Фрідріх Мерц відвідав Варшаву в середу, лише через день після вступу на посаду канцлера Німеччини. Цей символічний жест мав на меті ознаменувати новий етап у німецько-польських відносинах.

Незважаючи на географічну близькість і дуже тісну співпрацю, зокрема в економічних питаннях, польсько-німецькі відносини під час правління партії «Право і справедливість» (PiS) та її коаліційних партнерів (2015–2019, 2019–2023), а також у першій половині терміну повноважень Громадянської коаліції (KO) та її партнерів (2023–) були холодними.

Advertisement

PiS традиційно була проамериканською і скептично ставилася до Німеччини.

З іншого боку, нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском не знайшов спільної мови з СДПН Олафа Шольца. Точки розбіжностей включали політику історичної пам’яті, співпрацю з Росією, допомогу Україні, міграційну політику та багато інших питань. Соціальні настрої та взаємні упередження серед польської та німецької еліт також не сприяли поліпшенню відносин.

Мадяр заговорив про прорив у перемовах з Україною та зустріч із Зеленським
Більше по темі

Мадяр заговорив про прорив у перемовах з Україною та зустріч із Зеленським

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр під час пресконференції у Берліні заявив про значний позитивний прогрес у переговорах із Києвом щодо мовних, культурних та освітніх прав угорської меншини. Технічний етап дискусій планують завершити до кінця поточного тижня. У разі успішного фіналу Будапешт готовий організувати офіційну двосторонню зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським на початку наступного тижня. Мадяр висловив оптимізм щодо закриття складної десятирічної теми та наголосив, що врегулювання прав меншин залишається принциповою вимогою Угорщини для євроінтеграційного поступу та відкриття офіційного процесу вступу України до ЄС.

Однак розбіжності, які є між двома країнами, а також багато невирішених питань не повинні ставити під сумнів перспективи зближення польсько-німецьких відносин.

Advertisement

У Польщі ставлення до Німеччини донедавна було дуже поляризованим – від майже фобії до сліпої захопленості. Німецька громадськість, у свою чергу, часто вважала політику Польщі недостатньо рішучою, і багато хто вірив, що повернення Дональда Туска до влади забезпечить плавне відновлення двостороннього співробітництва.

Найкращим прикладом стану відносин стали польсько-німецькі міжурядові консультації, що відбулися в Варшаві влітку 2024 року. Атмосфера була холодною, і конкретних рішень прийнято не було.

У Варшаві поширювалася показова історія: на запитання про допомогу в затриманні винних у саботажі «Північного потоку-2» міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нібито відповів членам кабінету Шольца, що Польща швидше нагородить їх медалями, ніж допоможе затримати.

Advertisement

Фрідріх Мерц у Варшаві

У перший день на посаді новообраний канцлер відправився з двома закордонними візитами. Другий з них відбувся у Варшаві і мав на меті продемонструвати новий початок у двосторонніх відносинах. Але чи так воно насправді було? На порядку денному зустрічі, серед інших тем, були розвиток залізничної інфраструктури, політика безпеки, пам’ять про Другу світову війну та інше.

За інформацією джерел Kyiv Post у Міністерстві закордонних справ Польщі та канцелярії прем’єр-міністра, переговори про спільну міграційну політику тривали вже протягом певного часу. Очікувалося, що Берлін і Варшава також будуть тісно співпрацювати в рамках ЄС.

Advertisement

Однак це виявилося спірним питанням, що стало очевидним під час пресконференції лідерів. Незважаючи на те, що Польща входить до Шенгенської зони, на польсько-німецькому кордоні зберігаються німецькі контрольні пункти, а німецька влада продовжує повертати нелегальних мігрантів до Польщі. Це питання залишається актуальним вже багато місяців і привертає увагу німецьких ЗМІ.

Джерела Kyiv Post також стверджують, що польська сторона хотіла надіслати своїм німецьким партнерам чіткий сигнал про те, що Варшава більше не буде проводити таку м’яку політику, як уряди Туска і Меркель. Колишня канцлерка Меркель походить з ХДС, тієї ж політичної партії, що й Фрідріх Мерц, з яким Дональд Туск традиційно підтримує тісні зв’язки.

Advertisement

Слід також зазначити, що Мерц має боротися з ультраправим популістським партією «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка, згідно з останніми опитуваннями, має найвищий рівень підтримки німецької громадськості.

Історична політика

Німецький канцлер торкнувся делікатного питання пам’яті про Другу світову війну в Польщі. Окрім вибачень і чіткого визнання руйнувань, спричинених німецькою агресією та окупацією в 1939 році, він також оголосив про плани спорудження в Берліні тимчасового пам’ятника на честь польських жертв Другої світової війни. Поляки є єдиною великою групою жертв нацистської Німеччини, яка, незважаючи на десятиліття, що минули, досі не має такого меморіалу. Тимчасовий характер запланованого пам’ятника також викликав суперечки в Польщі.

Advertisement

Іншим питанням, що резонує у внутрішній політиці Польщі і пов’язане з Другою світовою війною, є питання про репарації, яке було порушене попереднім урядом PiS. Польща не отримала компенсації за руйнування, завдані Німеччиною під час війни. Під час спільної пресконференції з Туском Мерц заявив, що тема репарацій закрита. У Польщі політика, що базується на історичних фактах і гідності, має особливий статус – не тільки на символічному рівні, але й як основна мета зовнішньої політики.

Візит канцлера Мерца до Варшави був здебільшого церемоніальним, але символізм є значним – він прибув до Варшави в перший день свого перебування на посаді. Однак спочатку він відвідав Париж.

Порядок візитів вказує на те, який напрямок є важливішим, хоча це не є проявом зневаги до Польщі. Це також може свідчити про політичну волю до відновлення формату «Веймарського трикутника» (міністри країн-учасниць беруть участь у спільних зустрічах з «Північно-Балтійською вісімкою» та Великою Британією; Фрідріх Мерц відвідав Францію, а візит Дональда Туска заплановано на п’ятницю). Туск хотів би, щоб «Веймарський трикутник» став рушійною силою ЄС. Це підвищило б авторитет як Польщі, так і прем’єр-міністра.

Туск також прагне зміцнити свої політичні позиції, використовуючи політичні кризи у Франції та Німеччині.

Незважаючи на кілька напружених моментів, зближення між Берліном і Варшавою видається ймовірним.

Щодо питання продовження підтримки України обидві столиці висловлюються одностайно – така підтримка є беззаперечною.