликала подив. Bloomberg заявив, що ці заходи «матимуть незначний практичний ефект» для Росії. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що обіцяні ЄС санкції, зокрема, «не відповідають масштабам ескалації Путіна та загрозі, яку він становить для Європи та всього світу». Ми закликаємо ЄС вдарити по Путіну сильніше, щоб зупинити його».
З такими благаннями Україна звертається з початку війни. У той час як західна зброя, санкції та фінансова допомога відіграли вирішальну роль в обороні України, і українці їх дуже цінують, міжнародна реакція цього разу була половинчастою і спорадичною.
Беззубі економічні санкції
Через сім місяців після початку геноцидної війни Путіна Захід навіть не наблизився до повної економічної блокади РФ, подібної до тих, що були розгорнуті, щоб задушити Північну Корею та Іран. Країни ЄС купили російських енергоносіїв на 100 мільярдів доларів з початку війни, повідомляє сайт, який відстежує такі закупівлі. Цими коштами і фінансується кремлівська кампанія з масованих руйнувань України та вбивств її населення.
За даними Київської школи економіки, лише 114 із 2937 транснаціональних компаній (менше 4%) повністю вийшли з Росії. Решта справно сплачує податки до російського бюджету та зарплати 690 тис. співробітників у Росії.
Крім золота, жодних санкцій не було накладено на прибутковий експорт металу з Росії. Насправді імпорт російського нікелю в ЄС зріс на 22% в березні-червні 2022 року порівняно з тим же періодом 2021 року. Імпорт до США зріс на 70%.
Ще на початку березня Атлантична рада окреслила сім рівнів санкцій, які можуть бути накладені на Росію. Але більшість із них досі не впроваджені. Уявіть собі, якби через сім місяців після Перл-Харбора США все ще купували японські товари та дозволяли своїм компаніям вести бізнес у Японії. Або якби через сім місяців після 11 вересня США купували товари в Усами бен Ладена. Це немислимо. Але тут йдеться про Росію.
Дуже потрібна важка зброя
Що стосується військової допомоги, то США та іншим країнам знадобилися місяці, щоб згодитись на прохання президента Зеленського надати важке озброєння українській армії, довоєнний бюджет якої був менший, ніж у Департаменту поліції Нью-Йорка. Влітку деякі західні країни нарешті почали надсилати Україні невелику кількість артилерії великої дальності та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).
Але запити України на більш важке озброєння все ще значною мірою відхиляються. США досі відмовляються надсилати ракети ATACMS більшого радіусу дії, які дозволили б Україні націлюватися на шляхи матеріально-технічного забезпечення росіян та авіабази, з яких Росія здійснює свої нелюдські напади на українські міста (бази, з яких вона потенційно може запускати бойові літаки з ядерним озброєнням). Захід також досі відмовляється надавати сучасні танки, винищувачі та засоби протиповітряної оборони, які Україна неодноразово просила, заявляючи, що це просто необхідно, щоб зупинити геноцид проти її населення.
І хоча США підтримують постійні і корисні для України постачання легшої зброї, допомога з боку інших країн значно сповільнилася. Відповідно до останнього звіту групи, яка відстежує допомогу, найбільші європейські країни взагалі не надали нових обіцянок допомоги в липні та на початку серпня.
Потреба України в сучасній зброї експоненціально загострилась зараз, коли Путін намагається мобілізувати понад мільйон новобранців і постійно повторює свої ядерні погрози, оскільки його збройні сили зазнають ганебних невдач на полі бою.
Сучасна протиповітряна оборона є критично важливою для того, щоб Україна мала шанс захиститися від ядерних ракет. Заступник голови військової розвідки України Вадим Скібіцький заявив The Guardian у вівторок, що існує «дуже висока» ймовірність того, що Росія застосує тактичну ядерну зброю проти України.
«Вони, ймовірно, націляться на місця вздовж лінії фронту з великою кількістю особового складу [армії] та техніки, ключовими командними центрами та критичною інфраструктурою», — сказав Скібіцький. «Щоб їх зупинити, нам потрібно більше не тільки зенітних, а й протиракетних систем».
Замість того, щоб дати Україні інструменти для зупинення російської ядерної атаки, західні лідери пообіцяли якісь наслідки для Росії постфактум. Але сумнівно, що Путін особливо стурбований наслідками, враховуючи боязку, надто обережну відповідь Заходу протягом семи місяців війни. Таким чином, Захід пропонує наразі неймовірно мало засобів, здатних утримати Путіна від непоправного кроку – від занурення України та цілого світу у ядерну прірву.
Зобов’язанню запобігти геноциду
Путін дав зрозуміти, що має чітку мету: знищити Україну. «Україна – не справжня країна», — заявив він. Президент США Джо Байден назвав війну Росії проти України геноцидом, як і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та лідери й законодавчі органи багатьох інших країн.
Провідні експерти з геноциду та правознавці погоджуються з цим. Тридцять шість із них у травні оприлюднили доповідь, у якій говориться, що війна Росії є геноцидом відповідно до критеріїв Конвенції ООН про геноцид. Це вже другий геноцид, який Москва здійснює в Україні впродовж менш ніж століття. Перший, що мав місце у 1932-33 роках, знищив від 4 до 10 мільйонів українців і був, як і геноцид Путіна, запущений, щоб «убити найменшу думку про будь-яку українську незалежність», як говорилося у звіті радянської спецслужби того часу.
На цьому травнева наукова доповідь спеціалістів з геноциду не завершується. У ній зазначається, що Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього 1948 року (Конвенція про геноцид) зобов’язує країни вчиняти заходи для запобігання геноциду одразу, як їм стає відомо про відповідні факти. Ключовою метою конвенції є не просто визначити геноцид, що триває, здійснюючи якусь академічну вправу. Метою є те, щоб світ міг його зупинити.
«Держави мають юридичне зобов’язання запобігати геноциду навіть за межами своїх кордонів, як тільки вони усвідомлюють серйозний ризик геноциду – поріг, який чітко встановлює цей звіт, був досягнутий, повідомлення про що держави тепер не можуть заперечувати», – написали вчені у звіті.
Зайве нагадувати, що нажахане міжнародне співтовариство не виконало своїх обов’язків згідно з Конвенцією про геноцид. Принаймні, вони могли б допомогти Україні з огляду на власні інтереси, особливо зараз, коли війна Путіна загрожує катастрофою всьому світові.
Очевидно підриви Росією власних газопроводів спричинили екологічну катастрофу у виключних економічних зонах Данії та Швеції та призведуть до викидів метану, еквівалентних 32 % річних викидів Данії.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), війна Росії проти України обійдеться світовій економіці в 2,8 трильйона доларів і загрожує голодною смертю десяткам мільйонів. Російські ядерні атаки можуть потенційно спричинити тривале радіаційне зараження значних територій Європи та Азії.
НАТО перебуває під прямою загрозою нападу на кількох фронтах. Чому цей оборонний альянс робить так мало, щоб захистити себе? Найбагатші країни світу, схоже, розраховують на те, що Україна – найбідніша країна Європи за показником ВВП на душу населення – зробить усе замість них.
Тож нехай буде так. Героїчний народ України згоден вести боротьбу з варварським рашизмом сам-на-сам і, до речі, тим самим рятувати світ, поки вони це роблять. Найменше, що може зробити решта світу, це допомогти українцям у їхній боротьбі. Припиніть поводитися так, ніби війна стосується лише України. Ще краще, дотримуйтеся своїх зобов’язань за Конвенцією про геноцид.
У будь-якому випадку, зараз, як ніколи, українці потребують підтримки, про яку вони так давно нас просили.
Алекс Рослін — відомий українсько-канадський журналіст-розслідувач і автор, який пише книгу про війну в Україні за підтримки Канадської ради мистецтв. Слідкуйте за ним у Twitter на @ArmedMaidan.
Погляди, висловлені у статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
