14 грудня лідери та очільники урядів країн-членів Євросоюзу ухвалили політичне рішення розпочати з Україною перемовини щодо членства.

Президент Володимир Зеленський назвав проходження нашою державою чергового етапу євроінтеграції сильним результатом не лише для України, а й для всієї Європи.

“Буде й інше переможне рішення - буде час, коли зможемо відсвяткувати вступ України у ЄС” - сказав український лідер у традиційному відеозверненні з вулиць нічного Львова, куди він дістався після робочого турне трьома континентами від Аргентини до Німеччини.

Advertisement

У те, що наша держава попри широкий скептицизм через угорський спротив зробить іще один крок до повноправного членства в ЄС, вірили і Зеленський, і його команда, розповідає в ексклюзивному інтерв’ю з Kyiv Post Ігор Жовква, відповідальний за зовнішню політику в Офісі Президента.

Він - один із тих, хто був поряд з президентом, коли той дізнався про прийняття історичного рішення.

Окрім цього, Ігор Жовква працював із Зеленським під час візиту до Осло у переддень саміту в Брюсселі, в тому числі брав участь у підготовці українського лідера до низки важливих перемовин з колегами - особисто та телефоном. Усе це в підсумку привело до результату на користь України.

Advertisement

Kyiv Post розпитав Ігоря Жовкву, яким був для президента і його команди останній день перед грудневим засіданням Євроради, які перспективи ухвалення 50 млрд євро для України, що чекати Києву від березневого саміту, де лідери ЄС прийматимуть рішення щодо переговорної рамки.

- Ви були поряд із президентом, коли він дізнався про рішення лідерів ЄС відкрити перемовини з Україною щодо членства? Як він відреагував, що сказав?

- Перші слова президента України були: “Я вас вітаю. Рішення є”. В цей момент ми були у літаку. Добре що він не здригнувся від радості, яку висловила вся українська делегація.

Advertisement

- Напередодні цього історичного рішення ви особисто очікували бути “так” чи “ні”?

- І президент, і керівник Офісу і я - ми всі були впевнені в позитивному результаті. Ми знали, що це буде непросто, і до останнього, буквально вночі і до самого ранку працювали над цим.

- Ви розуміли, як прийти до цього позитивного результату?

- Безумовно. Це вже не перший результат, який ми отримуємо від Євросоюзу. 28 лютого 2022 року президент України подав заявку на вступ, а 25 березня був перший результат - на саміті Європейської Ради підтримали цю заявку, взяли її в роботу.

Пам’ятаєте відомий виступ президента, коли він називав країни і говорив - “Балтія - за нас, Польща - за нас, інші держави - ще треба допрацювати…”?

Advertisement

Другий результат - кандидатський статус (Європейська рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС 23 червня 2022, - ред.). Непросто було навіть за місяць до цього важливого рішення. Візити лідерів в Україну, телефонні розмови президента - тоді він ще не виїжджав за кордон… Пригадайте, за два дні до того червневого саміту Європейської Ради президент провів розмови з усіма 27 лідерами.

Далі ми отримали сім рекомендацій, ми їх виконали. Про це говорили президент Євроради Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, які у листопаді були в Києві.

Власне готуючись до грудневого саміту, ми розуміли, який алгоритм роботи має виконувати команда президента.

Яким був останній день для команди президента перед надважливим для України засіданням Євроради?

13 грудня, напередодні саміту лідерів ЄС, Президент працював в Осло, на другому саміті Україна - Північна Європа. Цей захід планувався заздалегідь, дата була визначена раніше.

Advertisement

Окрім участі у саміті, президент України мав двосторонні зустрічі з його учасниками, серед яких було два лідери ЄС, які того ж дня відправились на засідання Євроради у Брюсселі. Це прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.

Від Фінляндії в Осло приїхав президент Саулі Нііністе, а на саміті у Брюсселі був прем’єр Петтері Орпо. Але, безумовно, з президентом Фінляндії ми також порушили це питання, і він сказав, що всі сигнали передасть прем’єр-міністру.

Після цих трьох зустрічей по закінченню саміту вже протягом дня ми мали двосторонні перемовини з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, який сказав - “ми, на жаль, нічим не можемо допомогти. Ми - не члени Європейського Союзу. Але ми передамо вашу позицію тим, з ким ми спілкуємось”.

Вже ввечері президент провів телефонну розмову з прем'єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, яка також відіграла вагому роль під час саміту Євроради. 

Advertisement

І вже пізно вночі, коли у Києві, мабуть, вже спали “експерти”, які прогнозували 20-30% вірогідності позитивного рішення для України, президент провів телефонну розмову з Шарлем Мішелем.

А після цього - ще й з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, які буквально того ж дня був приведений до присяги у своїй країні. І вже в новому статусі він відбув на саміт Євроради, де також відіграв вагому роль. 

Саме в цих розмовах з'явилася пропозиція про те, щоб президент України виступив з онлайн-промовою на відкритті саміту. Пізніше я говорив з дипломатичними радниками лідерів, і вони всі підтвердили, що цей виступ надзвичайно вплинув на рішення, яке було ухвалено 26 лідерами ЄС.

У порядку денному саміту питання України було номер один, потім питання бюджету (перегляд середньострокового бюджету ЄС, який містить 50 млрд євро на фінансування допомоги Україні у 2024-2027 роках, - ред.), потім питання розширення.

І питання України було ключовим на всіх самітах Євроради, формальних чи неформальних, від початку повномасштабної російської агресії. В усіх цих самітах брав участь президент України. Так сталося і цього разу.

- Про те, чи блокуватиме Угорщина рішення про відкриття перемовин з Україною, було невідомо до останнього моменту? На якому етапі з’явилася домовленість - завдяки впливу канцлера Шольца, президента Макрона, Урсули фон дер Ляєн та інших - що він зробить те, що він зробив - вийде з зали?

- Дивіться, ми маємо рішення. Воно було досягнуто, в тому числі роботою тих лідерів, про яких ви говорите. Адже кожний з цих лідерів чи мав окрему розмову з паном Орбаном напередодні саміту, чи доєднався до спільної зустрічі в день саміту - ви знаєте, що був сніданок за участю декількох лідерів - або говорив з ним і не один раз вже під час саміту… Окремі деталі потрапили в пресу, наприклад, пропозиція Шольца "піти випити кави за межами кімнати".

Можливо, колись ті, хто брав безпосередню участь в цьому - лідери і їх радники - напишуть про це у мемуарах. А зараз важливо, що всі разом - президент України та усі європейські лідери - забезпечили цей результат.

- Ви кажете, що звернення президента вплинуло на ухвалення рішення 26 лідерами ЄС. На той момент чи сподівалася українська сторона на те, що воно вплине на Орбана?

- Президент України не планував у виступі звертатися безпосередньо до Орбана. Він мав розмову з Орбаном в Аргентині, під час інавгурації Хав'єра Мілея. Про цю розмову президент вже розповідав пресі.

У промові президент вживав слова Європа, Європейський Союз, європейські лідери, європейські народи, український народ… Там з прізвищ, мабуть, ви знайдете лише одне на початку - звернення до Шарля Мішеля як головуючого на саміті Євроради.

Тож це була промова європейського лідера до європейських народів та їхніх лідерів, до українців, до всього європейського континенту. Тому вона справила враження.

- Наскільки ви особисто залучені до роботи над процесом євроінтеграції України?

- Поряд з усіма іншими завданнями, які мені доручає президент України та керівник Офісу президента, це одне з найважливіших.

- Тоді розкажіть, будь ласка, про заблоковані Орбаном 50 мільярдів євро для України в межах середньострокового бюджету ЄС. Це питання мали розглядати на початку січня, тепер йдеться про початок лютого. Цей час знову ж таки потрібен, щоб переконати Угорщину голосувати позитивно. Втім, на відміну від рішення про відкриття перемовин, яке є політичним, ухвалення фінансових питань у ЄС відбувається трохи по-іншому. Як це насправді працює та які механізми наразі існують, щоб обійти угорське вето?

- Моє розуміння, що політичне рішення тих же країн, які прийняли аналогічне політичне рішення про відкриття переговорів з Україною існує і щодо виділення Україні 50 млрд євро в рамках інструменту Ukraine Facility. Воно було прийнято в ході дискусії на грудневому саміті Євроради.

А от чого не вдалося досягти під час саміту Євроради - це власне виписати на папері, яким чином буде це рішення реалізовуватись. Тому в Єврораді й відклали виписування цього рішення на наступний раз.

Дійсно, була заява про те, що позачергове, неформальне засідання Євроради відбудеться 1 лютого 2024 року. І дійсно існує декілька способів, як ці гроші фізично будуть передані Україні. Триватиме внутрішня робота в Євросоюзі, безумовно, працюватимуть з угорською стороною.

Ідеальний для України варіант - отримати ці кошти в рамках Ukraine Facility, після прийняття змін до довгострокового бюджету Євросоюзу на чотирирічний період, 2024-2027 роки. Особисто я вірю, що вдасться домовитися по цьому механізму.

Але існує й інший варіант - надання тієї ж самої суми, але шляхом двосторонньої допомоги. Тобто усі ті країни, які готові Україні таку допомогу надати, зроблять це. Ми маємо всі шанси, що будуть це будуть ті ж самі 26 країн.

Говорячи по-простому, це можуть бути кошти не з melting pot (великого котла), або Multiannual Financial Framework (MFF) Євросоюзу, а просто допомога на двосторонній основі конкретними країнами.

І вже вони між собою розподілятимуть, у якому обсязі кожна країна робитиме внески. Тут варто просто довіритись брюссельській бюрократії. У Брюсселі точно знають, як найкраще і найефективніше це зробити. 

Додам, що після прийняття рішення про відкриття перемовин лідери ЄС вітали президента телефоном, і він, безумовно, запитав, наскільки варто хвилюватися про 50 мільярдів. Його запевнили, що питання вирішено позитивним чином.

- Закиди Орбана про те, що Україна нібито виконала лише три з семи рекомендацій Єврокомісії відповідають дійсності?

- У відповідному звіті Єврокомісії від 8 листопада дійсно сказано, що чотири з семи рекомендацій виконані повністю, а решта - частково, з хорошим прогресом. Там не сказано, що щось не виконано.

Але в тому ж звіті була виписана низка конкретних заходів, які ще додаткові кроки в рамках трьох рекомендацій - тобто це не додаткові рекомендації - Україні необхідно виконати.

Починаючи з 8 листопада і до дня саміту у Брюсселі всі ці кроки, крім одного, були виконані. Верховна Рада схвалила три закони в рамках антикорупційної рекомендації - про НАБУ, про САП, а також зміни до закону про електронне декларування. Так само були схвалені й зміни до законів у частині мов нацменшин - це частина сьомої рекомендації. Всі ці закони вже підписані президентом та вступили в дію. 

Отже, є всі шанси, що у звіті Єврокомісії, який буде у березні наступного року, ці рекомендації будуть позначені як виконані.

- Чи треба нам щось доробляти з того, що було рекомендовано, у період після грудневого рішення Євроради до погодження рамки перемовин у березні 2024-го?

- Один з кроків в рамках рекомендації по олігархічній реформі - закон про лобіювання. Він схвалений урядом, зареєстрований у Верховній Раді. Очевидно, що до березня є всі шанси його прийняти, і президент його підпише.

От і весь перелік того, що Україна має зробити до березня, коли Єврокомісія має погодити так звану negotiating framework (переговорну рамку). Це власне директиви до переговорів про вступ України. Ці процеси дійсно пов'язані - переговорна рамка буде ухвалено тоді, коли цей звіт буде повністю позитивним.

Хоча ми говоримо про те, щоб наші колеги не втрачали час і готувати переговорну рамку вже зараз. Так само не треба чекати з процедурою скринінгу нашого законодавства - зрізу відповідності українського законодавства до законодавства ЄС - оскільки ми вже тривалий час проводимо його адаптацію. Вагому частину роботи вже зроблено. А цей скринінг має оцінити, де ми є зараз і що ще потрібно зробити. 

Тим часом Україна не чекала та вже зробила селфскринінг, ви мали про це неодноразово чути від нашої віцепрем’єрки Стефанішиної. На її думку, це допоможе пришвидшити процес скринінгу з боку Єврокомісії.

Тут вже немає жодних дедлайнів - можемо розпочати переговори, а скринінг ще триватиме. Президент вже зробив левову частку дипломатичної роботи для ухвалення цього рішення, і він продовжить спілкуватися з керівництвом та лідерами ЄС на наступних етапах. 

Тепер розпочалася техніка, брюссельська бюрократія, і м’яч на полі українського уряду, тож йому доведеться напружитись.

- Що буде після ухвалення переговорної рамки у березні наступного року?

- Ми маємо вже сьогодні почати формувати сильну основну переговорну команду. Далі, коли ми власне почнемо переговори про вступ, ми працюватимемо над угодою про вступ, яка складається з 35-ти розділів. І по кожному з розділів буде окрема переговорна команда, і там потрібні будуть сильні профільні фахівці.

- Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва у листопаді говорила, що переговори про вступ розпочнуться, щойно буде ухвалене  відповідне політичне рішення. Депутати Верховної Ради мені підтвердили, що вже у понеділок, 18 грудня мали бути візити до Києва представників ЄС. Це так?

- Якщо ви говорите про візити до України на рівні експертних осіб, то вони й не припинялися. У Єврокомісії є директорат з розширення, який вже давно в діалозі з українським урядом. 

- Добре, але на березневому саміті буде Угорщина, яка знову апелюватиме до того, що нібито якісь процеси Україна не завершила, триває той же скринінг…

- Ми працюватимемо з цим так само, як працювали й до цього. Такі ж заяви від Орбана ми чули й напередодні грудневого саміту.

Ви вважаєте що на Саміті у Брюсселі сталося якесь диво? Див у дипломатії не буває. Всі ці “дива” дуже ретельно підготовлені.

- Чиновники у Брюсселі говорять, що у ЄС вже втомилися від заяв та дій Орбана, тож розглядають можливості змінити процедуру прийняття рішень консенсусом. Ви особисто вірите у це?

- Якщо щось працює ефективно, напевно, це не треба змінювати… Але така дискусія у ЄС дійсно триває вже певний час. Нещодавно подібна конференція була у Німеччині, куди було запрошено міністра закордонних справ України. Ця дискусія стосується не лише зміни системи прийняття рішень, а й функціонування Євросоюзу як міжнародної інституції. 

Установчі договори періодично змінюються. В ЄС діяв Маастрихтський договір, його змінив Амстердамський договір. Інше питання - якщо Брюссель зайде в цей процес, він може бути дуже тривалим.

Ми всі свідомі люди і розуміємо, що зі вступом певної кількості нових членів - йдеться ж не лише про Україну, а й Молдову, країни Західних Балкан - щось потрібно міняти.

Тож позиція України дуже проста і чітка: ми не можемо виступати проти бажання держав-членів ЄС певним чином вдосконалити процедуру ухвалення рішень, і дуже дякуємо за те, що нас запрошують до цього процесу. Це означає, що Україну дійсно бачать у складі ЄС. Проте вступ України до ЄС не має жодним чином залежати від успішності чи не успішності відповідного процесу реформування.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!