У Європі назрівають зміни: у Вашингтоні на Пенсильванія-авеню сидить негідний своєї посади президент, а похоронний дзвін чутно аж на Даунінг-стріт.
Два лідери з різних причин опинилися в глибокій політичній скруті. Вже не вперше американський президент принизив сам себе – цього разу своїми діями в Ірані. Дональд Трамп, як відомо — ганебно відомо, — не надто любить читати, але йому слід було б уважно прочитати звіт Джиммі Картера про його завідомо приречену військову операцію з порятунку американських заручників у Тегерані в 1980 році під надзвичайно оптимістичною назвою «Орлиний кіготь». Те, що американський оптимізм щодо військових дій проти Ірану був необґрунтований, — не новина. Тим часом британський прем’єр іде у відставку, і Енді Бернем вже готується завезти свої меблі на Даунінг-стріт, 10.
Удар на 1200 км: Сили оборони уразили заводи «Газпрому» та центр космічного зв’язку РФ
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У Кремлі, певно, радісно потирають руки, але які б емоції там не панували, радості в російській столиці немає. Нещодавно її накрила похмура тінь від диму після удару українських дронів. Російський лідер виглядає безпорадним, опинившись у заручниках ситуації, яку сам і спровокував.
Натомість президент України Володимир Зеленський, схоже, крокує з новим запалом. Його країна, маючи сучасні вітчизняні безпілотники та ракети, зупинила вторгнення.
Що стосується Росії, то вона щомісяця втрачає близько 30 000 загиблими та пораненими. По тисячі на день – такого довго не терпітимуть навіть у країні, де жорстко фільтруються й дозуються новини про війну. Українські дрони уражають цілі в глибокому тилу Росії. «Спеціальна військова операція», яку Путін розпочав у 2022 році з надією на швидку перемогу, триває вже довше, ніж Перша світова війна. Тоді кровопролиття, що розпочалося в серпні 1914 року, мало закінчитися до Різдва. Не треба бути істориком, щоб зрозуміти: воно тривало набагато довше і призвело до повалення російського монарха.
У Пекіні на це дивляться з жахом. Путін – ключовий союзник – загруз у болоті. У світлі провалів Росії в Україні китайці стали переглядати свої плани нападу на Тайвань.
Тут варто відзначити роль географії. Україна та Росія мають спільний сухопутний кордон, і його легко прорвати, а Тайвань розташований приблизно за 100 км від китайського узбережжя. Висадка військ на острів передбачатиме або повітряний, або морський десант. В обох випадках будуть величезні втрати, оскільки Тайвань вчинить «по-українськи» і просто розгромить десант дронами. Уявіть собі інший сценарій: якби Україна капітулювала, Китай би, як мінімум, посміливішав. А так, у Пекіні довелося переглянути військові плани.
Путін може вирішити подвоїти ставки та розширити масштаби конфлікту.
Але будь-який оптимізм у Києві слід стримувати. Путіну світить стратегічна і особиста поразка. Він відхилив пропозицію Зеленського про мирні переговори з такою зарозумілістю, яку не виправдовує ситуація на полі бою.
Не виключено, що Путін може вирішити розширити масштаби конфлікту. У покері це називається «подвоєнням ставки». Маєш слабку комбінацію – підвищуй ставки. Викручуйся з халепи блефом. Пам’ятаймо: це російський лідер, який погрожував застосувати ядерну зброю проти Заходу.
Він може спробувати згуртувати навколо себе російський народ, спровокувавши військову реакцію НАТО. Тоді він повторить свою дискредитовану мантру про те, що НАТО від самого початку планувало напад на Росію, і що лише він один здатний захистити Батьківщину.
Обмежена версія цього вже відбувається. Керівники європейських служб безпеки, розвідки та збройних сил відкрито говорять про керовані з Москви диверсії, яких стає все більше в міру загострення її війни в Україні. Росія вже переходить до агресивної войовничості.
Повітряний простір НАТО постійно порушують російські дрони та винищувачі. Характерною рисою непередбачуваної поведінки Росії є перешкоди в роботі GPS, що зривають роботу цивільної авіації та морського судноплавства. Була вчинена диверсія на польській залізниці, яка є ключовою ланкою ланцюга постачання до України. У Балтійському морі були перебиті підводні трубопроводи та інтернет-кабелі. На сухопутному кордоні Норвегії з Росією, у Північному морі та Північній Атлантиці спостерігається російська військова активність.
Не слід ігнорувати слова британського прем’єр-міністра Кіра Стармера, який незабаром піде з посади. За його словами, західні розвідки попереджають, що Росія може напасти на одну з країн НАТО ще до наступного чемпіонату світу з футболу в 2030 році.
На цьому тлі Європейський Союз розпочав офіційні переговори з Україною про вступ, а Вашингтон відкрито відступає від своїх зобов’язань щодо оборони Європи.
Міністр оборони США Піт Геґсет розпочав шестимісячний перегляд присутності американських військ у Європі.
Він заявив, що деякі союзники «користувалися ситуацією без власних зусиль». Таке дріб’язкове ставлення показує, наскільки великий борг Європа має перед Україною. Спротив Києва, хоч і ціною величезних втрат, продемонстрував, що виживання Європи не залежить від Вашингтона.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з позицією «Kyiv Post».
