За даними Українського інституту майбутнього на початок 2022 року, до російського повномасштабного вторгнення в Україні проживало близько 37 мільйонів людей. Ця цифра різко скоротилася після 24 лютого.
Так, тільки за перший тиждень великої війни з України виїхав один мільйон громадян. Оскільки Володимир Зеленський ввів воєнний стан, для чоловіків призовного віку та придатних до служби кордони були закриті, відтак більшість мігрантів були саме жінками.
Частина тих, хто виїхав у 2022 році, повернулася назад, проте за 2023 рік значна кількість українців продовжила виїжджати. Як війна загалом вплинула на демографічний рівень України та як держава планує відновлювати популяцію населення, читайте далі в матеріалі.
Міграція та її вплив
Хотілося б почати цей текст з того, що тільки за перших два тижні російського вторгнення до України повернулося понад 200 тисяч чоловіків. Нагадаю, що кордони в інший бік для них були закриті, відповідно вони їхали, свідомо розуміючи, що до завершення війни виїхати не зможуть. Тож можна припустити, що поверталися громадяни саме для оборони держави. І за це їм низький уклін.
Та це не змінює того, що наразі ситуація з міграцією українців без перебільшення важка. Загалом для України міграція завжди була болючою темою. За часів СРСР і навіть після розпаду союзу, значна частина працездатного населення виїжджала на заробітки до Росії.
Сальдо міграції було близьким до нуля, оскільки в пенсійному віці люди поверталися, але якщо брати трудову та вікову шкалу, то звичайно для України це була втрата робочої сили. Згодом люди почали їхати на заробітки до Європи та інших країн.
За різними оцінками трудова міграція до російсько-української війни становила від півтора до трьох мільйонів. І звичайно ж наразі цифра більша в рази, пояснює директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова.
“Найбільше мігрантів у Німеччині, Польщі та Чехії. Якщо глянути офіційні цифри, то після 10 березня 2022 року ситуація стабілізувалася. Масового витоку населення вже не було, втім міграція все одно продовжувалася.
Наразі в Європі перебуває понад 4,5 мільйони українців, ще частина вирушила далі. Тобто загалом за межами України наразі десь 6,5 мільйонів. Це остання цифра. Погано те, що за 2023 рік чисельність людей, які зареєстровані відповідно до закону про тимчасовий захист, збільшилася на півмільйона.
Тобто процес триває, він не такий жвавий як на початку 2022 року. Але він досі триває. Люди продовжують їхати. І питання основне в тому, скільки людей і яким чином ми зможемо повернути після війни”, - додала Лібанова.
Зменшення народжуваності
У будь-якій країні будь-яких часів війна впливала на безпеку, рівень життя - не у кращий бік, та звичайно ж певність у завтрашньому дні. Важко не погодитися, що планувати дитину в такий час це складно.
Крім того, якщо враховувати міграцію - жінки виїхали за кордон, чоловіки залишилися тут. Якщо відійти від міграції - жінки залишилися вдома, чоловіки пішли захищати державу. Якщо до війни на одну українську жінку народжувалося в середньому 1,16 дитина, то наразі це співвідношення скоротилося до менш ніж одиниці.
Українська влада вигадує різні методи підвищення рівня народжуваності, зокрема нещодавно парламент зареєстрував законопроєкт щодо збільшення виплат за народження дитини ледь не в 10 разів. Звідки братимуть гроші - невідомо. Та і чи допоможе це насправді, так само незрозуміло, адже чинники, чому скоротилася народжуваність, ми перелічили вище. І чи вплинуть гроші на ті чинники?
І нарешті мабуть те, що впливає найжахливіше на кількість українського населення - це загибель людей. Ми не знаємо, скільки насправді загинуло цивільних, оскільки значна частина територій досі окупована. Жертви обстрілів, вбивств та катувань - це десятки, а можливо й сотні тисяч.
Так само невідомо, скільки загинуло оборонців України в цій війні. Крім того, не можна забувати про безвісти зниклих та полонених, доля яких наразі невідома. І навіть якби ми знали кількість життів, які Росія забрала в України, невідомо, скільки часу триватиме війна і скільки жаху вона нам ще принесе.
Чого варто очікувати далі
Для початку звичайно ж варто дочекатися завершення війни. Можна заохочувати до народжуваності чи повернення в Україну, але слід розуміти, що люди в першу чергу обирають безпеку та надійність. Але звичайно вже сьогодні слід планувати різні післявоєнні ініціативи для заохочення українців жити тут і будувати тут сім'ї.
Одна із головних проблем також полягає в тому, що робоча сила нині потрібна скрізь. І якщо навіть не уряди інших країн, то їхній бізнес буде намагатися утримати робочі руки мігрантів у себе якнайдовше, якщо не на все життя. Згідно статистики, каже Елла Лібанова, 70% жінок, що виїхали, мають вищу освіту, тож можливо не відразу, але з часом їм вдалося влаштуватися на доволі хороші посади.
“Слід розуміти, що частина населення влаштувала собі нормальне особисте життя. Їм комфортно і можливо вони більше не планують повертатися. Ще слід розуміти, що частина населення має в Україні чоловіків і не варто виключати того, що коли ми відкриємо кордони, вони можуть поїхати до дружин і залишитися там.
Звичайно ж в Україні досить розвинений патріотизм. І багато сімей повернуться назад, але я сподіваюся, що повернеться хоча би половина. Якщо повернеться 60% - це вже буде просто свято!”, - завершила Лібанова.
Проте, каже жінка, відсоток повернених буде залежати від того, яку політику вибудує Україна. Від того, як будуть рухатися економічні справи, яка буде кількість робочих місць і чи будуть пропозиції конкурентоспроможними з тими, які дають інші країни. Від цього ж будуть відштовхуватися і сім’ї при плануванні дітей. І мабуть головне, на яких умовах завершиться війна між Росією та Україною.
Коментарі (0)