Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США отримав підтвердження незмінної підтримки президента США Джо Байдена та двопартійного представництва у Конгресі у боротьбі проти російської агресії.
Про ці та інші події читайте у щотижневому огляді проєкту Інформаційна оборона.
Передісторія візиту
З початком повномасштабної агресії Росії проти України Зеленський відмовився від закордонних поїздок. Нагальні проблеми у відносинах із західними партнерами український глава держави вирішував або під час телефонних розмов, або під час бліц візитів до Києва своїх колег – глав урядів та держав: Бориса Джонсона, Анджея Дуди, Еммануеля Макрона, Олафа Шольца, держсекретаря Сполучених Штатів Ентоні Блінкена та міністра оборони Ллойда Остіна та інших політиків.
Чи не єдиною проблемою залишалася організація особистого спілкування Володимира Зеленського із Джо Байденом, оскільки президент США із міркувань безпеки не міг приїхати до Києва.
Дев’ять місяців війни довели, що ситуація на фронті знаходиться під контролем українського військово-політичного керівництва і президент Зеленський може залишити межі країни. Тим більше, що сучасні технології дозволяють забезпечити конфіденційний зв’язок Верховного головнокомандувача із командуванням Збройних Сил України із будь-якої точки земної кулі.
Можливість закордонних поїздок українського президента обговорювалася досить давно. Єдину умову, яку ставив глава держави – перший закордонний візит повинен бути здійснений до США, головного донора військово-технічної допомоги, партнера та союзника України. Запрошення від Джо Байдена Володимир Зеленський отримав у телефонній розмові 11 грудня, а через декілька днів було прийнято рішення про поїздку.
Драматургія візиту
Група, яка готувала візит українського президента, заслуговує найвищої оцінки. Драматургія події зв’язала Бахмут, Київ та Вашингтон, україно-російський фронт та владні пагорби в Україні та США в єдиний військово-політичний вузол.
Спочатку оглядачі гідно оцінили поїздку Володимира Зеленського до Бахмуту, де точаться криваві та запеклі бої, нагородження ним бійців прямо на передовій. Це був потужний сигнал – командування ЗСУ та Верховний головнокомандувач не залишать бійців наодинці, вся країна з ними, і Бахмут - це Україна.
У Москві навіть підсвідомо порівняли дії українського та російського президентів. Порівняння було явно не на користь Путіна, який ближче ніж Ростов до фронту не наближався, а нагородження зрадників на кшталт Дениса Пушиліна проводив у безпечних залах Кремля.
Сюжет, написаний командою на Банковій, не закінчився банальним поверненням до Києва. Він продовжився візитом до Вашингтону, під час якого декілька влучно спланованих символічних моментів буквально підкорили як американську еліту, так і простих американців.
Президент Сполучених Штатів Байден отримав у подарунок медаль українського військового, командира батареї HIMARS, у відповідь пообіцявши передати йому командну монету свого сина, отриману в Іраку.
Володимир Зеленський передав Конгресу український прапор, підписаний воїнами, які захищають Бахмут.
Виступ глави української держави у Конгресі був насичений посиланнями на історичні події, битви та символи, які знайомі та близькі більшості американців.
Промова Володимира Зеленського 21 (!) раз переривалася оплесками та оваціями.
Я не є політичним прихильником нинішнього президента, і досить прискіпливо оцінював його дії.
Але зараз я пишаюся президентом України Володимиром Зеленським і щиро вдячний, напевне, як і більшість українців, за цей візит, за його організацію та результати.
Безумовно, Америка вітала від усього серця не лише, і не стільки українського президента. Від усього серця Америка вітала український народ, підтримуючи його у нелегкій боротьбі проти російського агресора, який здійснив неспровокований напад на мою Батьківщину.
Підсумки візиту
Про результати візиту Володимира Зеленського написано досить багато. Надані різні оцінки – його називають «історичним», «поворотним» та «епохальним», але найчастіше вживається слово «вперше». Ну що ж, кожен має право на свої оцінки. Але як історик за освітою, точно знаю, що історичними, епохальними та поворотними події стають, у кращому випадку, лише через декілька десятків років потому.
Також нагадаю, що Президент України Віктор Ющенко у 2005 році та Президент України Петро Порошенко у 2014 році вже виступали перед Конгресом США та були зустрінути не менш тепло.
Які ж реальні результати візиту президента Зеленського до США?
По-перше, будь-які подальші розмови про можливе зменшення допомоги Україні або взагалі її припинення на сьогодні втратили реальні підстави.
Поїздка Зеленського «зцементувала» політичну еліту Америки, об’єднала адміністрацію президента Байдена, обидві партії у Конгресі у прагненні допомогти Україні у її боротьбі проти країни-агресора, у захисті демократичних цінностей.
Це не значить, що ми отримали довгострокову індульгенцію, навпаки, буде посилений контроль за використанням наданих у вигляді допомоги коштів, зброї та ймовірними випадками корупції. Нечисленна група MAGA трампістів-республіканців зробить усе можливе, аби Україна була під постійним контролем перевіряючих органів.
Наше завдання – зробити все можливе, щоби процес використання фінансових ресурсів був прозорим та ефективним, а потенційні корупціонери навіть подумати не могли про організацію тіньових оборудок.
По-друге, усі учасники антипутінської коаліції отримали чіткий та потужний сигнал – допомога Україні буде лише зростати, буде надаватися зброя, про яку ще пару місяців тому ЗСУ могли лише мріяти.
Але для нашої перемоги нам потрібні не лише системи ППО/ПРО, а й сучасні танки, літаки, гаубиці. Сподіваюся, що Німеччина, яка нещодавно заявила, що не буде постачати Україні танки Леопард-2, нарешті усвідомить – ситуація якісно змінилися. І до України нарешті піде зброя, яка так необхідна ЗСУ для наступу та перемоги.
По-третє, Володимир Зеленський поїхав зі США із реальними подарунками. Справа не лише у черговому пакеті допомоги вартістю 1,8 млрд доларів. Справа у наповненні цього пакету.
Адже в ньому є справжня родзинка, про яку мріяли і військові, і цивільні – одна батарея системи ППО/ПРО Patriot. Такий крок адміністрації Байдена ще раз підтвердив стару істину – нічого неможливого у цьому світі не існує. 23 грудня Конгрес також проголосував за виділення 45 млрд доларів допомоги Україні у 2023 році.
Візит Володимира Зеленського до США підвів своєрідний підсумок року, що минає.
І він – безумовно позитивний.
***
Закінчується 2022 рік, рік, коли почалася повномасштабна війна, коли горе та смерть прийшли до українських осель, коли ворог намагається «вбомбити» Україну у середньовіччя та заморозити українців.
Але закінчуємо ми цей рік, попри всі випробування і негаразди, на позитиві. Збройні Сили України перехопили стратегічну ініціативу на полі бою, провели ряд блискучих наступальних операцій, ми повертаємо свої території.
Ми віримо, що наступний 2023 рік буде роком нашої перемоги.
Коментарі (0)