На тлі невизначеності навколо коштів для України та Ізраїлю за запитом президента США Джо Байдена Палата представників 14 листопада ухвалила так званий supplementary budget на внутрішні потреби - для уникнення горезвісного "шатдауну", який призводить до практично повного паралічу бюджетної сфери США.

Цей законопроєкт спікера Майка Джонсона підтримала більшість конгресменів від обох партій - 336 голосів "за" та 95 "проти". Далі документ розглядатимуть у Сенаті, де його вже пообіцяли підтримати як лідери республіканців, так і лідери демократів.

Advertisement

У разі прийняття законопроєкту Сенатом президент Джо Байден готовий його підписати, підтвердив представник Білого дому.

"... Президент підпише цю резолюцію, яка зберігає поточний рівень фінансування та не містить шкідливих політичних чинників", - сказав він CNN.

Навіщо законопроєкт Джонсона

Ініціативу Джонсона мають погодити до кінця тижня, оскільки поточне фінансування внутрішніх пріоритетних сфер США закінчується 17 листопада. А кошти, які виділяються за цим законопроєктом, продовжать фінансування у два етапи - до 19 січня та до 2 лютого.

Завдяки цьому документу конгресмени матимуть більше часу на обговорення та ухвалення законопроєктів про витрати на увесь рік, особливо на тлі суттєвих розбіжностей у позиціях партій щодо низки головних питань. До того ж ухвалення законопроєкту Джонсона допоможе законодавцям уникнути дедлайну на голосування за великий законопроєкт про витрати у грудні, напередодні зимових канікул.

Advertisement

Що з запитом Байдена на об'єднану допомогу Україні та Ізраїлю

Разом з тим, у Сенаті після Дня подяки (цього року - 23 листопада) планують розглянути об'єднаний пакет допомоги Україні, Ізраїлю й Тайваню, а також фінансування додаткових безпекових заходів на кордоні з Мексикою.

Лідер сенатської більшості, демократ Чак Шумер наголосив, що хоче "дуже сильно, аби всі чотири запити президента були ухвалені - щодо України, Ізраїлю, щодо гуманітарних питань та допомоги в Індо-Тихоокеанському регіоні".

Advertisement

"І ми збираємося дуже наполегливо працювати, аби це зробити... Щойно ми повернемося після Дня подяки, це буде дуже важливим пріоритетом, щоб всі чотири законопроєкти були ухвалені, і всі чотири мали двопартійну підтримку в Палаті представників. Разом", - сказав Шумер.

Щодо безпекового пакета, достатньо важко прогнозувати строки його ухвалення, оскільки все залежить від рішень Палати представників, Сенату, президента США, пояснив у коментарі Kyiv Post народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.

"Але я чую заяви адміністрації Байдена, чую заяви багатьох політиків, які говорять, що зараз вони візьмуться за цей безпековий пакет. Недарма у Білому домі намагалися зв'язати пакети для Ізраїлю та України. Бо щодо допомоги Ізраїлю в США дискусії великої немає. На жаль, по Україні така дискусія є...", - сказав парламентар.

Advertisement

Втім, навіть враховуючи критику з боку крайніх правих республіканців, в Конгресі все ж таки є впевнена більшість (готова підтримати допомогу - ред.), запевняє Гончаренко.

"Більшість республіканців та майже всі демократи висловлюються на підтримку України та за продовження допомоги нам. Думаю, що військова допомога точно буде затверджена. А от щодо прямої фінансової допомоги - на жаль, ситуація менш зрозуміла... Сподіваюся, що обидва рішення будуть ухвалені не пізніше Нового року. Але нам потрібно якнайшвидше...", - зазначив нардеп.

Олексій Гончаренко уточнив, що законопроєкт щодо внутрішнього фінансування та пропозиції щодо безпекових пакетів, зокрема ініціатива Джонсона про розділення допомоги Ізраїлю та Україні, це різні речі. А в Білому домі заявляли, що Байден ветуватиме саме безпекові пакети без України.

Advertisement

"Проте зараз безпекові питання відкладені... Отже Байден підпише те, що ухвалене, тому що йому як президенту не потрібен шатдаун. А далі буде час, щоби все ж таки просуватися у питанні безпекового пакету. Однак, очевидно - ситуація доволі складна, й Україна стала заручницею внутрішньополітичної боротьби, а також власних недопрацювань на американському треку", - продовжив парламентар.

Член українського парламенту від партії "Голос" Ярослав Железняк, своєю чергою, розповів про процедуру ухвалення безпекового пакета, в якому має бути допомога Україні.

Advertisement

"Це може бути спочатку Сенат, потім Палата представників... Або навпаки - Нижня палата, Верхня палата, а потім - підпис президента".

Окремий законопроєкт про 14 млрд дол. допомоги Ізраїлю, за словами Железняка, не лише Байден не планує підписувати, а й Сенат не розглядатиме. А щодо запиту президента США про об'єднану допомогу Україні та Ізраїлю на загальну суму 106 млрд дол. - в ньому ще можуть бути зміни, прогнозує народний депутат.

"Будемо сподіватися, що зараз демократи з республіканцями допрацюють закон, в якому буде допомога Україні, Ізраїлю, Тайваню та фінансування прикордонної політики. Його ухвалять у Сенаті, передадуть до Палати представників... А як вони прийматимуть бюджет до кінця року, це їхнє внутрішнє питання. Нам бажано туди не лізти", - підкреслив він.

Як Київ працює над отриманням допомоги

Українська делегація на чолі з віцепрем'єркою, міністеркою економіки Юлією Свириденко, а також керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком 14-15 листопада перебувала з офіційним візитом у Вашингтоні.

Там відбулася низка зустрічей із проукраїнськими членами обох палат Конгресу США, на яких, зокрема, говорили про важливість невідкладного розгляду бюджетного запиту адміністрації Байдена про фінансування додаткових видатків на допомогу Україні.

"Ми надзвичайно цінуємо єдність обох партій США в підтримці України. І ми розраховуємо на її збереження", - зазначив Андрій Єрмак. 

Цей візит, очевидно, про пакет допомоги Україні, каже нардеп Гончаренко: "Наразі завдання української сторони - терміново довести, вмовити партнерів, конгресменів, сенаторів підтримати пакет для України. Бо, як заявив Пентагон, на військову допомогу залишився один мільярд доларів. А останній транш фінансової допомоги надійшов ще в жовтні, і поки що наступні пакети не затверджені. Для України це шалений ризик".

На думку депутата, Україні варто не окремими візитами досягати результатів, а перелаштувати систему.

"У Вашингтоні має працювати постійна делегація українських парламентарів та посадовців. Тобто одні від'їжджають, інші - уже приїхали. І вахтовим методом системно працювали з конгресменами, сенаторами, чиновниками, експертами, медіа, українською діаспорою..." - вважає Гончаренко.

А нардеп Железняк зазначає, що лобіювати пакет допомоги Україні варто було ще пів року тому: "Зараз ситуація вже значно далі від визначеності. Нам головне зараз - не наробити дурниць, а також показувати, що ми активно рухаємося щодо всіх реформ і зауважень, зокрема, зі звіту Єврокомісії. А не йти розповідати на FoxNews, що у нас немає корупції...".

Важливість цього пакету допомоги для України також полягає в тому, що він вже врахований у держбюджеті на 2024-й рік.

"Це 8,5 млрд дол. від США на наступний рік та близько 3 млрд дол. - на поточний рік. Тому [затримка з прийняттям безпекового пакета] для нас вже проблема", - резюмував Железняк.

 

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!