Традиції святкування Різдва в Україні: відроджуємо культуру разом

Різдво є одним із найголовніших свят для українців. Традиції святкування передають із покоління в покоління, вони мають глибоке коріння  та несуть у собі сакральний та релігійний зміст.

Українські Різдвяні традиції

Святкування Різдва для українців має велике значення. Ще коли Україна була в складі СРСР, радянська влада забороняла святкувати. Проте багато, хто святкував таємно, за опущеними шторами, щоб не донесли керівництву комуністичної партії. Однак, дехто святкував відкрито, люди колядувати, хоча за це їх могли і покарати. Таке святкування ставало символом сили духу та свободи.

Різдво завжди було сімейним святом, тим часом коли родина збиралася разом. Ті хто на навчанні, переїхали чи створили власну сім’ю, усі мали з’їхатися назад у батьківський будинок. Разом провести час, об’єднатися та зібратися до купи. Тому це свято по сьогоднішній день має теплі та приємні спогади.

Більше по темі

Під час нічної атаки на Київ росіяни поцілили по фармзаводу «Дарниця»

Війська РФ під час нічного удару по Києву поцілили по території фармацевтичного заводу «Дарниця». На підприємстві обійшлося без жертв, виробництво працює.

Святкового дня люди радісно вітаються фразою «Христос народився», а інші мають відповідати «Славімо Його». Також прийнято на Різдво ходити до церкви. Адже це все-таки день народження Ісуса Христа й не варто забувати суть самого свята.

Дідух

До свята Різдва українці прибирали та прикрашали свої хати. Особливе місце займає Дідух. Його заведено ставити в куті столі біля ікони. Він символізує духів предків та добробуту.

Дідух — це невеличкий сніп, його зв’язували по сім колосків, адже це символізує родину. Потім перев’язували стрічками та прикрашали стрічками, ягодами калини чи сухоцвітами.

Зберігали його до самого Водохреща, щоб всю зиму духи предків оберігали оселю та вона мала добробут. Після Водохреща дідух спалювали, а попіл розвіювали по городу чи дорозі.

Вертеп

Вертер один із головних символів Різдва. Ще в давнину наші пращури готували вертепну драму — це був пересувний ляльковий театр, де показували різдвяну історію та сцени народження Ісуса Христа. Вертепний ляльковий театр був у вигляді двоповерхової скрині. Де на першому поверсі показували саме біблійну історію Різдва. А на другому вже сам вертепник обирав, що демонструвати людям.

З часом вертеп дещо змінився і його почали показувати справжні люди, іноді навіть залучають тварин. Дійство вертепу — це вистава, але іноді з вертепом ходять по домівках і колядують.

Так само часто продають різні фігурки та прикраси, які показують історію Різдва — їх також заведено називати вертепом.

Різдвяна зірка

Зірка є провісницею народження Ісуса — це символ Вифлеємської зорі, тому вона завжди є на кожному святі. Важливо зазначити, що зірка має 8 променів. Зазвичай робиться каркас, а промені з паперу. У середину можна вставити образ Христа в хліву з батьками, свічку, або залишити пустим.

На Гуцульщини таку зірку часто називають зірка-Алтар. Вісім її променів означають вісім свят: Коляда, Масляна, Великдень, Трійця, Купала, Спасівка, Рожанці, Діди. Так само восьмикутник є характерним орнаментом для гуцульщини.

Прикраса «Павук»

Павук — це оберегова прикраса, яка підвішується до стелі та ловить лихо. Він робиться із солом’яних трубочок, скріплюється ниточками (раніше кінським волоссям) та має різні геометричні фігури. Більше традиційна форма зірки чи павутинки, від цього й назва Павук.

Павук символізує возз’єднання та міцний зв’язок родини. Так само вважається не просто прикрасою, а своєрідною моделлю світобудови та гармонізації простору. Люди вірили, що постоявши під павуком можна було позбутися негативної енергії та отримати позитивну.

Віншування та колядування

Група дітей збирається разом та йдуть від хати до хати та співають Різдвяні пісні — колядки. Вони співають про народження Христа. За ці співи діти отримують нагороду, це можуть бути подаруночки, смаколики або гроші.

Віншування — це частина колядування, віршовані привітання. Їхня мета була, щоби побажати господарям усього найкращого на рік. Зазвичай цими побажаннями закінчували прихід у гості. Адже спочатку був вертеп, колядки та віршування.

Святвечір

Святий вечір — це символ таємної вечері, яку Христос приготував для своїх апостолів. Стіл символізує єдність та порозуміння. Зазвичай перед Різдвом закінчується піст. Тому у святковий вечір стіл накривають пісними стравами та їх має бути 12.

Також наші пращури вірили, що на святий вечір духи померлих родичів можуть завітати в гості, тому після вечері все лишали на столі, навіть не прибирали та не мили посуд, або родичі теж могли посмакувати святковими стравами. А також було заведено ділитися їжею, з родичами, друзями та сусідами.

Наразі українські свята починають відроджуватися, дух єдності та ідентичності повертається в українські міста. В умовах сучасності та різних викликів — традиції стають важливим елементом єднання не тільки сім’ї, але й цілого народу.

Зараз можна знайти численні майстер-класи з виготовлення різних прикрас чи як правильно приготувати традиційну страву. А також багато публікацій допомагають людям робити все правильно та долучитися до святкування.

Бажаємо вам мирних вечорів, сімейного затишку та веселих свят. З Різдвом Христовим.

Христос народився! Славімо Його!