ПОГЛЯД: 40 мільйонів причин вшанувати пам’ять Ірини Заруцької

Жахливе вбивство 23-річної української біженки Ірини Заруцької супроводила ще одна трагедія — жорстока реакція суспільства. Співчуття швидко поступилось місцем політичним маніпуляціям: праві й ліві політики, а також медійні коментатори використали трагедію для власних цілей, перетворивши її на привід для взаємних расових звинувачень.

Як американці не можуть зрозуміти, що ця трагедія є віддзеркаленням смерті й страждань, які щодня переживають 40 мільйонів українських цивільних, стикаючись із вбивчою агресією Росії?

22 серпня під час поїздки потягом у Шарлотті, Північна Кароліна, її без жодної провокації вдарив ножем у шию рецидивіст Декарлос Браун, афроамериканець.

Життя Ірини вже не повернути. Та вічний вогонь життя і свободи живе в серцях 40 мільйонів цивільних, які борються в Україні. Якщо американці мають співчуття в своїх серцях, вони повинні спрямувати свій гнів у солідарність з Україною — це справді гідний спосіб для американців вшанувати її пам’ять.

Більше по темі

Феномен Трампа: бізнес-імперія, розсекречені файли Епштейна та вербування КДБ

У червні 2026 року експрезидент США Дональд Трамп відзначає свій 80-річний ювілей, залишаючись однією з найвпливовіших та найбільш контроверсійних постатей у глобальній політиці. Пройшовши шлях від агресивного забудовника Мангеттена та зірки реаліті-шоу «Кандидат» до Овального кабінету, Трамп двічі ставав об’єктом процедури імпічменту та першим екслідером США, визнаним винним у кримінальному процесі. Матеріал аналізує темні плями його оточення, зокрема розсекречені судові файли щодо зв’язків із Джеффрі Епштейном, а також резонансну заяву колишнього голови КНБ Казахстану Альнура Мусаєва про ймовірне вербування Трампа радянським КДБ у 1987 році під псевдонімом «Краснов».

Без сумніву, американська система підвела Ірину, і заклики посилити закони та судовий нагляд, аби запобігти новому насильству, є виправданими. Але підхід має ґрунтуватися на доказах і правових нормах, а не на ментальності самосуду.

Показовим прикладом є конгресвумен Маржорі Тейлор Ґрін (республіканка, Джорджія). Нещодавно, виступаючи в Конгресі США, вона використала трагічну смерть Ірини, аби виправдати необхідність суворіших покарань за злочини. Її щире співчуття жертві викликає великі сумніви. Негативне ставлення Ґрін до українців стало очевидним після її заяви: «Жодного цента більше для України». Вона постійно очолює зусилля з блокування життєво необхідних пакетів допомоги Україні, повторюючи тези російської пропаганди.

Американцям варто зважати на ширший контекст, із яким нині стикаються близькі Ірини. Росія дедалі відвертіше масштабує свої геноцидні практики. Частково це пов’язано з діяльністю підконтрольних державі медіа, зокрема «РІА Новості», яке 2022 року опублікувало своєрідний «підручник геноциду». У ньому термін «нацист» був переосмислений і поширений на всіх, хто ідентифікує себе як «українець». Навішування ярликів “нелюдей” на мирних цивільних є стратегією, що віддзеркалює методи радянської Росії часів Голодомору, коли було знищено мільйони українців.

Ті, хто цінує людське життя, мають засудити нинішнє потепління відносин США з Росією. Америці слід відновити постачання сучасної зброї й застосувати жорсткі економічні санкції, використовуючи масштаб своєї $30-трильйонної економіки.

Америка, на жаль, не змогла захистити Ірину. Але якщо вона не підтримає Україну — наслідки будуть катастрофічними. Особливо тривожним є схвалений Палатою представників оборонний бюджет США на $892 млрд на 2026 рік: на допомогу Україні там передбачено лише $400 млн. Це менше ніж 0,01% від річного обсягу американської економіки — приблизно вартість однієї чашки кави на рік для пересічного платника податків. Чи справді життя українця оцінюють настільки дешево?

Українці й американці мають спільний досвід боротьби з тиранією заради свободи та демократії. В історії США вже були приклади перемог у, здавалося б, безнадійних битвах — від Форт-Тайкондерога та Нового Орлеана до висадки в Нормандії. Сьогодні Україна стала таким самим символом надії, бо виборює майбутнє миру та безпеки у світі.

Потрібно прислухатися до спеціального посланця США в Україні, генерала Кіта Келлоґґа. Після нещодавнього візиту Келлог слушно зауважив, що тактичні успіхи Росії на полі бою — це катастрофа: понад мільйон жертв заради захоплення лише 1% території України. Політикам у Вашингтоні слід припинити вагатися і скористатися нинішньою вразливістю Росії. Капітуляція перед фанатичним диктатором Путіним — не варіант.

Слід віддати належне президентові Дональду Трампу, який засудив жахливе вбивство Ірини Заруцької. Однак уже наступного дня її рідні оплакували 24 пенсіонерів, убитих російським ударом на сході України. Згодом Росія здійснила низку вторгнень безпілотників у повітряний простір Польщі — як пролог до ширшої війни.

На вшанування пам’яті Ірини Заруцької президент Трамп має розпочати ініціативу «мир через силу», забезпечивши Україну максимальною військовою допомогою. Він також повинен рішуче підтримати двопартійний законопроєкт у Сенаті (S. 1241), який передбачає масштабні тарифи для країн, що купують російську нафту. Це завдасть нищівного удару по воєнній економіці Росії та зупинить її геноцид.

Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.