Росія готова до діалогу з Європейським Союзом, заявив у вівторок помічник президента РФ із зовнішньополітичних питань Юрій Ушаков.

«Готова», — відповів Ушаков журналістам на запитання, чи готова Москва до переговорів з ЄС, повідомляє російське державне агентство «РИА Новости».

У Кремлі вперше за останні місяці відкрито допустили можливість прямих контактів із Брюсселем після тривалого періоду публічної критики ЄС та його ролі у спробах покласти край війні в Україні.

Advertisement

Як Москва раніше критикувала підхід ЄС до переговорів

Слова Ушакова пролунали після нещодавніх заяв речника Кремля Дмитра Пєскова, який звинуватив європейських лідерів у спробах вести переговори з Росією з позиції сили.

«Європейці глибоко помиляються, вважаючи, що переговори з Росією потрібно вести з позиції сили», — заявив Пєсков під час брифінгу минулого тижня.

Вирубують заповідники та готуються: Кремль панічно стягує комплекси ППО до Москви
Більше по темі

Вирубують заповідники та готуються: Кремль панічно стягує комплекси ППО до Москви

Російська влада готує нову позицію для систем ППО у природоохоронному парку Москви. OSINT-аналітики виявили бетонні платформи на стратегічній висоті міста.

Попри критику підходу ЄС, Пєсков запевнив, що Москва, як і раніше, відкрита до контактів, і заявив, що припинення діалогу з Європою сталося не з вини Росії.

Кремль також неодноразово наголошував, що будь-які майбутні контакти мають відбуватися без ультиматумів і без того, що в Москві називають «повчальним тоном» європейських лідерів.

Advertisement

Як Росія відкидала попередні мирні ініціативи

Нинішня заява Москви з’явилася після того, як Кремль відкинув кілька останніх дипломатичних ініціатив, зокрема пропозицію президента Володимира Зеленського провести особисту зустріч із Владіміром Путіним, а також запрошення до переговорів на полях саміту G7 у Франції.

Російські посадовці заявили, що не отримували офіційного запрошення на зустріч у форматі G7, і водночас продовжили відкидати заклики до безумовного припинення вогню.

Водночас Україна нарощує далекобійні удари безпілотниками по Москві та інших регіонах Росії. У Кремлі стверджують, що такі атаки нібито підривають перспективи переговорів.

Advertisement

На цьому тлі в Європейському Союзі тривають дискусії щодо того, чи варто і в який спосіб відновлювати прямі контакти з Кремлем.

Минулого тижня, за повідомленнями ЗМІ, закрита дискусія на засіданні Європейської ради виявила розбіжності серед лідерів ЄС після того, як помічники президента Європейської ради Антоніу Кошти встановили контакти з російськими посадовцями. За інформацією Politico, президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили проти спроб позиціонувати ЄС як посередника в переговорах із Москвою. На їхню думку, для цього ще не настав слушний момент, а будь-які майбутні переговори має вести вузьке коло європейських держав спільно з Україною та Сполученими Штатами.

Advertisement

Водночас інші лідери ЄС підтримали зусилля Кошти, наголошуючи, що Союз має зберігати канали зв’язку з Росією на випадок появи можливостей для дипломатичного врегулювання. Ця дискусія засвідчила глибші розбіжності всередині ЄС щодо того, що може стати ефективнішим шляхом до завершення війни — подальший тиск на Москву чи відновлення дипломатичних контактів.

Останнім часом Москва дедалі частіше заявляє про готовність до контактів із європейськими країнами, водночас продовжуючи критикувати підхід ЄС. Минулого тижня речник Кремля Дмитро Пєсков звинуватив європейських лідерів у спробах вести переговори з Росією «з позиції сили», назвавши такий підхід «великою помилкою».

Попри заяви про відкритість до діалогу, Кремль неодноразово відкидав останні дипломатичні ініціативи. Зокрема, Владімір Путін публічно відкинув пропозицію президента Володимира Зеленського провести особисту зустріч, а також не відреагував на окрему українську ініціативу провести переговори на полях саміту G7 у Франції.

Advertisement

Ці заяви пролунали через кілька днів після однієї з наймасштабніших українських атак безпілотниками на Москву від початку повномасштабного вторгнення. Українські удари вдруге за тиждень уразили Московський нафтопереробний завод, а також інші об’єкти інфраструктури в російській столиці та прилеглих регіонах.