11 квітня 2024 року російські окупанти завдали ракетного удару по Трипільській ТЕС, одній з найпотужніших електростанцій України. Внаслідок атаки п'ятьма ракетами Х-69 станція була повністю зруйнована.
Що відомо про Х-69
Х-69 – це новітня російська малопомітна крилата ракета повітряного базування, призначена для ураження наземних стаціонарних цілей та надводних об’єктів. Ця сучасна розробка вперше з’явилась на публіці в серпні 2022 року на російському військовому форумі «Армія-2022». Згодом цю ракету також представили на міжнародній виставці Dubai Airshow 2023, яка проходила в Дубаї.
Хоча ракета Х-69 не балістична, а крилата, вона становить значну небезпеку. Деякі експерти навіть вважають її небезпечнішою за аеробалістичну ракету Х-47М2 "Кинжал". Причина цієї небезпеки криється в надзвичайно низькій висоті польоту Х-69 – лише 20 метрів над землею. При цьому ракета летить з дозвуковою швидкістю 750-1000 км/год. Швидкість сама по собі не є чимось революційним, адже дозвукові ракети є досить типовою ціллю для більшості систем ППО, навіть радянського зразка.
Саме надзвичайно мала висота польоту робить Х-69 такою небезпечною. Для порівняння, основна крилата ракета класу "повітря-земля", яку Росія використовує проти України – Х-101 – летить на висоті 50-70 метрів.
Висота польоту повітряної цілі є одним із найважливіших факторів, що впливають на її виявлення засобами ППО. Чим нижче летить ціль, тим складніше її виявити, перехопити та збити. Окрім низької висоти польоту, Х-69 має ще одну особливість, яка робить її складною мішенню – це використання малопомітних для радарів матеріалів у її конструкції.
Зовнішній вигляд та характеристики Х-69 свідчать про його явну схожість із крилатими ракетами країн НАТО, а саме з британською Storm Shadow, французькою SCALP-EG та німецькою Taurus. Ці ракети, як і Х-69, виготовлені з малопомітних матеріалів і мають схожі показники швидкості та висоти польоту.
Вражає й те, що Х-69 майже точно копіює дизайн своїх західних аналогів. Пара висувних крил, що розкриваються під час польоту, та навіть форма корпусу – все це практично ідентично тому, що можна побачити у Storm Shadow, SCALP-EG та Taurus.
Ця схожість наводить на думку про те, що Х-69 не є продуктом суто російських розробок, а радше наслідуванням уже існуючих на Заході технологій.
Звичайно, це не означає, що Х-69 є абсолютною копією. Можливо, Росія вдосконалила певні елементи ракети, однак загальна концепція та дизайн свідчать про запозичення ідей у західних зразків.
Не виключено, що певні ідеї та функціональні рішення були запозичені у європейських ракет, але також можливо, що ракета Х-69 була створена на основі вже існуючої високоточної авіаційної ракети класу "повітря-земля" – Х-59МК2.
Х-69 була спеціально розроблена для російського винищувача п’ятого покоління Су-57. Там ці ракети розміщуються всередині фюзеляжу, а не кріпляться під ним чи крилами. Але Су-57 – не єдиний можливий носій цієї ракети. Росіяни запевняють, що також можуть запускати ці ракети з літаків Су-30МК, Су-34, Су-35С, МиГ-35С та МиГ-29К.
Росіяни декларують вагу бойової частини ракети в 310 кілограмів. Заявлена дальність польоту становить близько 300 кілометрів, однак деякі джерела стверджують, що максимальна дальність може сягати 400 кілометрів. Це робить Х-69 серйозною загрозою, оскільки такої дальності достатньо для ураження багатьох важливих об'єктів на території України.
Система наведення Х-69 аналогічна тій, що використовується в крилатій ракеті Х-101. Вона ґрунтується на комбінації супутникової навігації та інерційної системи. Росіяни запевняють, що максимальне можливе відхилення від цілі становить до 5 метрів.
Варто зазначити, що інформація про характеристики Х-69 ґрунтується переважно на заявах російської сторони. Тож достовірні дані про бойову частину, дальність та точність ракети можуть відрізнятися від заявлених.
Чому Україна не змогла збити Х-69, які знищили Трипільську ТЕС
Протягом двох років Росія веде методичну боротьбу з українською протиповітряною обороною та намагається досягти абсолютної переваги в повітрі. На початку війни агресор зосередився на знищенні радянських комплексів ППО, що були на озброєнні України. Згодом, після отримання Україною сучасних західних систем ППО натівського зразка, Росія перейшла до їхнього ретельного вивчення.
Після кожної масованої ракетної атаки російське командування аналізує результати та вдосконалює свою тактику. Окупанти збирають інформацію про те, які саме комплекси ППО розміщені в різних українських містах, на основі чого розробляють нові маршрути та маневри для своїх ракет, щоб ускладнити їх збиття.
Варто зазначити, що Росія не гребує й використанням повітряного простору інших держав для своїх ракетних атак. Про це свідчать непоодинокі випадки, коли російські ракети залітали в повітряний простір країн Євросоюзу й країн НАТО.
Систематичні ракетні обстріли РФ мають подвійну мету. З одного боку, вони допомагають агресору вдосконалювати свою тактику та обходити українські системи ППО. З іншого боку, ці атаки виснажують запаси ракет для західних комплексів ППО, які постачаються Україні в обмеженій кількості, і які Україна не здатна виробляти сама навіть за великого бажання.
На жаль, на тлі загального скорочення військової допомоги з боку європейських союзників, комплекси ППО України вже витратили більшу частину наданих НАТО ракет. Цілком імовірно, що Україна просто не мала можливості збити ракети Х-69.
Важливо зазначити, що крім складності збиття через малопомітність і малу висоту польоту, Х-69, на відміну від Х-101, які запускаються з бомбардувальників стратегічної авіації, запускаються з винищувачів тактичної авіації. Це робить запуск складнішим для виявлення та перехоплення з кількох причин:
Винищувачі тактичної авіації менш помітні на радарах під час зльоту. Вони швидші та маневреніші, ніж стратегічні бомбардувальники. Також винищувачі тактичної авіації можуть злітати з аеродромів, які розкидані по всій території Росії. Це ускладнює прогнозування напрямків можливих ракетних ударів.
Українські фахівці вже вивчають уламки ракет Х-69, які були випущені по території України. Аналіз маркувань вже дозволив дійти висновку, що ці ракети не взяті з запасів, а зійшли з конвеєра в 2023-2024 роках.
Це може свідчити про те, що Росія просто зараз налагоджує масове виробництво цих ракет. Якщо це дійсно так, то це може призвести до істотної ескалації ракетного терору, адже раніше Росія здійснювала масовані ракетні обстріли переважно з бомбардувальників дальньої авіації, але з масовим виробництвом Х-69 ситуація може змінитися. Адже тоді у масованих ракетних обстрілах зможуть брати участь не лише важкі бомбардувальники, а й винищувачі.
Початок масового виробництва Х-69 є тривожним сигналом, що свідчить про наміри Росії й надалі тероризувати Україну ракетними обстрілами. Це є й сигналом для партнерів України про нагальну потребу посилення її систем ППО і ПРО.
Коментарі (0)