Коли переводять годинник на літній час у 2024: подорожуємо на годину вперед чи назад?

Наступного місяця Україна знову перейде на літній час. Доцільність сезонного переведення годинників давно є предметом дискусій. То чому ми їх переводимо?

Коли переходять на літній час 2024 року: головні моменти

В ніч із суботи, 30 березня, на неділю, 31 березня, в Україні будуть переводити годинники на літній час — на одну годину вперед. З метою економії електрики час сезонно переводять двічі на рік.

Загальні правила сезонного переведення часу встановлені постановою Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року. Годинники населення переводить двічі на рік:

• на літній час (на годину вперед) – в останню неділю березня;
• на зимовий час (на годину назад) – в останню неділю жовтня.

Зазвичай це тиждень після рівнодення, коли десь починає збільшуватися чи зменшуватися. В цьому році це відбудеться в ніч проти 31 березня о 03:00. Необхідно буде перевести годинники на одну годину вперед, тобто на 4.00. Смартфони, мобільні телефони, комп'ютери та інші гаджети перейдуть на новий час автоматично, а от механічні годинники необхідно буде перевести вручну.

Якщо ви подорожуєте "Укрзалізницею" в цей день, то зверніть увагу, що час відправлення та прибуття поїздів у квитках пишуть вже з урахуванням переведення. Тож порядок обчислення часу прибуття вирахуваний заздалегідь, а держпідприємство внесло за вас необхідні зміни у квитки.

Чому й відколи переводять годинники?

Щороку в Україні йдуть суперечки про те: варто чи не варто переводити стрілки годинників цього разу. То чому взагалі започаткували перехід на літній час? Понад 60 країн світу переводять стрілки годинника два рази на рік. Зокрема, зміна часу відбувається в Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії. Але, враховуючи те, як негативно впливає ця опція на самопочуття людей, вже багато років тнивають дискусії про скасування переведення годинників. 

Вперше перевести годинник, щоб було зручніше пристосуватися до сезонних змін тривалості світлового дня, запропонував 1784 року тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін. Він помітив, що парижани спалюють ввечері дуже багато свічок, щоб доробити всі свої справи, перш ніж йти спати. Натомість вранці сонце сходить дуже рано й багато людей ніжиться в ліжку декілька зайвих годин, бо ну хто з містян захоче підійматися о 3-4 ранку. Франклін порахував витрати на свічки та кількість електроенергії, яку зможуть заощадити фабрики й заводи, коли робота триватиме за денного світла. Все це видалось йому економічно вигідною ідеєю, тому переведення годинників було виправдано ощадливістю. 

Перше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку й на годину назад взимку відбулося у Великій Британії 1908 року. Ввести перехід на літній і зимовий час на постійній основі запропонував на початку 19 століття лондонський підрядник Вільям Віллетт. Він також аргументував свою ідею можливістю економити електроенергію.

У 1916 році Німеччина стала першою країною, яка офіційно впровадила літній час, натомість зимовим став вважатися стандартний час, за яким вівся облік до цього. Це був доцільний і цілком економічно виправданий хід, адже під час Першої світової війни в країні був серйозний дефіцит ресурсів. Всього через два роки сезонний перехід стали застосовувати й у Сполучених Штатах, а згодом цю блискучу ідею підтримали ще понад 100 країн.

Чому переведення годинника не скасують?

Верховна Рада України та країни Європейського союзу вже давно думають відмовитися від переведення годинника. Проте серед прихильників такого підходу досі точаться дискусії, за яким часом краще продовжити жити: за літнім чи все ж таки за зимовим.

Перша спроба Верховної ради у 2011 році ухвалити закон про єдиний час для всієї території України провалилась. Друга спроба була зроблена у 2020 році, тоді законопроєкт №4201 пройшов перше читання, але не отримав достатньо підтримки для ухвалення у другому читанні. Документ знову відправили на  доопрацювання, тому коли його ухвалять, достеменно невідомо.

Якщо враховувати зиск від економії електроенергії, то логічніше жити за літнім часом. Однак тут свій спротив чинять науковці та медики, бо вважають що це буде шкідливим для здоров’я населення взимку. Дослідники Національного інституту раку США визначили, що люди, які мешкають у найбільш західній точці часових поясів у Штатах, майже відповідають критеріям постійно проживаючих за літнім часом. А за статистикою люди, що переїхали чи все життя прожили в тому регіони, мають підвищений ризик розвитку різних типів онкологічних захворювань.

Українці перехід на літній та зимовий час оцінюють по різному. Декого це не хвилює взагалі, а інші б з радістю відмовилися від переведення годинників. Через сумнівну економію енергоресурсів, а також різку зміну біоритмів двічі на рік деякі країни світу відмовилися від переведення годинників. Наприклад, відмовилися від переходу на літній та зимовий час такі країни як Ісландія, Казахстан,  Грузія та Японія.

З 2021 року кожна країна Європейського Союзу самостійно вирішує: чи переводити годинники на літній та зимовий час. Більшість держав все ще продовжує цю практику за старою звичкою, серед них: Італія, Іспанія, Франція, Польща, Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія та Фінляндія.

Навіщо потрібне переведення годинників на літній час

Літнім часом називають час, який вводиться на літній період. Україна перейде на літній час у 2024 році 31 березня. Годинник переводять на 1 годину вперед відносно стандартного часу (тобто, зимового). Це роблять з метою зменшити необхідну кількість освітлення протягом дня, а значить  і електроспоживання. Також такий перехід дозволяє синхронізуватися в часі з іншими країнами. Але, звісно, якщо хтось з європейських країн вже не переходить на літній час, то ми лише збільшуємо розрив між нами та ними. 

Щороку в Україні переводять годинники двічі на рік: один раз на літній час, другий раз на зимовий. Якщо наша країна житиме в одному часовому поясі весь рік, то в жителів східних та західних областей можуть виникнути деякі незручності. Так, якщо залишитися на зимовому часі, то на сході влітку сонце сходитиме посеред ночі — десь о 3:00 годині. Та, навпаки, буде заходити завчасно — приблизно о 20:00. 

Залишитися назавжди на літньому часі теж не дуже вдалий варіант. Тоді в західних регіонах сонце взимку сходитиме лише о 9:00 ранку, тобто, на роботу й до школи потрібно буде збиратися в цілковитій темряві. Загалом було б доцільно запровадити в Україні два різні часові пояси, тобі це згладило б незручності та дозволило відмовитися від переведення годинників.

Як підготуватися до переведення годинника?

Науково доведено, що під час штучного переведення годинників у людини збиваються циркадні ритми. Звісно, коли годинники переводять всього лише на 60 хвилин, це не так страшно, як змінити свій часовий пояс на 12 годин, але все одно це може збити ваші внутрішні біоритми. Через такі зміни можуть виникнути проблеми зі сном, травленням, на деякий час порушитися когнітивні здібності чи короткотривала пам'ять.

Саме тому доцільність змінювати літній час на зимовий і навпаки досі під великим питанням. Найчастіше до лікарів зверталися пацієнти з такими симптомами як головний біль, сердечні недомагання, загострення хронічних хвороб, відчуття постійної втоми та недосипання. 

Статистично, в перші дні після переходу значно зростає кількість ДТП, це відбувається, зокрема, через знижену концентрацію уваги та гіршу якість сну. Для зменшення таких неприємних симптомів фахівці радять за кілька днів до того, як буде проведений перехід на літній час, почати лягати спати на годину раніше. Так ви почнете створювати звичку, яка потім допоможе легше адаптуватися. 

Весняна зміна часу сприймається нашим тілом дещо складніше за зимову, адже після переходу спати доводиться на годину менше. Адаптація до нових часових звичок потребує підвищеної уваги до своїх потреб і дбайливого ставлення до організму. Ось декілька корисних порад, які допоможуть легше пережити переведення годинників в Україні: 

• Почніть регулювати свій режим сну за 3-5 днів до переведення годинника;
• Включіть у свою рутину прогулянки на свіжому повітрі, частіше робіть перерви в роботі;
• За можливості зменшить кількість стресу у своєму житті: уникайте щільного планування на ці дати, відкладіть важливі справи на декілька днів;
• Звертайте увагу на харчування, обирайте легкі продукти, які швидко насичують, але містять корисні нутрієнти: білок, зелені овочі, смузі, свіжовичавлені соки;
• Застосуйте медитацію та дихальні вправи перед сном, а ранком кардіо навантаження, щоб краще включитися в новий ритм життя.

Восени та взимку світловий день коротшає, а весною, навпаки, стає довшим, що дозволяє вам більше бувати на свіжому повітрі, отримувати достатньо вітаміну Д та підтримувати своє ментальне здоров'я. Тому як тільки переведете стрілки годинника на літній час, намагайтеся отримати максимум задоволення від приходу тепла в наше життя, будьте уважними до себе та сприймайте зміни з позитивним настроєм.