Попри війну Україна шукає різноманітні шляхи експорту зерна в країни Африки, які є головними покупцями. Росія продовжує створювати перешкоди морському експорту зерна, блокуючи кораблі у Чорному морі. Очільник дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель повідомив 17 квітня, що у протоці Босфор заблоковані 50 суден.
Тим часом почались проблеми і в Європейському Союзі. Низка країн – Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія - почали забороняти імпорт української агропродукції через вимогу місцевих фермерів. Вони вважають, що українська продукція витісняє їхню на автошляхах, залізницях, у портах та на внутрішніх ринках. До того ж зерно України буцімто обвалило вартість на ринку, через що європейські фермери втрачають прибутки.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Варто зазначити, що названі країни Східної Європи є альтернативними шляхами постачання зерна далі в Африку та Азію через місцеві порти. Тому кількість українського зерна в Європі збільшилась, що частково і вплинуло на ринок. Адже великі прибутки європейських фермерів стали можливі лише через війну Росії проти України та блокування експорту агропродукції. З налагодженням маршрутів вивезення зерна ситуація стабілізувалась, ціни знизились. Але європейським фермерам це не сподобалось.
Кремль не отримував запит на телефонну розмову Путіна та Шольца
До прикладу, 19 квітня виконувач обов'язків прем'єр-міністра Болгарії Галаб Донева сказав:
«Основна причина полягає в тому, що за останній рік, всупереч ідеї так званих коридорів солідарності, значні обсяги продовольства залишилися в країні та порушили основні виробничо-торговельні ланцюжки. Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, що цілком реально після введених аналогічних заборон з боку інших країн, можливі надзвичайно серйозні наслідки для болгарського бізнесу».
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Ольга Трофімцева говорить, що ця проблема виникла ще в кінці 2022 року. Одна з причин – логістика, яку неможливо вирішити в короткі терміни.
«Транспортна система Європейського Союзу виявилася не готовою до обсягів зернових і аграрної продукції, які почали надходити з України. І вже тоді були перші фермери у Румунії і в Польщі, які говорили, що потрібно робити певні кроки для розбудови транспортних шляхів. Але на жаль, швидко це не відбулось. І це один із найважливіших факторів, які призвели до того, що ми маємо зараз», - говорить вона в коментарі Kyiv Post.
Організованої кампанії проти українського зерна вона не бачить. Щодо Польщі Трофімцева вбачає деякі політичні інтереси, адже цієї осені в країні плануються парламентські вибори.
Тим часом Європейська комісія не підтримала радикальні дії урядів країн Східної Європи. Там нагадали, що торгова політика належить до виключної компетенції ЄС, і односторонні дії є неприйнятними.
Поза тим готується додатковий пакет підтримки постраждалих європейських фермерів у розмірі 100 млн євро.
«Ми зараз працюємо над другим пакетом заходів, у рамках якого ми продовжуватимемо підтримувати ці країни, які постраждали від постачання зерна з України», – заявив представник Єврокомісії, якого цитує видання Euractiv.
Перший пакет допомоги у розмірі 56 млн євро був наданий Польщі, Болгарії та Румунії наприкінці березня. Але цього було недостатньо. Тому в Єврокомісії сподіваються, що новий пакет допомоги врегулює ситуацію.
Український економіст Павло Кухта закликає не звинувачувати в ситуації, що склалась, ані європейських фермерів, ані українських. «В усьому винна Росія. Це вона влаштувала такі умови, коли нормальна робота економіки, яка працювала десятиріччями, зруйнована», - сказав він у коментарі для Kyiv Post.
Тому європейців можна зрозуміти. Бо для них агробізнес - це питання виживання. Якщо вони не можуть продати своє зерно, вони починають вимагати вирішити їхню проблему.
«Якщо логістика ускладнена, відповідно, тисячі виробників в Україні, Польщі, в інших місцях намагаються продати товар. Великі партії зерна не експортуються на ринки ні в Польщу, ні в інші країни Європи, вони йдуть далі (в Африку, Азію). Але зрозуміло, що в такій складній логістичній ситуації хтось із українських виробників продаватиме зерно і в Польщу. Це ж бізнес. Хто як може, туди і продає. Аграрії роблять свій бізнес, як можуть», - пояснює Кухта.
У Торгово-промисловій палаті України також не вбачають великої проблеми. Її Перший віце-президент Михайло Непран у коментарі для «Суспільного» говорить, що коли в 2022 р. Україна підписала з ЄС угоду про зону вільної торгівлі, «ми домовилися про експорт українських товарів до європейської спільноти, в тому числі аграрних».
«В результаті коли нам (Україні) дали — хтось втратив. Просто так нічого не береться. От і вийшла така ситуація, що замість того, щоб зерну іти транзитом через ці країни (Східної Європи), іти далі на інші країни, знайшлися ділки - українські і польські, які домовилися: «чого нам гнати на балтійські порти, давайте купимо у вас тут, дайте знижку».
Внаслідок цього, за словами експерта, українське зерно почали продавати Польщі зі знижкою — на 30-50 доларів дешевше, аніж польське.
«Найімовірніше, Україна домовиться, але буде жорсткий контроль над транзитом, портами. У цій ситуації буде зупинений імпорт. Зараз наводять цифри: минулого року — 30 тонн зернових у Польщі, наші завезли від 2 до 3 мільйонів тонн. Це дуже багато. Україна по суті зірвала ринок», — сказав Непран.
Діалоги вже розпочались, і вже вдалося досягнути перших результатів. У Міністерстві агрополітики України повідомили, що транзит української сільськогосподарської продукції через Польщу запрацює з 21 квітня.
«Проте до транзиту своєю територією Польща буде застосовувати додатковий контроль. Про ці заходи вже повідомлено учасників ринку. В разі їх уточнення інформацію буде доведено в робочому порядку», - розповів міністр Микола Сольський.
Єврокомісія підтримала домовленості країн. Однак там наголосили, що не змінюють свою позицію про неприйнятність односторонніх дій Варшави щодо заборони транзиту українського зерна.