За право бути європейцями ми заплатили тисячами життів українців.
9 років тому Україна відмовилися від своєї європейської перспективи. Уряд Азарова та Президент-утікач Віктор Янукович не захотіли підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
Потім був Євромайдан, революція Гідності, прапори ЄС на вулицях Києва, дев’ята симфонія Бетховена, загиблі герої з Небесної сотні, окупація Криму, агресія Росії на Сході України та надія на європейське майбутнє.
24 лютого 2022 року почалася широкомасштабна війна Росії проти нашої держави. Вона прийшла у дім до кожного українця. Тепер безпека вже не залежить від того, наскільки далеко твоє місто від лінії фронту. Далекобійні ракети збирають свої криваві жнива за тисячі кілометрів від місць боїв, не розбираючи, цивільний ти чи військовий, бабуся чи юна дівчина, дитина чи людина похилого віку.
Ми бороним свою незалежність, відстоюємо свою свободу та право бути європейцями ціною життів тисяч українців. Багато з моїх друзів вже не зателефонують мені, не вип’ють зі мною келих пива і не поділяться радісними новинами про дітей, які пішли до школи..
Дискусії про європейське майбутнє України
Відразу після підписання у 2014 році Угоди про асоціацію з Євросоюзом розпочалася серйозна дискусія щодо наступних кроків на шляху до ЄС. Українська дипломатія вперто боролося за декілька слів в документах союзу – згадку «про європейську перспективу Україну». Тобто за визнання, що колись в майбутньому наша держава зможе приєднається до Євросоюзу.
Ситуація кардинально змінилися після широкомасштабної російської агресії. За великим рахунком, у «старих європейців» вже не було вагомих аргументів аби сказати «ні» членству Україні в ЄС.
На фоні запеклих боїв, геноциду у Бучі, масованих обстрілів мирних українських міст заклинання на кшталт «необхідно дотримуватися усіх процедур», «статус кандидата ще не наданий деяким балканським країнам, які стоять у черзі», «Україна ще не готова отримати статус кандидата у члени ЄС» не працювали.
Не працювали, тому що українці захищали не лише свою свободу і незалежність, а й свободу і незалежність європейців. Поступово в Євросоюзі склався політичний консенсус – Україна має у досить короткий термін отримати статус кандидата на вступ до ЄС.
Україна – кандидат на вступ до Європейського Союзу
23 червня 2022 року відбулося засідання Європейської ради за участі лідерів країн членів ЄС, на якому було одноголосно прийняте історичне для України рішення – нашій країни був наданий статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Однак воно було ухвалене з певними умовами. Якщо Україна їх вчасно не виконає, то її можуть позбавити такого бажаного для неї статусу.
Які ж умови надання кандидатства?
Перелік вимог до України не дуже великий і частково ми їх вже виконуємо, а частково виконати їх досить легко, треба лише бажання влади. Наприклад, завершити конкурс з призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Деякі вимоги викликають здивування, наприклад вимога забезпечити відповідності вітчизняного законодавства про боротьбу з відмиванням коштів стандартам Групи з фінансових заходів (FATF). Наскільки відомо, у цій сфері Україна точно не пасе задніх.
Загалом, як повідомила віце-Прем’єр-міністр України Стефанішина всі ці вимоги наша держава планує виконати до кінця цього року.
Отже, Україні потрібно:
1) впровадити законодавство щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України;
2) завершити перевірку Етичною радою доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) посилювати боротьбу з корупцією, зокрема, на вищому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, схваливши визначеного переможця конкурсу, а також розпочати та завершити процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;
4) забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням коштів стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); прийняти комплексний стратегічний план реформування правоохоронних структур як частини сфери безпеки України;
5) запровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя;
6) подолати вплив корисливих інтересів шляхом прийняття закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;
7) завершити реформу законодавства щодо національних меншин згідно з рекомендаціями Венеційської комісії.
І насамкінець, що ж все-таки означає надання статусу кандидата на вступ до ЄС для нашої країни?
Відразу скажу прихильникам простих рішень – завтра молочні ріки не потечуть Україною і ЄС не надасть нам купу грошей та гори озброєння. Все це буде, але буде пізніше. Приєднання до ЄС – це гра в довгу, це велика геополітика, це питання вибору між свободою та неволею, це утвердження демократичних цінностей.
Зараз ми остаточно зробили свій геополітичний європейський вибір. Не хвилюйтеся. Ми отримаємо і потужні фінансові інструменти політики розширення, окрім тих 9 млрд. євро, які зараз будуть надані нашій державі, і потужну політичну підтримку. Все це буде, сумнівів немає.
Головне, ми зробили свій світоглядний вибір, і цей вибір правильний.
Українці є європейцями. І за це ми заплатили тисячами життів.
Думка автора статті може не співпадати з позицією Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)