Після хвилі українських ударів окупований Крим зіткнувся з перебоями в електропостачанні, паливними обмеженнями, транспортними затримками та посиленими заходами безпеки. У такий спосіб Київ нарощує тиск на російську військову логістику на півострові.
Що відбувається в Криму у вівторок?
У ніч на вівторок, 23 червня, українські безпілотники завдали масованого удару по низці цілей в окупованому Криму. Це спричинило пожежі, перебої з електропостачанням і нові екстрені обмеження, запроваджені окупаційною владою.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За даними українського моніторингового ресурсу Supernova, під удар потрапила велика електропідстанція «Насосна-2» в Совєтському районі. Супутникові знімки системи NASA FIRMS зафіксували на її території пожежу. Підписники Telegram-каналу «Кримський вітер» також повідомляли про «потужний вибух», який пролунав у цьому районі близько 2:00.
Закриваємо пляжний сезон: Україна попередила туристів після серії ударів по Криму
Канал повідомив про пожежу поблизу підстанції НС-2 (220/35 кВ), що живить насосну станцію на північ від села Миколаївка.
Унаслідок удару про перебої з електропостачанням повідомляли в Євпаторії, Красноперекопському, Сакському, Джанкойському та Красногвардійському районах. Енергокомпанія «Крименерго» підтвердила відключення електроенергії в цих районах і повідомила, що через технічні пошкодження електромережі на відновлення електропостачання може знадобитися до 24 годин.
Які об’єкти опинилися під ударом?
За даними Telegram-каналу «Кримський вітер», під удар також потрапили кілька стратегічно важливих паливних і логістичних об’єктів.
Повідомляється, що нафтобазу в Керченському морському порту, яка горіла після удару 21 червня, а також нафтовий термінал у порту «Кавказ» в російському Краснодарському краї атакували вдруге за тиждень.
21 червня призначений Росією голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов повідомив про чотирьох загиблих і 28 поранених унаслідок українських ударів по півострову.
Видання Astra підтвердило, що під час тієї атаки удару зазнала нафтобаза Керченського морського торговельного порту, де виникла пожежа. Також, за даними видання, було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок у Керчі.
Під удар потрапив і комплекс ТЕС-Terminal для перевалки та зберігання нафтопродуктів у Керчі. Це один із ключових логістичних вузлів, який використовується для зберігання й перевалки нафтопродуктів та скрапленого газу.
Масштабна пожежа також спалахнула на ТЕЦ в Аршинцевському районі Керчі. За даними Telegram-каналу «Кримський вітер», удар припав по резервуару з мазутом, а шлейф диму простягнувся майже на 50 кілометрів.
Пожежі також зафіксували біля в’їзду до Керчі, поблизу селища Багерове — приблизно за 15 кілометрів від міста, де розміщені російські зенітно-ракетні комплекси С-300 і С-400, — а також неподалік залізничної станції «Південна» в Керчі.
Про пожежу також повідомляли на Арабатській стрілці, де дислокуються російські війська.
У Сімферополі загорілися магазини й майстерні поблизу складських приміщень торговельної мережі «Доброцен».
Близько 7:00 рух Керченським мостом було перекрито.
Чому в Криму виник дефіцит пального?
Дефіцит пального, схоже, став прямим наслідком серії українських ударів по транспортній інфраструктурі та логістичних маршрутах.
22 і 23 червня окупаційна влада Севастополя припинила продаж пального цивільному населенню, дозволивши заправлятися лише автомобілям екстрених служб.
«Пальне. З метою економії 22 і 23 червня в місті не здійснюватиметься продаж пального. Заправлятися зможуть лише автомобілі екстрених служб, які забезпечують функціонування міста», — заявив призначений Росією очільник окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв.
Подібні обмеження на всій території Криму запровадив і призначений Росією голова окупаційної адміністрації півострова Сергій Аксьонов. За його словами, автозаправні станції припинили продаж пального як населенню, так і підприємствам.
«Пальне продаватиметься лише державним установам, які забезпечують функціонування та безпеку Республіки Крим», — заявив він.
Ці обмеження запровадили після припинення роботи поромної переправи через Керченську протоку, яка відігравала важливу роль у постачанні пального до Криму.
Унаслідок цього вантажівки тепер скеровують так званим сухопутним коридором, який з’єднує Росію з окупованою частиною півдня України.
Що відбувається із залізничним і громадським транспортом?
Обмежень у роботі транспорту стає дедалі більше.
Залізничний оператор Grand Service Express повідомив, що відтепер усі потяги «Таврія», які вирушають із Криму, відправлятимуться лише з Керчі. Потяги, що прибувають на півострів, також завершуватимуть маршрут у цьому місті.
Пасажирів, які прямують далі територією Криму, доставляють автобусами до станції Керч-Південна та у зворотному напрямку.
У компанії пояснили, що ці зміни пов’язані з тимчасовим закриттям однієї з ділянок Кримської залізниці 20 червня.
Втім, транспортні обмеження окупаційна влада почала запроваджувати ще раніше. З 10 червня було призупинено рух пасажирських потягів у нічний час.
Скорочено також графік роботи громадського транспорту: тепер він курсує з 5:30 до 21:00.
Поромне сполучення припинено, за винятком пасажирських катерів.
Торговельні центри, супермаркети та гіпермаркети також працюють за скороченим графіком — з 7:00 до 20:00.
Крім того, на вулицях вимкнули освітлення, щоб зменшити навантаження на електромережу.
Развожаєв попередив, що через перевантаження електромережі можливі нові тимчасові відключення електроенергії.
Чому призупинили роботу дитячих таборів?
Одним із найпомітніших рішень окупаційної влади стало призупинення роботи дитячих таборів по всьому Криму.
Аксьонов оголосив, що з 22 червня до 1 вересня призупиняється бронювання путівок, прийом дітей і їхнє розміщення в дитячих таборах та оздоровчих закладах.
Таке рішення ухвалили на тлі зростання безпекових ризиків після серії українських ударів.
Батьки повідомляли в соціальних мережах, що 21 червня, під час масштабної української атаки, автобус із дітьми, який прямував до табору «Артек», розвернули дорогою.
Пізніше в мережі поширилося відео, в якому жінка стверджує, що в підконтрольному окупаційній владі «Міністерстві освіти Криму» їй повідомили про скасування всіх табірних змін до кінця року.
Чому в Криму обмежують рух мотоциклів і майже не вмикають сирени?
Окупаційна влада запровадила низку незвичних обмежень, які свідчать про те, наскільки серйозно вона оцінює безпекову ситуацію.
16 червня Аксьонов оголосив про запровадження нічної заборони на рух мотоциклів та інших подібних транспортних засобів. Вона набула чинності наступного дня й діє з 20:00 до 6:00. Обмеження поширюються на мотоцикли, мопеди, пітбайки, квадроцикли, скутери та інший мототранспорт.
Офіційно це пояснили міркуваннями громадської безпеки та необхідністю охорони військових об’єктів.
Радник призначеного Росією голови окупаційної адміністрації Криму Олег Крючков заявив, що шум двигунів заважає розрахункам ППО виявляти українські безпілотники.
Він також попередив, що мотоцикли, які пересуватимуться під час повітряної тривоги або ракетної небезпеки, можуть бути конфісковані.
Окупаційна влада Криму також майже перестала вмикати сирени повітряної тривоги.
За словами Крючкова, за нинішніх умов їх довелося б вмикати приблизно 22 години на добу, зокрема сім-вісім разів щоночі.
«Щоб не перетворювати все це на якийсь божевільний дім», — пояснив він, — влада вирішила переважно використовувати SMS-повідомлення та інші екстрені сповіщення.


