Угорський уряд на чолі з Віктором Орбаном займає жорстку позицію, щойно у Брюсселі заходить мова про ухвалення українських питань.

Похолодання у відносинах між Україною та Угорщиною у період “великої війни” особливо підкреслив грудневий саміт Євроради. 

Хоча на засіданні й вдалося без Орбана ухвалити відкриття перемовин з Україною про вступ до ЄС, виділення 50 млрд євро через угорське вето було відкладено до позачергового саміту ЄС у лютому 2024-го.

Advertisement

Це спричинило нову хвилю дискусій в українському політикумі про те, що Києву все ж доведеться налагодити відносини з Будапештом.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко в коментарі Kyiv Post наголосив, що нині Угорщина стає ключовою країною для України - не лише в контексті прагнень Києва до інтеграції в ЄС, а й в НАТО, членом якого теж є Угорщина та де рішення теж приймаються консенсусом. 

“Для мене Орбан - це троянський кінь Путіна всередині Європи. Але Україна ніяк “не обійде” Угорщину. Тож нам треба вирівнювати стосунки, знаходити спільні інтереси. Це складно, навіть неприємно. Але це і є державна політика, дипломатія, питання стратегії, яку варто прописати на декілька років вперед з усіх напрямків: гуманітарного, політичного, економічного…”, - пояснив Олексій Гончаренко.

Advertisement

До саміту ЄС Київ ухвалив всі необхідні законодавчі зміни щодо нацменшин, до яких апелював угорський уряд, провів перемовини з лідерами низки країн ЄС, президент Зеленський особисто запропонував Орбану поспілкуватися, а керівництво ЄС окремо зустрілося з ним у день саміту.

На бік України стали навіть закарпатські угорці, які напередодні саміту ЄС написали Орбану та президенту Євроради Шарлю Мішелю листа з проханням не блокувати відкриття перемовин.

Втім, нічого з цього не вплинуло на Орбана, який у підсумку лише згодився вийти з зали, щоб дати 26 лідерам ЄС змогу ухвалити рішення щодо України. Разом з тим, у дні саміту Євроради в угорському уряді попередили, що на шляху до ЄС нашій державі доведеться іще близько 70 разів долати угорське вето.

Advertisement

У президентській фракції на проходження Україною наступних етапів до повноправного членства у ЄС дивляться з оптимізмом.

“Звичайно, далі буде можливість для перешкод… Але це означає, що українська сторона має працювати якісно, показуючи результат, до якого важко буде причепитися”, - розповіла Kyiv Post народна депутатка Євгенія Кравчук.

Схожу думку висловив і її колега по парламенту Ярослав Железняк, який представляє політсилу “Голос”: “Думаю, що вплив на євроінтеграцію України представники угорського уряду значно перебільшили. І це, напевно, меседж більше для угорців… Звичайно, в рамках оцінки виконання 35 розділів Угорщина матиме певний вплив, але далеко не вирішальний. Сподіваємось, що Євросоюз все ж наважиться на реформу всередині себе, яка призведе до того, що одна країна виключно зі своїх меркантильних інтересів не зможе блокувати європейський рух інших країн”.

Advertisement

Окрім цього, представники українського парламенту звернули увагу на те, що Україна вже понад рік не має свого посла в Угорщині. У березні 2023 року Київ запропонував на цю посаду Федора Шандора, закарпатського воїна-добровольця, який викладав в Ужгородському університеті.

У серпні президентка Угорщини Каталін Новак погодила кандидатуру Шандора, втім указу президента про його призначення опубліковано не було. У коментарі Kyiv Post закарпатець підтвердив, що нині перебуває на фронті як сержант ЗСУ, а про інші кандидатури на цю посаду наразі невідомо.

Advertisement

Яку офіційну позицію Київ займає по відношенню до Будапешта, які кроки зі свого боку робить для налагодження відносин між країнами та які наразі контакти існують між українськими та угорськими посадовцями - з усіма цими питаннями Kyiv Post звернувся до Ігоря Жовкви, відповідального за міжнародний та дипломатичний напрям в Офісі президента України.

Це друга частина інтерв’ю з Ігорем Жовквою. Першу частину - про євроінтеграцію України у період великої війни та можливі виклики на наступних етапах - можна прочитати тут.

Advertisement

Президент Зеленський та угорський урядовець Орбан на інавгурації аргентинського президента Хав'єра Мілея 10 грудня

Як Офіс президента працює над налагодженням відносин з Угорщиною, нині нашою країною-сусідом, а у майбутньому - ще й союзником по ЄС та НАТО?

- Україна готова налагоджувати двосторонні відносини з Угорщиною. Про це неодноразово говорив президент - і публічно, і в розмовах з паном Орбаном.

До Аргентини президент України зустрічався з угорським прем’єром на саміті Євроради у лютому цього року. Ця розмова була в присутності декількох лідерів, але не маю права розкривати її зміст. 

Наголошу ще раз, що Україна готова до двостороннього діалогу з Угорщиною. Більше того, він ведеться на різних рівнях. Буквально напередодні саміту була зустріч віцепрем'єрки Ольги Стефанішиної з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто - людиною, яка, скажімо так, є впливовою у прийнятті рішень в Угорщині (двосторонні перемовини Стефанішиної та Сіярто відбулися 11 грудня у Брюсселі на полях зустрічі на рівні очільників МЗС країн ЄС, - ред.).

Так само на міністерській Раді ЄС з угорським колегою зустрічався Кулеба. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак мав телефонну розмову з паном Сійярто. Говорили, серед іншого, й про наступні контакти, в тому числі на найвищому рівні.

Прем'єр-міністр Орбан бажаний гість в Україні, і про це неодноразово говорив президент. Можемо говорити про різні локації, де ми готові прийняти пана Орбана. Тому, безумовно, ми сподіваємось на відповідну готовність угорської сторони.

Віцепрем'єрка - міністерка з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час зустрічі у Брюсселі 11 грудня. Фото: facebook.com/szijjarto.peter.official

- Як ви особисто думаєте, в чому проблема саме з угорської сторони?

- Я б не називав це проблемою… Напевно, потрібно більше діалогу на різних рівнях. Є прислів'я - it takes two to tango - про те, що у будь-якій ситуації потрібна залученість двох сторін).

Наші двосторонні відносини є абсолютно унікальними та різноманітними, тож ми можемо говорити не лише про їхню політичну складову. Візьмемо, наприклад, дуже важливу, без перебільшення, складову - права нацменшин.

Україна зробила декілька кроків з цього приводу, зокрема ухвалено рамковий закон відповідно до рекомендації Єврокомісії. Нещодавно також були внесені відповідні зміни до низки інших законів України, про які говорила угорська сторона.

Ми чітко пройшли по всіх рекомендаціях Венеційської комісії, окрім надання мові агресора статусу на рівні з мовами країн Євросоюзу. Вибачте, Україна на це не піде. І з цим, до речі, погодилась Єврокомісія.

Тому в угорської сторони вже немає жодних юридичних аргументів щодо того, що права нацменшин не захищаються.

А напередодні грудневого саміту навіть представники угорської нацменшини написали листа прем’єр-міністру Орбану з проханням не блокувати відкриття перемовин з Україною. Іноземні Посли були на Закарпатті, бачилися з представниками угорської нацменшини…

І ми запрошуємо представників Угорщини приїхати на Закарпаття, поспілкуватися з українськими угорцями і почути їх. Президент спілкувався, я мав нагоду поспілкуватися, наші високопосадовці. Ось вам і діалог. 

Копія листа представників угорської нацменшини, що є у розпорядженні видання "Європейська правда"

Але й поза цією важливою сферою, є економіка, є питання транзиту, є певні галузі промисловості, енергетика, де Україна могла б співпрацювати з Угорщиною. Ми, напевно, можемо конструктивно вирішити питання заборони на експорт української аграрної продукції, як ми це зробили з Румунією та Болгарією. Для цього треба сісти і поговорити. 

І, до речі, йдеться не лише про президента та прем'єра. У нас є члени уряду, які готові говорити зі своїми візаві.

- На зустрічі послів щодо Української формули миру, яка проходила у Борисполі на початку грудня, були представники Угорщини?

- Так, у нас був Посол Угорщини.

- А у зустрічах на рівні радників з цього питання?

- На останній, мальтійській зустрічі був Іштван Кун Сабо - радник з нацбезпеки та оборони угорської президентки [Каталін Новак].

- Чи спостерігалося зменшення активності з угорського боку у контексті формули миру президента Зеленського після Мальти?

- Ні, я ніколи не чув від угорської сторони про те, що вони не підтримують формулу миру. 

Мені здається, ми навіть говорили про те, в яких пунктах формули миру Угорщина може брати участь… Тому ніяких заперечень від Угорщини щодо формули миру не було.

Президентка Угорщини Каталін Новак та Володимир Зеленський у межах третього саміту міжнародної Кримської платформи, Київ, 23 серпня 2023 року. Фото: president.gov.ua

- Ви сказали, що у консультаціях щодо формули миру бере участь радник саме президентки Угорщини. Ми знаємо, що Угорщина - одна з тих європейських країн, де президент займає менш активну позицію у порівнянні з урядом. Які нині відносини у Києва з пані Новак? Яку позицію угорська президентка займає щодо України та чи має вона вплив на Орбана у цьому питанні?

- Президентка Новак була декілька разів у Києві, спілкувалася з президентом і особисто, і телефоном. Вона висловлює абсолютно конструктивну позицію. Вона готова, наскільки я розумію, до діалогу, тому президент готовий з нею підтримувати відповідні відносини.

Можна навіть сказати, що вона намагається доносити позицію президента України до прем'єр-міністра Угорщини.

- Ви на своєму рівні маєте контакти з угорською стороною?

- Я на своєму рівні не маю. Я мав доволі предметне спілкування з одним з помічників пана Орбана, здається, до кінця 2021-го року. Це точно було до повномасштабної війни. Потім мені повідомили, що він пішов на пенсію, і у мене, на жаль, на сьогодні counterpart немає. Хоча я б з радістю встановив такий діалог.

- Можемо говорити про те, що відносини між Україною та Угорщиною у період повномасштабної війни стали складними?

- Вони не прості, це так.

- Чи є у Києва конкретні плани на 2024 рік, як їх вирівняти?

- Звичайно, але я, на жаль, в публічній сфері цього озвучити не зможу.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!