Фон дер Ляєн їде до Азербайджану: ЄС потрібен транспортний коридор в обхід Росії та Ірану

Наступного тижня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідає Азербайджан та Вірменію, що стане знаковою дипломатичною ініціативою, спрямованою на зміцнення ролі ЄС на Південному Кавказі.

Раніше видання Politico повідомляло, посилаючись на трьох обізнаних із цими планами осіб, що візит фон дер Ляєн має на меті продемонструвати підтримку ЄС прем’єр-міністру Ніколу Пашиняну після переконливої перемоги його партії на виборах 7 червня.

ЄС підтвердив, що фон дер Ляєн прибуде до Баку 1 липня, а потім вирушить до Єревана з дводенним візитом 2–3 липня. До складу делегації увійде комісар з питань розширення Марта Кос.

У відео, опублікованому на X у вівторок, Кос зазначила, що зараз торгівля, енергетика та цифрова безпека Європи залежать від створення надійних маршрутів через «Серединний коридор», який з’єднує два континенти через Туреччину та Південний Кавказ.

Більше по темі

Сенат США підтримав резолюцію про припинення бойових дій проти Ірану

Сенат США схвалив резолюцію, яка вимагає від Дональда Трампа припинити військові дії проти Ірану, однак Білий дім ставить під сумнів її обов’язковість.

«Одна п’ята нашої економіки — це торгівля», — зазначила Кос, додавши, що європейська безпека вже виходить за межі традиційних торгових угод і охоплює географію, інфраструктуру, енергетичні відносини та кабелі зв’язку.

Протягом багатьох років Європа покладалася на два основні маршрути до Азії: північний – через Росію та південний – через Червоне море й Суецький канал. Однак нещодавні конфлікти зробили обидва маршрути менш надійними, змусивши судна обходити мис Доброї Надії, а літаки — перенаправлятися через Кавказ.

«Є інший шлях», — зазначила Кос, вказавши на «Серединний коридор».

З 2022 року обсяги торгівлі цим маршрутом зросли вчетверо, але транзит досі займає до 45 днів. ЄС прагне скоротити цей час до 15 днів шляхом модернізації автодоріг, залізниць, портів і прикордонних переходів.

Як пояснила Кос, ці покращення знизять витрати європейських підприємств, зменшать ціни для споживачів ЄС та стимулюватимуть ширше економічне зростання. Вона також пов’язала цей проєкт із миром у регіоні, зазначивши, що «Серединний коридор» може сприяти нормалізації відносин між Азербайджаном і Вірменією після десятиліть конфлікту.

«Це пріоритет для Європейської комісії: забезпечення наших торгових, енергетичних та цифрових зв’язків через надійні маршрути», — підсумувала Кос.

Повномасштабна війна Росії змусила Європу переглянути свою логістику та зменшити залежність від маршрутів, вразливих до впливу Москви. Диверсифікація цих мереж також опосередковано зміцнює стратегічні позиції України. У цьому контексті Азербайджан виступає ключовим партнером у диверсифікації енергетики Європи, тоді як поступовий зсув Вірменії в бік Заходу послаблює традиційний вплив Москви на Південному Кавказі.

Однак візит до Баку знову порушить незручні етичні питання для Брюсселя. Під час візиту фон дер Ляєн  до Азербайджану в 2022 році її гостро критикували за підписання «газового меморандуму» з президентом Ільхамом Алієвим. Правозахисні організації звинувачували ЄС у тому, що він ставить енергетичну безпеку вище за демократичні цінності.

Ймовірно, що такі занепокоєння супроводжуватимуть її й цього разу. Правозахисні організації та азербайджанські активісти заявляють, що кількість політичних в’язнів у країні різко зросла і, за деякими оцінками, зараз наближається до 400. Під цим тиском Брюссель хоче довести: його нові партнерства не ставлять під загрозу ті демократичні принципи, які він захищає від Москви.

Візит до Єревану пов’язаний з низкою інших політичних викликів. На парламентських виборах 7 червня партія Пашиняна «Громадянський договір» здобула переконливу перемогу, подовживши його мандат на проєвропейський курс та мир із Баку.

Проте цієї перемоги може виявитися недостатньо для усунення однієї з найбільших перешкод, що залишаються на шляху до остаточної мирної угоди. Азербайджан вимагає внесення змін до конституції Вірменії, стверджуючи, що її текст містить приховані територіальні претензії на Нагірний Карабах.

Хоча «Громадянський договір» здобув впевнену більшість, у нього немає достатньої кількості голосів, щоб легко просунути конституційні поправки або гарантувати успіх референдуму. Це залишає питання невирішеним на тлі спроб Брюсселя сприяти нормалізації відносин між Вірменією та Азербайджаном.

Брюссель оперативно відреагував на поновлення економічного тиску з боку Москви на Єреван, надавши йому підтримку. 19 червня Європейська комісія виділила 34 млн євро у вигляді негайної допомоги, щоб допомогти вірменським підприємствам пом’якшити наслідки російських торгових обмежень.

Ця підтримка стала продовженням першого в історії саміту ЄС–Вірменія, що відбувся в травні в Єревані, де фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта пообіцяли посилити підтримку суверенітету, стійкості та реформ у Вірменії.

Зрештою, цей візит підкреслює делікатний баланс, якого дотримується Брюссель: поглиблення зв’язків із Вірменією і водночас збереження необхідної взаємодії з Азербайджаном у ході крихкого післявоєнного процесу нормалізації відносин.

Для України Південний Кавказ – це вже не віддалена регіональна проблема. Він є частиною ширших зусиль Європи, спрямованих на обхід Росії та Ірану, забезпечення транспортування енергії та товарів, а також на розобудову партнерських відносин, які обмежують здатність Москви використовувати географічне положення як важіль впливу.