ПОГЛЯД: Свобода важливіша за помідори: що стоїть за російською істерією через вибори у Вірменії

На російському державному телебаченні – обурення і паніка після парламентських виборів у Вірменії. У певному сенсі це зрозуміло.

Москва сподівалася, що 7 червня Вірменія покарає прем’єр-міністра Нікола Пашиняна на виборчих дільницях і повернеться в політичну орбіту Росії. Натомість партія Пашиняна «Громадянський договір» перемогла на виборах, набравши майже 50 відсотків голосів, що забезпечило їй право продовжувати керувати країною.

Російські пропагандисти одразу ж назвали цей результат наслідком «брудних ігор», арештів, маніпуляцій та нібито порушень під час голосування. Але справжня розчарованість у Москві криється в іншому: попри дедалі відвертіші спроби Росії впливати на політичні настрої у Вірменії, виборці знову підтримали лідера, політика якого дедалі більше кидає виклик впливу Москви.

Москва вклала значні кошти в інформаційну кампанію. Російська пропагандистка Маргарита Симоньян – сама вірменка за походженням –  давно закликала до усунення Пашиняна. Кілька років тому вона звинуватила його у зраді Вірменії та різко висловилася про виборців, які його підтримують, сказавши, що вони або сліпі, або нерозумні.

Але результат став болючим сюрпризом для Симоньян, Путіна та ширшого кола прихильників Кремля. Пашинян не просто вистояв на виборах – він здобув переконливу перемогу.

Сумніви в легітимності

Після голосування Москва одразу висловила сумніви в його легітимності. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що вибори проходили в умовах репресій і втручання Заходу. Це звинувачення було вражаючим не лише через власний сумний досвід Москви у сфері демократії, а й тому, що воно викрило її розпач через втрату свого впливу на Південному Кавказі.

Натомість Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) заявило, що на парламентських виборах у Вірменії, які були організовані й проведені належним чином, виборці мали справжній вибір серед політичних альтернатив. Примітно, що навіть спостерігачі від Співдружності Незалежних Держав відмовилися підтримати версію Кремля про «підтасовані результати», натомість констатувавши «вільне і конкурентне» голосування.

«Шлях України»

Москва неодноразово попереджала, що якщо Вірменія продовжить віддалятися від Росії, вона може «піти шляхом України». Але навіть це попередження втрачає свою гостроту. Війна вже не демонструє силу Росії так, як того хотів Кремль, і дедалі більше викриває її вразливість.

Тепер політичні вистави Путіна відбуваються під надто голосний акомпанемент українських ударів і сирен повітряної тривоги. Як нещодавно зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, Україна стала настільки ефективною, що Путін зміг провести свій парад 9 травня лише після того, як Зеленський надав йому двогодинне вікно (парад тривав усього одну годину і 55 хвилин.

Свобода чи помідори?

Прихильники Кремля роками переконували себе, що Москва ніколи не дозволить «русофобам» прийти до влади в так званому «близькому зарубіжжі». Вони вигадали міф, що Москва може вирішувати, які уряди можуть бути в сусідніх країнах, і не терпітиме будь-якого іншого вибору.

Тепер Вірменія показала, чи це справді так.

Перемога Пашиняна показала, що навіть у країні, яку Росія довгий час вважала частиною свого заднього двору, Москва більше не може диктувати політичні результати. Кремль може фінансувати пропаганду, нацьковувати своїх коментаторів, підсилювати голос лояльних політиків і висловлювати ледь приховані попередження. Але він не зміг завадити вірменським виборцям підтримати уряд, який дедалі більше кидає виклик російському впливу.

Торгові санкції Москви проти вірменських «помідорів та огірків» мали зворотний ефект, зашкодивши її іміджу серед вірменської громадськості. Як зазначив спікер вірменського парламенту Ален Сімонян, Вірменія не обміняє свою свободу на помідори та огірки.

Ось чому лемент Москви про вірменську демократію звучить не інакше, як гірка істерика через втрату ще одного важливого важеля впливу в країні, яку вона довгий час вважала своєю власністю.

Погляди авторки статті не обов’язково відображають позицію «Kyiv Post».