Президент США Дональд Трамп лаконічно оцінив ситуацію після того, як три російські винищувачі нахабно порушили повітряний простір Естонії.
«Мені це не подобається», - сказав Трамп, додавши: «Я не люблю, коли таке трапляється. Це може бути великою проблемою, але я повідомлю вам пізніше».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Він також сказав журналістам в Овальному кабінеті: «Я повинен це розглянути. Мені незабаром нададуть інформацію, тож я повідомлю вам про це сьогодні ввечері або завтра».
Слова Трампа привернули увагу до делікатного балансу сил в Європі та підкреслили ключову роль американського лідерства – або його відсутність – в умовах російської агресії.
Вторгнення та негайна реакція НАТО
Цей інцидент, під час якого російські винищувачі МіГ-31 пробули в повітряному просторі Естонії 12 хвилин, є останнім і найагресивнішим у серії російських вторгнень, які все більше турбують європейські уряди.
Британія вперше перехопила танкер «тіньового флоту» РФ
Він стався лише через тиждень після того, як літаки НАТО збили російські дрони над Польщею, що вивело війну в Україні на новий і небезпечний рівень близькості до альянсу.
Для Естонії, яка є прихильником Києва і членом НАТО, що межує з Росією, це порушення було «безпрецедентно зухвалим», як заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.
Естонські чиновники, які були явно стурбовані, не гаяли часу і негайно підняли це питання. Вони викликали російського дипломата, щоб висловити протест, та розпочали консультації з союзниками по НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
Ця стаття, яка передбачає, що сторони будуть проводити консультації, коли «територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої зі сторін перебуває під загрозою», свідчить про серйозність, з якою альянс ставиться до цього інциденту.
За словами речниці НАТО Елісон Гарт, головний політичний орган НАТО, що ухвалює рішення, має зібратися на початку наступного тижня, щоб детально обговорити це питання.
Реакція на вторгнення була швидкою і рішучою. Винищувачі F-35 італійських ВПС, які зараз розгорнуті в рамках місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії, перехопили російський літак, що було високо оцінено генеральним секретарем НАТО Марком Рютте як «швидке і рішуче» рішення.
Інцидент підкреслює важливу роль місії НАТО з патрулювання повітряного простору, в рамках якої десятки літаків перебувають у цілодобовій готовності по всій Європі. Хоча винищувачі Альянсу сотні разів на рік вилітають для перехоплення російських літаків, що наближаються до повітряного простору країн-членів, вони рідко перетинають кордон.
Європейські лідери засуджують дії Росії
Порушення викликало хвилю занепокоєння в європейських столицях, де лідери і без того перебувають у напруженому стані.
Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас засудила інцидент як «надзвичайно небезпечну провокацію», яка «ще більше посилює напруженість у регіоні».
Її слова відображають зростаючий консенсус щодо того, що дії Росії не випадкові, а є частиною продуманої кампанії, аби перевірити рішучість Заходу.
«Ми не повинні показувати слабкість, бо слабкість спонукає Росію до подальших дій», – сказала вона.
Цю думку також висловила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
«Європа підтримує Естонію в умовах останнього порушення Росією нашого повітряного простору. Ми будемо рішуче реагувати на кожну провокацію, одночасно інвестуючи в зміцнення східного флангу», - написала вона в соціальних мережах.
Президент Володимир Зеленський також назвав вторгнення «обурливим» і частиною «систематичної російської кампанії, спрямованої проти Європи, проти НАТО, проти Заходу».
Франція також приєдналася до засудження.
Президент Еммануель Макрон написав на X: «Я рішуче засуджую вторгнення російських літаків в Естонію. Вони є ще одним кроком у накопиченні Росією провокацій і безвідповідальних дій».
Він висловив «повну підтримку естонській владі» і заявив, що «у відповідь на ці неодноразові порушення буде ухвалено рішення про посилення заходів безпеки».
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль також висловився з цього приводу, написавши в соціальних мережах: «Пильність – це ціна свободи. Цей принцип НАТО не втратив своєї актуальності. Неприйнятне порушення Росією повітряного простору Естонії сьогодні демонструє це з надзвичайною ясністю».
Він додав: «Негайно перехопивши російський літак, ми демонструємо: НАТО завжди готове до оборони».
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс також засудив ці дії, написавши в соціальних мережах, що кожне вторгнення Росії «зробить нас більш рішучими: зміцнити оборону НАТО, прискорити підтримку України, [та] посилити тиск на Росію, щоб вона припинила свою агресію та безрозсудне поводження».
Він додав: «Кордони НАТО – це наші кордони безпеки. Ми солідарні з Естонією!»
Міністр закордонних справ Швеції Марія Стенергард також висловила свою стурбованість. «Останніми тижнями ми спостерігали неодноразові порушення повітряного простору з боку Росії в Польщі, Румунії та Естонії», – написала вона в соціальних мережах, зазначивши, що шведські винищувачі Jas Gripen піднялися в повітря, щоб супроводжувати російські винищувачі над Балтійським морем.
Вона назвала інцидент «надзвичайно серйозним» і випробуванням готовності НАТО, заявивши: «Це чітко демонструє, що Росія є загрозою не тільки для України, але й для безпеки всієї Європи».
Стенергард підкреслила, що Швеція приєдналася до НАТО, щоб бути частиною колективної безпеки альянсу, і зараз «є більш безпечною, ніж до того, як стала членом».
Західні дипломати аналізують провокації Росії
У п’ятницю ввечері в інтерв’ю Kyiv Post два високопоставлені західні дипломати назвали цей інцидент «чітким сигналом того, що Росія випробовує рішучість Заходу».
Вони припустили, що порушення могло бути навмисною спробою перенести фокус уваги НАТО та його членів на свій захист замість зміцнення оборони України.
Цю оцінку поділяють і інші високопоставлені американські чиновники. Час інциденту – одразу після збиття польського безпілотника та триваючої війни в Україні – лише посилює відчуття неспокою, сказав один американський чиновник Kyiv Post.
Тим часом, оскільки зусилля США щодо припинення війни в Україні «не дали жодних результатів», як висловився один європейський чиновник, континент стає все більш вразливим.
Зараз увага зосереджена на тому, що буде далі. Як заявив у п’ятницю президент Зеленський, «необхідно вжити рішучих заходів – як колективно, так і індивідуально кожна країна», щоб Росія відчувала «все більший тиск з боку світу, насамперед через свою економіку, і найкраще це забезпечити санкціями».
Питання, яке висить у повітрі, питання, яке лише підсилюють загадкові слова Дональда Трампа, полягає в тому, чи достатньо Захід об’єднаний, щоб виконати цю обіцянку.
Винищувачі НАТО вперше збили дрон над Латвією
