В Німеччині зростає напруга через великий наплив біженців, що впливає і на ставлення до українців. Очільник Німецької асоціації районів (DLT), Райнхард Загер, публічно заявив, що деякі райони та муніципалітети країни вже не можуть приймати нових шукачів притулку. Про це повідомило видання Welt.
За словами Загера, інтеграція всіх прибулих, як від регулярної, так і від нелегальної міграції, стала майже неможливою. Ця ситуація посилює проблеми на місцях, що призводить до небажання місцевої влади приймати українців, які тікають від війни.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«При всій нашій солідарності з Україною, ми задаємося питанням, чи справді стільки людей з країни, яку атакує Росія, мають приїжджати саме до нас», — цитує Загера Welt.
Наразі Німеччина дійсно прийняла понад 1,2 мільйона українських біженців, і це створює значне навантаження на її федеральні землі та муніципалітети. Кількість українців, які оселилися у цій країні, значно перевищує показники сусідніх держав. Лише в землі Баден-Вюртемберг їхня кількість удвічі більша, ніж у всій Франції, що підкреслює диспропорцію у розподілі.
Українці за кордоном
За даними офіційної статистики, найбільша кількість українських біженців проживає у регіоні Північний Рейн-Вестфалія та Баварії. Також значна частина українців осіла в столиці та її околицях, тому Берлін є одним із найбільш заселених міст. Вибір цих регіонів зумовлений не лише їхньою територіальною площею, а й наявністю великих міських центрів із кращими можливостями працевлаштування, доступом до соціальної допомоги, розвиненою транспортною інфраструктурою та активною мережею волонтерських організацій.
Загер запропонував декілька рішень для розвантаження німецьких громад. Він вважає, що українці могли б отримати «захищене житло на безпечному заході України», як раніше пропонувала міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер. Політик також припустив, що Польща, за підтримки Європейського Союзу, могла б взяти на себе більше відповідальності за прийом українських біженців.
На тлі цих дискусій Асоціація міст та муніципалітетів Німеччини закликає прискорити інтеграцію українців на ринок праці, дозволивши їм працювати навіть без знання німецької мови. Це дозволило б біженцям швидше стати самостійними та зменшити навантаження на соціальну систему.
За наявними даними, понад третина українських біженців, які перебувають у Німеччині, мають роботу, тоді як решта залишається безробітною. Варто зазначити, що з початку 2024 року в Німеччині зросли соціальні виплати для шукачів роботи (Bürgergeld). Це стосується як громадян країни, так і українських біженців, які мають тимчасовий захист. Розмір допомоги збільшився на 12%.
