Пане Держсекртарю, з якої нагоди і з якою метою Ви приїхали до Києва?
Я приїхав сюди, щоб підтримати працівників компанії Київстар. Мені, як відносно новому члену цієї команди, хотілося познайомитися з нею тут на місці. У нас уже було засідання правління. Я також матиму робочу зустріч із представниками Національної поліції, яких хочу підтримати, а потім ще зустрінуся з кількома урядовцями.
Київстар – це зараз головне для мене. Його робота дуже важлива для України. Усіх схвилювала нещодавня кібератака на Київстар, і я особисто був задіяний у заходах, яких було вжито.
І потім, мені просто тут подобається. Я люблю Україну. Я був тут уже більше десяти разів. І в мене, і в моєї дружини глибокі почуття до народу України.
Як невизначеність щодо подальшого перебігу війни Росії проти України впливає на інвестиції в країну, яка зараз у скрутному становищі?
Було б нерозумно казати, що ця війна не впливає на бажання капіталу заходити в Україну. Але Київстар таке бажання має і в наступні три роки планує інвестувати 600 мільйонів доларів у нарощування технічних потужностей, у підвищення надійності системи, у створення нових послуг для українського народу.
Я також спостерігаю за американськими та європейськими компаніями і бачу, які з їхніх проєктів працюють. Працюють попри цю війну. Вони знають, що тут є що будувати, що тут є можливості.
Але вони хочуть впевненості у верховенстві права, хочуть прозорості, дотримання правил в усіх тих випадках, з якими стикається той, хто вкладає капітал.
Існують всілякі комерційні ризики. Ризик того, що твоя компанія може бути націоналізована, або певний ризик нормативно-правових змін – все це змушує компанії відмовлятись від інвестування. А на додачу до всього цього – війна, тож стає справді важко.
Я бачу, що дуже багато людей сидять і думають, куди і як їм вкласти свої гроші, і я дуже сподіваюся, що зможу допомогти їм з усім розібратися.
Яка Ваша особиста оцінка того, що відбувається в бізнес-секторі України, і що би Ви порекомендували?
Для Київстар 2023 рік був просто чудовим, фантастичним, і не лише за показниками роботи як компанії, а й тому, що ми втримали надійність системи на належному рівні, додали до неї більш глибокі технології й таке інше.
І ви ж знаєте, що стало важкувато. Деякі працівники служать у війську, і це додало проблем, як для кожної української компанії. Але незламність українців дозволяє нашій компанії продовжувати виконувати свою місію від імені й заради держави і народу.
Попит зростає, в багатьох секторах існує конкуренція, в тому числі й у секторі, в якому працює Київстар. А все це – ознаки успішної роботи економіки попри складнощі роботи у стані війни.
Але нещодавно в нас була загроза – або розмови про загрозу – націоналізації компанії. Така загроза вже зменшилась?
Я прийшов у Київстар приблизно в той час, коли це питання набуло розголосу. До того, як я здуру балотувався на виборах до Конгресу, в мене був невеликий бізнес у Вічіті, штат Канзас. Бізнесмени хочуть бути впевнені, що їхні майнові права захищені.
І для компанії Київстар це має значення. Вона жодним чином не пов’язана з Росією. Київстар на 100% належить міжнародній групі VEON, штаб-квартира якої розташована в Нідерландах, її акції котируються на біржах NASDAQ і Euronext. VEON одразу ж [після повномасштабного вторгнення Росії] пішла з Росії. Там вона працювала досить активно, але сказала просто: ну що ж, ми йдемо. Вона зробила вибір на користь України.
А тому треба, щоб ті компанії, які йдуть цим шляхом, могли бути впевнені, що на їхні майнові права ніхто не зазіхатиме.
Це, звичайно ж, стосується компанії Київстар, але я вважаю, що це питання набагато ширше. Якщо ти Goldman Sachs, чи Blackstone, чи такий великий американський виробник, як Archer-Daniels-Midland, чи така індустріальна компанія, як Halliburton, Schlumberger, або якась інша, і хочеш інвестувати в Україну, а бачиш, що уряд робить із такою важливою для країни компанією, як Київстар, що її можуть забрати у власника, що обмежуються його майнові права, то двічі подумаєш, чи розміщувати тут свій капітал.
Думаю, чільні українські урядовці бачать і розуміють це.
І в той ще час один французький бізнесмен заявив, що зацікавлений у придбанні компанії, яка конкурує з Київстаром.
Абсолютно влучне зауваження. Так, тут є глибокий інтерес. Це важливий ринок із хорошими людьми й широкими комерційними можливостями. Єдине, що може його обмежувати, – це ступінь спроможності українського уряду створити умови для бізнесменів, які хочуть робити прямі іноземні інвестиції.
Певно, що нашим читачам хочеться знати, якої думки Ви, пане Держсекретарю, про ситуацію в Сполучених Штатах. Тож не можу не запитати: з огляду на політичне протистояння в Конгресі й суспільстві загалом, які шанси на те, що США відновлять надання допомоги Україні в достатніх обсягах? І, з огляду на те, що відбуватиметься у вашій країні пізніше цього року, які є політичні ризики для американо-українських відносин?
Я переконаний, що Сполучені Штати й надалі надаватимуть Україні ту підтримку, якої вона потребує. Незалежно від партійної політики всередині США, всі чільні американські політики одностайні в тому, що для Америки важливо продовжувати підтримувати Україну, яка з усіх сил б’ється з варварською армією Владіміра Путіна. Я просто впевнений, що це так, і що це правильно.
Повірте – це головне. У нас, звісно, будуть політичні шуми, але сигнал буде правильний. Треба просто відокремити шуми від сигналу. А сигнал буде такий: ми будемо з українським народом. Ми допоможемо йому перемогти.
І останнє міркування щодо цього. Я не займаюся політикою, і не має бути політики там, де йдеться про питання національної безпеки – питання, які є найважливішими для людей.
Сподіваюся, що не лише Сполучені Штати, а й Європа нарешті дозволять Україні перемогти, що вони бажають її перемоги, що дадуть їй ресурси, необхідні для того, щоб була перемога. Не заморожений конфлікт, не пат, а здатність досягти кінцевого результату – а саме політичної незалежності України від Росії, така структура, архітектура безпеки, яка знизить ризик повторення всього цього в майбутньому.
Ось те головне, в чому США мають бути єдині з Україною. Нам не можна обмежувати вас у тому, як ви використовуєте зброю. Ми мусимо дати вам усе, що вам потрібно.
І коли ми зробимо так, ви переможете, і світ стане безпечнішим. Ось такий мій висновок.
Тож Ви залишаєтесь оптимістом?
Точно так! Ми мусимо перемогти. Це необхідно не лише тільки для українського народу, не лише тільки для народів Європи, а й для американського народу. В цьому Америка має показати себе лідером.
Знаєте, як казав Черчіль: Америка завжди чинить правильно після того, як вичерпає всі інші можливості. Останні 70 років показують, що він мав рацію. Я впевнений, що ми вчинимо правильно.
Щиро дякую, пане Держсекретарю, за те, що знайшли час, щоб поділитися з нами своїми думками!
Коментарі (0)