23 травня в «Українському Домі» у Києві відкриється виставка «ПроЗорі».
Вона присвячена творчості культових київських художників - Федора Тетянича, Валерія Ламаха, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка (АРВМ), Флоріана Юр’єва.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Виставка культових київських художників в Українському домі
Саме ці художники мають відношення до формування обличчя післявоєнного Києва.
Серед їхніх знакових монументальних об’єктів - «Літаюча тарілка» на Либідській, мозаїки Річпорту, Центрального автовокзалу й аеропорту «Бориспіль», панно на станціях швидкісного трамвая.
Книжковий Арсенал-2026: як Україна вчиться нести свою свободу
Проте творчість цих митців не обмежувалася монументалістикою.
В їхніх художніх і дослідницьких практиках відобразилися основні тенденції часу: експерименти на перетині мистецтва й науки, мультимедійність, пошук мистецької незалежності за межами ідеологічного контролю.
Кожен із них створив власну символьну систему та власну філософію. Художники зверталися до фундаментальних питань буття й духовного призначення людини, працювали з темами нескінченності й безсмертя, тотожності макро- і мікрокосму.
Валерій Ламах таємно писав загадкову «Книгу схем», в якій викладав власну світоглядну теорію, що синтезувала закони історії, мистецтва, релігії, філософії та науки.
Ада Рибачук і Володимир Мельніченко, натхненні подорожами до Арктики, розробили своєрідну «філософію Життя» й зверталися до тем колективної травми та пам’яті.
Флоріан Юр’єв, використовуючи свій дар синестезії, розробив унікальну теорію «музики кольору», що поєднувала колір, музику та поезію в цілісну мистецьку систему.
Федір Тетянич створив філософсько-естетичну концепцію «Фрипулья» - вчення про людину й космос як неподільний цілісний організм.
Зосередженість на естетичних пошуках і аполітичність не завжди гарантували митцям безпеку.
Іноді твори цих митців здавались тодішній владі «підозрілими». Такі роботи піддавали цензурі.
Нові часи теж виявилися нещадними до спадку художників-мрійників. Протягом останніх тридцяти років їхні роботи руйнували вже не з ідеологічних, а з цілком практичних міркувань. Так, у 90-ті було знищено майже всі монументальні об’єкти Федора Тетянича й значну частину творів Валерія Ламаха.
«ПроЗорі» в Українському Домі у Києві: вартість квитків, графік роботи
В експозиції буде представлено понад 200 робіт - живопис, графіка і скульптура, унікальні архівні матеріали, спогади та світлини. Деякі твори покажуть вперше.
Відкриття виставки відбудеться 22 травня о 18:30.
Графік роботи:
вівторок – неділя;
11:00 – 19:00;
понеділок – вихідний.
Вартість квитків:
повний – 120 грн;
пільговий – 50 грн (для школярів та студентів).
Вхід вільний для: пенсіонерів, дітей до 7 років, осіб з інвалідністю I–II групи, ветеранів, учасників бойових дій і членів їхніх родин, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працівників музеїв, членів Національної спілки художників України, а також власників членських карток CIMAM, ICOM, AICA (за умови пред’явлення дійсного посвідчення).
Також у рамках проєкту «ПроЗорі» відбудеться ряд виставок:
Виставка «ПРИСНИВСЯ МЕНІ СОН. ФЕДІР ТЕТЯНИЧ» в артфундації «Дукат». Там будуть представлені роботи художника, об’єднані темою космосу та безмежжя. Виставка працюватиме з 29 травня по 30 липня 2025 року.
Документальний виставковий проєкт «Коли руйнується світ» у виставковому центрі «Жива пам’ять», присвячений невтіленому меморіалу трагедії Бабиного Яру. В експозиції будуть представлені унікальні архівні матеріали, графіка, ескізи та макет із колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ, що висвітлюють творчий пошук і контекст роботи художників над меморіалом. Проєкт працюватиме з 29 травня по 31 липня 2025 року.
Виставка «Щоденник Ади Рибачук» в музеї АРВМ розповість про творчість, злети і падіння, людей з оточення та особисті стосунки з Володимиром Мельніченком саме від імені Ади Рибачук через її щоденники. Відвідати можна з 21 травня по 15 жовтня 2025 року.
