Вимкнення поточних новин з Києва змусило військових і розвідувальних аналітиків триангулювати повідомлення з брифінгів НАТО, місцевих соціальних мереж і російських прес-релізів. Кожне з цих джерел має свої особливості, і при їх оцінці часто доводиться відділяти факти від сподівань і, ще частіше, брехню від правди.
Після перехресної перевірки репортажів і отримання підтверджень з різних ЗМІ деякі факти починають говорити самі за себе. Хоча міркування безпеки не дозволяє повідомляти про розташування та чисельність українських бойових підрозділів, наступна інформація дає загальне уявлення.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Багатовекторний наступ
На початку Херсонської наступальної операції орієнтовна лінія зіткнення проходила від міста Снігурівка, що за 60 км на північ від Херсона, далі на південний захід до міста Олександрівка за 50 км на схід від Херсона. Більшу частину літа цей фронт був стабільним, раптові російські вилазки обмежувалися діями взводу чи роти і, як правило, отримували гідну відсіч українських захисників.
29 серпня Україна розпочала потужний наступ на 160-кілометровому фронті в Херсонській області. Ці атаки, хоч і давно очікувані, здається, застали окупантів зненацька. Згідно з російськими перехопленнями, Україна атакує по чотирьох напрямках.
Повідомляється, що на півдні українські підрозділи діють по обидва боки траси М-14 у скоординованих ударах у бік Херсона. Відомо, що після важких боїв ці атаки досягли значного успіху.
Пункти даних: пункти контакту
2 вересня на брифінгу у Генштабі України було повідомлено, що російська артилерія обстріляла село Миролюбівка, яке раніше було окуповане частинами 42-ї загальновійськової армії РФ. Ця інформація співвідноситься з російськими повідомленнями про важкі бої в селах Томина Балка та Новодмитрівка та навколо них. У сукупності ці звіти переконливо свідчать про те, що українські сили на південному фланзі просунулися аж на 10 кілометрів з початку наступу.
На північ від траси М-14 Україна втретє атакувала окуповане Росією місто Снігурівка. Під Снігурівкою лінія оборони росіян вигинається на дев’яносто градусів, приблизно слідуючи повороту річки Інгулець на схід. І на цьому четвертому напрямку наступу ЗСУ також досягли значних успіхів.
Серйозна загроза з боку України
За 25 км на схід від Снігурівки, поблизу Малого Артакового, російські перехоплення свідчать про те, що українські підрозділи здійснили форсування річки Інгулець. Літаки-розвідники Е-3 Спільної системи спостереження за цілями НАТО (JSTARS) вели спостереження за цим сектором. Їх записи показали, що російські підрозділи були відкинуті від річки Інгулець і витіснені з сіл Лозове, Андріївка та Сухий Ставок. Розвиваючи цей прорив, українські частини рушили на схід, зайнявши Осокорівку, а з нею ще 10 кілометрів на північ від Дніпра.
Ці досягнення ЗСУ загрожують флангам окупованої РФ Снігурівки, яку багато аналітиків вважають вершиною західної лінії оборони росіян. З усіх оголошених успіхів України форсування Інгульця на схід від Снігурівки, ймовірно, буде найважливішим, оскільки воно потенційно може зруйнувати північну половину російської оборони на Херсонщині.
Правда чи мовчання?
Аналіз неможливий без повної картини всього театру бойових дій, який швидко змінюється, і журналісти вже розчаровані відсутністю офіційної інформації. Сказане тут не буде новиною для росіян: вони знають, де саме на них нападають. Поки навколо них горять сховища боєприпасів і логістичні склади, росіяни не знають одного – що українці планують робити далі.
Оперативні плани України повинні залишатися та залишатимуться таємницею. Україна має право вимагати від ЗМІ відповідального висвітлення Херсонського наступу. Точне розташування, наміри та чисельність українських підрозділів не потрібно повідомляти, але уряд зобов’язаний інформувати український народ і нації, які його підтримують, про хід війни.
Без офіційних брифінгів Київ ризикує тим, що люди по всьому світу забудуть про жертви, понесені українськими військовими. Перемоги, здобуті Україною на Херсонщині, заслуговують на те, щоб про них знали. Боротьба України за свободу надто важлива, щоб розгортатися в темряві.
Цього тижня на брифінгу Міністерства оборони США було стисло сказано: «Деякі російські підрозділи відступають». Ця надмірна лаконічність американців компенсується лише тими небагатьма даними, які повідомив український Генштаб, і тим, що ненавмисно розкрили росіяни.
Росіяни першими дізнаються, що буде далі.
Оригінал англійською тут
