Це третя стаття із серії Kyiv Post про кампанію повітряних ударів України по російській військовій логістиці в тилу російських військ. Її заявлена мета — за допомогою дронів завдавати ударів по російських маршрутах постачання та логістичних вузлах, щоб послабити здатність російських підрозділів ефективно вести бойові дії.
Першу статтю цієї серії, присвячену літальним апаратам, які Збройні сили України (ЗСУ) використовують у цій кампанії, можна прочитати тут.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Другу статтю серії, присвячену тактиці застосування українських безпілотників і принципам вибору цілей у межах цієї кампанії, можна прочитати тут.
Які об’єкти та маршрути стали головними цілями кампанії «Логістичного локдауну»?
Українська кампанія із масованим застосуванням безпілотників середньої дальності вже призвела до знищення сотень російських паливозаправників, паралізувала автомобільні та залізничні перевезення на території площею приблизно з американський штат Аризона або Болгарію й майже повністю заблокувала Крим — перлину українських суверенних територій, окупованих Кремлем.
Мінімум 6 місяців: як розраховуватимуть відстрочку після завершення контракту
Операція, яку називають «Логістичним локдауном», стала першою за чотири роки російсько-української війни кампанією, під час якої Україна щодня масово застосовує сотні безпілотників середньої дальності. Безпілотники завдають ударів по логістичних вузлах, контролюють дороги та виявляють місця, де російські військові ховають техніку, на більшій частині окупованого Росією півдня України.
Здебільшого ці БпЛА уникають найщільніше прикритих російською ППО районів уздовж лінії фронту та навколо таких важливих об’єктів, як нафтопереробні заводи й військово-морські бази. Натомість вони полюють на російські військові колони та паливозаправники всіх типів, що прямують до окупованого Росією Криму або повертаються звідти.
За даними Командування Сил безпілотних систем України (СБС), від початку кампанії з кінця квітня було знищено сотні російських паливозаправників. На відео, оприлюдненому СБС минулими вихідними, безпілотники-камікадзе атакують десятки вантажівок, що рухаються трасою Новоазовськ — Маріуполь — Мелітополь — Крим. Інші удари завдають по вантажівках, припаркованих на стоянках уздовж цього критично важливого для російської логістики маршруту.
Супутникові знімки з відкритих джерел свідчать, що лише в першій половині червня вздовж цієї дороги було зафіксовано понад 300 знищених вантажівок. Частина з них вигоріла вщент, інші були виведені з ладу влучаннями в лобове скло або паливний бак.
Із 7 до 13 червня оператори дронів Сил спеціальних операцій України (ССО) разом із двома досвідченими підрозділами — 1-м окремим штурмовим батальйоном «Да Вінчі» та 475-м підрозділом CODE 9.2 — здійснили понад 100 ударів і супровідних бойових вильотів по найуразливіших ділянках сухопутного коридору на півночі Криму.
Для ударів використовували безпілотники FP-1, «Лютий» і «Бегемот» — розроблені й вироблені в Україні апарати. Вони завдавали ударів по дамбах і мостах, що перетинають заболочену місцевість поблизу Чонгара, Джанкоя та Армянська. За повідомленнями, російська ППО практично не відкривала вогонь.
У п’ятницю окупаційна влада визнала, що після українських ударів більшість доріг, які з’єднують Крим із північчю, стали непроїзними, і рекомендувала водіям користуватися альтернативними маршрутами. Уже до неділі повторні удари пошкодили мости й дамби, що перетинають заболочену місцевість, і на цих маршрутах.
Станом на понеділок, за повідомленнями окупаційної влади, рух цивільного транспорту головними автошляхами до Криму та з Криму не просто обмежили, а вже повністю заборонили. Другорядними дорогами дозволили користуватися лише у світлу пору доби. Тим часом місцеві медіа повідомляли, що українські безпілотники дистанційно мінують альтернативні маршрути.
Станом на неділю атаки на локомотиви або загроза таких атак практично паралізували пасажирське залізничне сполучення між Росією та окупованим Кримом. Тепер пасажири можуть доїхати потягом лише до кінцевих станцій поблизу півострова — до Керчі або Джанкоя, — після чого змушені пересідати на автобус.
Втім, попри війну й українські удари, російська залізниця не поспішає робити знижки: квитки до Криму й надалі продають за звичайними літніми тарифами, які приблизно вдвічі вищі за міжсезонні.
Командувач Сил безпілотних систем майор Роберт Бровді у неділю заявив, що завдяки сприятливій погоді та довгому світловому дню, який дозволяє працювати 16–17 годин, українські оператори дронів лише за перші два тижні червня скоротили рух російського транспорту на окупованому півдні України більш ніж на дві третини — на 71%.
За словами Бровді, мета Сил безпілотних систем — перекрити російським військам шляхи постачання.
На початку червня українські удари БпЛА по паливозаправниках на окупованому Росією півдні, поблизу Азовського моря, почали давати відчутний ефект. Водночас Україна продовжувала завдавати далекобійних ударів по об’єктах російської нафтогазової інфраструктури — іноді за сотні кілометрів углиб території РФ.
Спочатку виник локальний дефіцит автомобільного пального. Невдовзі почалися панічні закупівлі, а згодом на багатьох АЗС пальне взагалі закінчилося. Найгірша ситуація склалася в Криму та на окупованій частині Донецької області, де запровадили нормування — не більш як 20 літрів на водія на тиждень.
У понеділок водії в соцмережах, а також місцеві медіа Криму й окупованого півдня України повідомляли, що більшість автозаправних станцій узагалі припинили продаж пального. Там, де його ще можна було купити, черги починали збиратися вже о шостій ранку. Ціни зросли на 40–60%, а на чорному ринку пальне, яке зазвичай привозять у каністрах з інших регіонів Росії, продавали вдесятеро дорожче за встановлені державою ціни. Локальний дефіцит і нормування пального фіксували також у Санкт-Петербурзі та багатому на нафту Татарстані.
Особливо болісним ударом по престижу Кремля виявилася ситуація в Криму, який Росія окупувала у 2014 році й який Кремль тепер називає невід’ємною частиною Росії. Минулого тижня призначений Москвою очільник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов двічі обіцяв, що протягом 48 годин на АЗС знову з’явиться пальне, але щоразу не дотримувався своєї обіцянки. Причиною він називав нові удари українських безпілотників і «поточну ситуацію».
Як саме СБС України вдалося досягти домінування у повітрі над окупованим півднем?
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук в інтерв’ю телеканалу Freedom у неділю заявив, що українські безпілотники тепер можуть вільно літати над окупованими Росією територіями завдяки кільком місяцям систематичних ударів по російській ППО. За його словами, це стало можливим лише завдяки попередній кропіткій роботі.
«Те, що ми спостерігаємо зараз, — результат не одного дня роботи. Це системна робота, яка тривалий час велася. І фактично зараз ми бачимо її плоди. У Криму планомірно знищувалися системи протиповітряної оборони російських окупантів. Найефективніше це вдавалося завдяки ударам по радіолокаційних станціях, без яких усе інше залізо — це просто залізо. Саме ці елементи є найдорожчими, і саме по них завдавали ударів», — сказав Плетенчук.
Плетенчук прогнозує, що, попри нинішнє домінування українських безпілотників над Донеччиною, Херсонщиною та північним Кримом, російські військові логісти й надалі намагатимуться перевозити вантажі вже наявними маршрутами — «за інерцією». Водночас, за його словами, перевага України у застосуванні безпілотників і географічне положення Криму в довгостроковій перспективі зроблять утримання півострова для Росії неможливим.
«У певний момент накопичується критична маса уражень, яка зрештою призводить до колапсу всієї системи. Подивімося на Кримський півострів. Його з трьох боків оточує вода. Історія воєн, які раніше точилися на цій території, мала б підказати тим, хто його окупував, що всі вони завершувалися приблизно однаково. І щоразу — не дуже добре: відступом», — сказав Плетенчук. «У Криму є п’ять російських військових аеродромів. Їх потрібно забезпечувати пальним».
Роберт Бровді припустив, що єдиний спосіб для російських водіїв військових вантажівок уникнути ударів безпілотників — «залишатися в Сибіру». За його словами, Сили безпілотних систем планують ще більше посилити удари.
Після українських ударів по Чонгару в п’ятницю російські військові інженери швидко звели понтонний міст через затоку Сиваш і прилеглі заболочені ділянки, відновивши сухопутне сполучення для колісної військової техніки між Кримом і материковою частиною Росії.
У ніч на понеділок змішана група безпілотників FP-1 і «Бегемот», за повідомленнями, атакувала новий понтонний міст. За даними українських операторів дронів, міст було виведено з ладу. Станом на понеділок, згідно з офіційним сайтом окупаційної адміністрації Криму, між північчю Криму та Росією не залишилося жодної дороги, якою можна було б проїхати.
ПОЯСНЕННЯ Як Україна виснажує Росію ударами дронів
