Що чекає на український повітряний простір?

Щоразу, коли в українському суспільстві вчергове здіймається хвиля песимізму, ЗМІ звертаються до теми відновлення авіасполучення з зовнішнім світом. Після появи низки статей з аналізом причин невдачі літнього контрнаступу політики знову заговорили про те, що Україна ось-ось відновить рейси цивільної авіації.

Нещодавно керівник Офісу президента Андрій Єрмак викликав іноземних дипломатів на офіційну зустріч у міжнародному аеропорту «Бориспіль» у Києві. Запрошення послам надіслали у вигляді посадкових талонів, на яких пунктом призначення була вказана Українська формула миру.

Повернути оптимізм і віру в швидке закінчення війни покликані фото з цієї зустрічі, на яких сотня учасників, серед яких представники 83 держав світу, сидять за величезним круглим столом у просторому залі терміналу D. Термінал аеропорту виблискував чистотою і виглядав готовим до початку роботи. Навіть бортове табло світилося оптимізмом, вказуючи напрямки, куди раніше не було з Києва прямих рейсів – Буенос-Айрес, Панама-Сіті, Вашингтон, Джакарта та Рейк’явік.

Учасники зустрічі дипломатів і представників Офісу президента говорили про підтримку української формули миру, і вибір місця проведення заходу був зовсім невипадковим. Головний аеропорт країни символізує готовність до рішучих дипломатичних дій для просування української формули миру.

Під час зустрічі українські журналісти помітили, що на сайтах з працевлаштування з'явилися оголошення про вакансії в аеропорту «Бориспіль». Аеропорт вже зараз шукає пілотів на Airbus та Ан-148, бортпровідників, авіаційного орнітолога, спеціалістів з передпольотного обслуговування літаків.

Водночас в Офісі президента повідомили, що «Бориспіль» стане першим українським аеропортом, який відновить роботу. Щоправда, у заяві був рядок про те, що аеропорт працюватиме лише тоді, коли польоти цивільних літаків будуть стовідсотково безпечними. Отже, ми не маємо поки що підстав затамовувати дихання у приємному передчутті.

Більш оптимістичними та прагматичними були дискусії на цю ж тему, що відбулися на початку осені. Тоді експерти аналізували, які аеропорти можуть бути найбезпечнішими, і припускали, що принаймні один з них може запрацювати, не чекаючи закінчення бойових дій – наприклад, в Ужгороді на Закарпатті.

Злітно-посадкова смуга ужгородського аеропорту закінчується прямо на кордоні зі Словаччиною і, щойно літаки здіймаються над смугою, вони опиняються в повітряному просторі Європейського Союзу.

Під час перебування в якості ВПО (внутрішньо переміщеної особи) у цьому закарпатському місті я бачив кілька невеликих літаків, які злітали та сідали на летовищі. Це були не звичайні пасажирські літаки, але аеропорт утримується в робочому стані і в ньому все ще працює частина персоналу.

Українська авіакомпанія SkyUp, 11 Боїнгів якої з початку війни працюють у лізингу за межами України, нещодавно несподівано нагадала Україні про своє існування. Компанія видала українською мовою книжку для дітей про те, як правильно підготуватися до авіаперельоту. Книга, зокрема, спрямована на підтримку дітей з аутизмом, для яких будь-яка поїздка пов’язана зі стресом, і поетапно описує підготовку пасажирів до рейсу.

Треба сказати, що для більшості дітей в Україні небо зараз є дуже небезпечним місцем, звідки приходить небезпека та руйнування, і мало хто з українців на це Різдво дивитиметься на зірки, уявляючи санчата Діда Мороза, що виблискують у нічному небі. А для дітей в окупованих містах Лисичанськ і Рубіжне на Луганщині святковий сезон ще більше затьмарить постать із дитячих кошмарів – Бабай.

Путін доручив Республіці Татарстан взяти на себе шефство над цими містами, в яких колись мешкало приблизно 200 тисяч українців. Тепер їх там залишилось приблизно чверть від довоєнної кількості.

В магазинах цих окупованих міст нещодавно з'явилася продукція з Татарстану. До Лисичанська та Рубіжного привезли на роботу лікарів, електриків, музикантів, сантехніків, держслужбовців із далекої республіки РФ, і на вулицях тут тепер можна почути татарську мову.

Гроші з бюджету Татарстану йдуть на відновлення цих майже вщент зруйнованих російською армією міст.

Крім того, Киш Бабай, татарський Дід Мороз, збирається привезти новорічні подарунки для місцевих діточок. Проблема в тому, що з часів татаро-монгольської навали дітям і в Росії, і в Україні говорили, що якщо вони будуть погано поводитися, то прийде той самий «Бабай» і забере їх у страшний, темний світ.

Хоча татарський Киш Бабай виглядає й поводиться дуже схоже на Діда Мороза, і його, без сумніву, люблять діти в Татарстані, нав’язування Путіним цього імені святкуванню Різдва на окупованих територіях несе в собі гротескну іронію, яку не можна не помітити.