Країни східного флангу НАТО переналаштовують медицину для майбутньої війни

Країни, що утворюють східний фланг НАТО, активно модернізують свої медичні системи на випадок кризи.

Вони оновлюють протоколи реагування, проводять навчання персоналу, закуповують захисне спорядження та облаштовують підземні операційні, повідомляє Politico.

Підземні операційні та запаси ліків: як східний фланг НАТО готує медицину до війни

Наприклад, Вільнюська університетська лікарня Santaros Clinics, що знаходиться за 50 км від білоруського кордону, зміцнює свою стійкість шляхом створення підземної інфраструктури, укриттів, вертолітних майданчиків та автономних систем життєзабезпечення.

Естонські медики, окрім отримання бронежилетів, будуть оснащені супутниковими телефонами для гарантованого зв’язку в разі збою основних мереж.

Країна також розробляє плани щодо створення власної незалежної інтернет-мережі.

Як зазначає видання, досвід України, де російські атаки призводять до масових відключень світла, спонукав до повсюдного встановлення електричних генераторів у медичних закладах регіону.

Більше по темі

Зеленський та Рютте обговорили дефіцит ракет PAC-3 і фінансування комплексів Patriot

Під час зустрічі у Києві Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорили критичні питання протиповітряної оборони. Головними викликами визначено дефіцит протиракет PAC-3 через конфлікт на Близькому Сході та необхідність термінової оплати контрактів на нові комплекси Patriot, щоб уникнути затримок поставок до 2030 року. Водночас шість країн підтвердили фінансування ініціативи PURL на травень-червень. Автор зазначає, що Україна вийшла на безпрецедентний рівень власного виробництва зброї (45-50 млрд доларів на рік) і спільно з європейськими партнерами працює над створенням антибалістичних спроможностей та локалізацією виробництва ЗРК Patriot.

Особливу проблему становлять вразливі будівлі багатьох лікарень радянської епохи, тому зараз активно розглядаються варіанти переобладнання їхніх підвальних приміщень під операційні.

Заступник гендиректора Департаменту здоров’я Естонії Рагнар Вайкнеметс підкреслив небезпеку, заявивши: «Неможливо уявити роботу на верхніх поверхах лікарні в очікуванні обстрілу».

Він також додав, що питання полягає не в тому, чи нападе Росія, а в тому, коли це може статися.

Для компенсації обмежених можливостей європейської системи критичної допомоги, Естонія також інвестує в мобільні медичні підрозділи, готові до розгортання в надзвичайних ситуаціях, повідомляє Politico.

Країни Балтії також зосередились на накопиченні медичних запасів. Естонія, наприклад, виділила 25 млн євро на матеріали для допомоги при масових жертвах, як-от джгути та травматологічні набори.

Кризовий режим та дефіцит кадрів: як у Балтії готують медиків до роботи під час війни

За словами Вайкнеметса, ці резерви дозволять лікарням функціонувати до прибуття допомоги від союзників по НАТО, чия роль у підтримці логістичних шляхів є ключовою.

У Латвії, ще з часів пандемії Covid-19, діє вимога для медзакладів мати тримісячний запас ліків, і наразі країна працює над подальшим розширенням цих національних резервів.

Проте фундаментальною проблемою для країн Балтії залишається дефіцит медичних кадрів. Ситуація ускладнюється тим, що, згідно з опитуванням у Литві, в разі війни в країні готові залишитися працювати менше 40% лікарів.

В Естонії проводиться спеціальний інструктаж для медиків, лікарень та бригад швидкої допомоги щодо переходу на «кризовий режим» роботи, що передбачає готовність до масового прийому пацієнтів та лікування травм, характерних для воєнного часу.

Аналогічні заходи відбуваються і в Литві, де персонал Вільнюського університетського госпіталю проводить спільні тренування зі Збройними силами та Стрілецькою спілкою, відпрацьовуючи евакуацію та прийом великої кількості постраждалих.