У столиці України вже дев’ять років працює унікальний колектив – Паперовий театр Imagination Format Studio.
Це перший в Україні та поки що єдиний колектив, який поставив собі за мету відродити й популяризувати в Україні традицію паперових театрів, що виникла й стала модною в Європі на початку XIX століття.
Фундаторами Паперового театру Imagination Format Studio стали Олександр Сергієнко та Олександра Шевченко за меценатської підтримки Василя Скопенка. Перший в Україні паперовий театр розробили та виготовили художники, фахівці з макетів та діорам Михайло Антипов і його партнер Олександр Плосконіс. Невдовзі театр показав маленьким глядачам першу виставу – «Ліза та Мурахоїд», створену в співпраці з авторкою та художницею Ольгою Скоробагатовою.
Хоч Imagination Format Studio не має постійного приміщення й тому не може регулярно грати вистави, за ці дев’ять років театр здійснив низку постановок на різних майданчиках Києва. Серед них вистави «Лускунчик» за Е.Т. Гофманом, «Казимир Малевич. Супрематизм 3 в 1» на музику Валентина Сильвестрова, «Лесь Курбас і Пауль Клеє. Зустріч на небесах», «На Русалчин Великдень» за мотивами однойменної опери Миколи Леонтовича, створену до сторіччя трагічної загибелі видатного українського композитора, автора всесвітньовідомого «Щедрика» тощо.
Вистава «Казимир Малевич. Супрематизм 3 в 1» Паперового театру Imagination Format Studio (Київ).
Крім постановок усі ці роки Олександр Сергієнко досліджує історію паперового театру на наших теренах. Він стверджує: традиція паперових театрів існувала в Україні, однак перервалася в 1917 році з приходом до влади більшовиків, які оголосили цей вид мистецтва «буржуазним та декадентським». За спогадами сучасників, деякий час паперові театри все ще існували в Галичині після Другої світової війни. На жаль, документів про це обмаль, сцени тогочасних паперових театрів теж не збереглися.
Олександр Сергієнко та Паперовий театр Imagination Format Studio.
Олександр Сергієнко переконаний: паперовий театр – рівноправний європейський брат нашого українського вертепу.
У світі паперовий театр знаний переважно за англійською назвою Toy Theatre (дослівно «іграшковий театр»), але принципи паперового театру суттєво відрізняються від лялькового. По-перше, розміри сцени значно менші, ніж у театрі маріонеток, а ще у паперовому театрі ляльки пласкі, а не об’ємні, як маріонетки. Ляльки у паперовому театрі рухаються лише вправо-вліво, вгору-вниз та обертаються навколо власної осі. Вони не здатні реалістично імітувати рухи та поведінку персонажів, водночас у виставах залучені всі інші притаманні великому театру елементи: сцена, світло та звук.
Все це визначає та зумовлює особливу специфіку, а тому вистави паперового театру зазвичай недовгі – тривають переважно менше півгодини. Однак протягом цього, здавалося б, невеликого проміжку часу пропонується принципово інша форма театральної умовності. Її камерність кардинально змінює оптику сприйняття, адже дія на сцені максимально наближена до глядача. Завдяки цьому постає напрочуд щира й довірлива інтонація, майже інтимна атмосфера, ніби спілкуєшся сам на сам із рідною або дуже близькою людиною.
Паперовий театр у фільмі Інгмара Бергмана «Фанні й Олександр».
Тому таке дозвілля цікаве як дітям, так і дорослим – як спогад про власне дитинство, про те, як крок за кроком із захватом пізнавав навколишній світ, сповнений чарівних та дивовижних відкриттів.
Нині у світі проводиться багато фестивалів паперових театрів, і не лише в Європі, а й у країнах Південної й Північної Америки. Imagination Format Studio представляв Україну на міжнародному фестивалі в місті Мерінг (Баварія, Німеччина) за підтримки Goethe-Institut в Україні та на Міжнародному бієнале сценографії в Тбілісі.
Попри війну Олександр Сергієнко та Imagination Format Studio продовжують підтримувати зв'язок із відомими творцями та діячами паперового театру в усьому світі.
Один з таких, поки що віртуальних друзів – Пер Хойер Стенснес (Per Høyer Stensnæs). Він мешкає в Данії, працює у сфері IT та вже багато років керує паперовим театром Dansk Modelteater Forening - Spille modelteater.
Пер Хойер Стенснес продовжує традицію данського паперового театру, започатковану в 1880 році Альфредом Якобсеном, який відтворив у мініатюрному форматі національну сцену Данії, Королівську оперу.
Сорок театрів данського майстра Стенснеса.
Відтоді данський паперовий театр зажив заслуженої репутації та слави ще й за межами власної країни. Варто згадати хоча б шедевр світового кінематографа, стрічку «Фанні й Олександр» знаного шведського режисера Інгмара Бергмана. У пролозі фільму бачимо паперовий театр із написом-девізом «Ei Blot Til Lyst», у перекладі з данської «Не тільки для розваг».
Паперовий театр – справжня пристрасть Пера Хойера Стенснеса, він не лише ставить і грає вистави, а й розробляє і виготовляє паперові театри, досліджує й популяризує їх, знімає відеоролики, які викладає на своїй сторінці в Facebook і на YouTube каналі театру Dansk Modelteater Forening - Spille modelteater.
Цього року Пер Хойер Стенснес задумав та втілив у життя вельми амбітну ініціативу: власним коштом виготовити сорок паперових театрів і подарувати їх на Різдво різним громадам у Копенгагені й інших містах і селах Данії. За його задумом це має нагадати важливу традицію, адже саме в дні найважливішого християнського свята паперові театри зазвичай представляли публіці свої вистави.
Сорок театрів данського майстра Стейснеса.
Щирість та емпатія цієї ініціативи вразила Олександра Сергієнка. Хоча він і не був знайомий із Стенснесом особисто, все ж написав йому й запропонував, щоб на Різдво один із паперових театрів данського майстра з’явився й у Києві – столиці країни, де триває жорстока і кривава війна. До того ж, цього року Україна святкуватиме Різдво 25 грудня разом із більшою частиною християнського світу.
Відповідь із Данії не забарилася. Стенснес зрадів, що в Києві є паперовий театр, і що українці цікавляться цим мистецтвом, і навіть переклав один зі своїх відеороликів українською.
Він надіслав до Києва не один, а два своїх театри та ще й декорації до них. Олександр запропонував провести фотосесію з данським паперовим театром у знакових історичних місцях Києва, а також у майстернях художників, галереях, укриттях і, звісно, зіграти для дітей різдвяну виставу – традиційний український вертеп, ляльки для якої виготовить чудова майстриня Оксана Цюпа.
Також вирішили один із цих театрів розіграти на благодійному аукціоні, який транслюватиметься в мережі Інтернет, а зібрані кошти переказати постраждалим від війни дітям. До цього проєкту долучилася відома українська актриса театру і кіно Ірма Вітовська-Ванца. Заснований нею благодійний фонд “Victoria Vitae” вже давно опікується хворими на рак малюками, а з початком повномасштабного вторгнення й дітьми, пораненими внаслідок російських атак, і тими, що стали вимушеними переселенцями.
Девіз данського паперового театру «Не тільки для розваг».
Стенснес вболіває за Україну та підтримує боротьбу нашого народу з російською агресією. Він неабияк тішиться, що до його ініціативи сорока театрів долучилася й Україна, і що зроблений ним власноруч паперовий театр принесе українським дітям дещицю світла й радості на свята. Щирий подарунок данського майстра ще й дуже символічний, бо нагадує про дари Волхвів і про те, що добрі вчинки людей підтримують та живлять Світлий Дух Різдва.
А тим часом Олександр Сергієнко та його Imagination Format Studio у співпраці з Ірмою Вітовською-Ванца за підтримки Goethe-Institut в Україні готують ще одну прем’єру, яку обіцяють незабаром представити на розсуд глядачів.
Ще Олександр Сергієнко має мрію – після нашої Перемоги запросити Пера Хойера Стенснеса до Києва і разом із ним та іншими друзями та колегами з різних країн провести перший в Україні міжнародний фестиваль паперових театрів, на якому показати вистави паперових театрів з різних країн, щоб українці ближче познайомилися з цим унікальним мистецтвом, популярність якого у світі останніми роками стрімко зростає.
Коментарі (0)