У вересні 2025 року в країнах ЄС було ухвалено 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту для громадян, які втікають від російської агресії.
Цей показник на 49% вищий, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим місячним приростом, зареєстрованим із серпня 2023 року, свідчать дані Євростату.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Рекордний приріст: У ЄС у вересні зафіксували 49% стрибок реєстрацій українських біженців
Євростат пов’язує такий сплеск з ухваленим наприкінці серпня 2025 року указом українського уряду, який дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати з України.
Станом на кінець вересня, загальна кількість українців під тимчасовим захистом у ЄС зросла на 49,56 тисяч осіб (+1,2%) і сягнула 4 мільйонів 302,16 тисяч.
Хоча у серпневій статистиці відомство вказувало вищу загальну цифру (4,37 млн), вона враховувала дані Португалії та Люксембургу, які, вочевидь, не увійшли до поточного зрізу.
ЄС готує 21-й пакет санкцій проти Росії: під ударом нафтові гіганти, тіньовий флот
У вересні кількість бенефіціарів тимчасового захисту зросла у 24 країнах ЄС. Найбільший абсолютний приріст спостерігався у Польщі (+12 960 осіб), Німеччині (+7 585) та Чехії (+3 455). Єдиною країною, де зафіксовано зниження, стала Франція (-240).
Німеччина залишається лідером за кількістю прийнятих біженців з України (1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості в ЄС), за нею йдуть Польща (1 млн 8,89 тис., або 23,5%) та Чехія (389,31 тис., або 9,0%).
Значну кількість також прийняли Іспанія (244,17 тис.) та Румунія (192,84 тис.).
Чехія та Польща лідирують за кількістю біженців на 1000 осіб
Євростат зазначає, що у даних по Іспанії, Греції та Кіпру може враховуватися частина осіб, чий статус тимчасового захисту вже не є дійсним.
Якщо ж аналізувати дані відносно чисельності населення, то найбільша кількість бенефіціарів на тисячу мешканців наприкінці вересня спостерігалася у Чехії (35,7), Польщі (27,6) та Латвії (25,5), при середньому показнику по ЄС у 9,6.
Переважна більшість (понад 98,4%) бенефіціарів тимчасового захисту – громадяни України. Станом на кінець вересня, 44,0% одержувачів становили дорослі жінки, майже третину (31,0%) – діти, і близько чверті (25,1%) – дорослі чоловіки.
Ця структура змінилася порівняно з минулими роками: частка дорослих чоловіків зросла (з 19,9% у вересні 2023 року та 22,7% рік тому), тоді як частка жінок та дітей дещо зменшилася.
Понад 100 тисяч осіб зі статусом тимчасового захисту також перебували у Словаччині (135,77 тис.), Нідерландах (130,50 тис.) та Ірландії (116,35 тис.).
Від 50 до 100 тисяч налічувалося у Бельгії, Австрії, Норвегії, Фінляндії, Болгарії, Швейцарії та Франції. Менші спільноти зареєстровані у Литві, Швеції, Данії, Угорщині, Греції, Естонії, Латвії, Хорватії, Кіпрі, Ісландії, Мальті та Ліхтенштейні.
Тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 2027 року
Усі наведені дані базуються на Рішенні Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке активувало механізм тимчасового захисту через масовий приплив переміщених осіб з України. 25 червня 2024 року Європейська рада офіційно продовжила дію цього захисту з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН на 3 жовтня 2025 року, кількість українських біженців у Європі оцінювалася в 5,192 мільйона, а загалом у світі – у 5,753 мільйона.
Водночас, в самій Україні, за даними ООН на липень, налічувалося 3,340 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Економісти наголошують на важливості повернення громадян: за оцінками, повернення кожних 100 тисяч українців додому забезпечує приріст ВВП у 0,5%. Проте Національний банк України погіршив свій прогноз міграції.
Якщо раніше НБУ очікував чистий приплив населення у 2026 році, то тепер прогнозує чистий відтік на рівні 0,2 млн осіб. Нацбанк, який оцінює загальну кількість мігрантів за кордоном у 5,8 млн, очікує, що чисте повернення українців додому розпочнеться лише у 2027 році.
