Командувач Збройних сил України Олександр Сирський сказав у вівторок у півторагодинному інтерв’ю на телеканалі «ТСН», що його війська перенесли війну на територію Росії та успішно зношують її сили, проте кінця війни поки що не видно.
«Kyiv Post» виділив шість ключових моментів із коментарів генерала Сирського щодо перебігу бойових дій дотепер та майбутніх боїв.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Оригінальне відео інтерв’ю можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=2loliH9Hy9w
1. Кількість та інтенсивність російських атак зменшуються, тоді як українські сили все частіше переходять у наступ.
Сирський зазначив, що темп бойових дій змінюється на користь України. За його словами, Кремль досі продовжує стратегічний наступ з метою захоплення значної частини української території, але зараз ці потуги помітно слабшають.
Сирський назвав “ганебною” ситуацію з порушенням прав військових у полку “Скеля”
За словами Сирського, у минулі роки російські війська атакували на тринадцяти основних оперативних напрямках, а зараз кількість таких напрямків скоротилася до семи. Він зазначив, що операції України, спрямовані проти російських автомобільних і залізничних перевезень, логістичних вузлів і командної інфраструктури, зменшили чисельність російських військ, що прибувають на фронт, а також постачання їм боєприпасів і спорядження, зменшуючи таким чином їхню маневреність на полі бою і змушуючи російських генералів зосереджувати зусилля на меншій території.
Сирський навів статистику: близько 45–50 відсотків бойових зіткнень на фронті ініціюють українські війська. Його теза полягала не в тому, що Україна перехопила стратегічну ініціативу на всьому фронті, а в тому, що наступальна активність Росії зменшилася, тоді як українські сили дедалі частіше здатні диктувати темп, самі атакуючи в окремих секторах. Як доказ зниження наступального потенціалу Росії він нагадав, що з початку цього року ЗСУ відвоювали чисті 600 км² території.
«Раніше вони атакували приблизно по тринадцяти основних напрямках. Сьогодні... лише близько чотирьох можна справді назвати головними наступальними напрямками… Якщо подивитися на загальну кількість щоденних бойових зіткнень… 45–50 відсотків зараз становлять наступальні дії, що здійснюються нашими власними силами».
2. Збройні сили України все ще перебувають у менш вигідному становищі.
Сирський зазначив, що загальна військова стратегія України полягає у тому, щоб завдавати максимальних втрат російській стороні при мінімальних втратах з нашого боку. Він наголосив, що російська армія досі набагато чисельніша і краще забезпечена ресурсами, ніж Збройні сили України, а готовність Кремля застосовувати тактику поліцейської держави та примушувати злочинців і боржників до військової служби робить практично неможливим вичерпання запасів живої сили найближчим часом.
Сирський зазначив, що основною бойовою тактикою України залишатиметься «активна оборона», тобто сили ЗСУ намагатимуться стримувати Росію на її головних напрямках наступу, водночас проводячи локальні наступи там, де російські війська вразливі. На запитання, чи досягла війна переломного моменту, він відповів, що хід бойових дій, можливо, рухається в цьому напрямку, але, безумовно, переломний момент ще не настав.
Справжньою переломною точкою стане таке виснаження російських військ і такий занепад їхнього бойового духу, що українські сили зможуть просуватися на 18–20 кілометрів за один день боїв, а ситуація на полі бою ще далека від цього. Сирський сказав:
«Ми стримуємо ворога на головних напрямках його наступу… Водночас ми проводимо власні наступальні дії… Є ознаки того, що ворог виснажується. Але я мушу повторити — ми не повинні їх недооцінювати».
3. Бомбардування Росії українськими дронами є частиною продуманої багаторівневої кампанії, метою якої є підрив боєздатності Росії.
Сирський зазначив, що далекобійна кампанія України — це набагато більше, ніж серія атак, що потрапляють у заголовки новин. Він сказав, що сотні ударів по нафтопереробних заводах, фабриках, мостах, залізничних лініях і паливних складах — це все частина єдиної кампанії, покликаної послабити здатність Росії продовжувати війну.
Він зазначив, що українські штабні планувальники розділили кампанію на три рівні: удари в глибину по промислових об’єктах, оперативні удари по логістиці та удари по бойових підрозділах на лінії фронту. Кожен рівень атак підтримує інші: знищення паливних і промислових потужностей обмежує виробничі можливості Росії, удари по логістиці ускладнюють доставку на фронт, а ослабивши тили російських військ, їх легше бити. Ця кампанія проходить успішно, але її ще не можна назвати повністю успішною. Сирський зазначив:
«Сучасна війна вже не ведеться виключно на полі бою. Це також війна економік і технологій… Ми не вимірюємо успіх лише кількістю ліквідованих ворожих військових. Ми також оцінюємо збитки, завдані російській економіці, та її здатність переміщувати й утримувати свої війська».
4. Командування Збройних сил України впровадило реформи й усвідомлює, що необхідні подальші зміни, і навіть якщо це нелегко під час війни, нові реформи будуть
Сирський наголосив, що Україна не може чекати закінчення війни, щоб реформувати свої збройні сили, і що створення більш ефективних збройних сил є частиною відповідальної військової стратегії.
Відповідаючи критикам, які звинувачували його у створенні так званих штурмових полків та утриманні їх під центральним контролем, він зазначив, що це необхідно, оскільки штурмові піхотні полки є основним наземним елементом, здатним здійснювати вирішальні атаки або вести оборону за принципом «пожежної команди» в секторах, що перебувають під загрозою, і що Збройні сили України не мають достатньої кількості таких підрозділів, щоб рівномірно розподілити їх по всьому фронту.
Говорячи про формування збройних сил та у відповідь на критику командування ЗСУ за те, що воно надає перевагу створенню абсолютно нових бойових бригад, а не посиленню старих, Сирський зазначив, що масштаби фронту та постійне нарощування російських сил роблять формування нових бригад неминучим, оскільки в іншому разі може не вистачити організованих підрозділів для реагування на російський наступ у новому секторі.
Проблема набору до ЗСУ, за його словами, залишається серйозною, тому пошук кадрів для створення нових підрозділів і підкріплення старих стане головним чинником успіху чи провалу майбутніх операцій ЗСУ. Сирський зазначив:
«Найбільшим [обмеженням] є наш мобілізаційний потенціал. Усе залежить від того, скільки нових військовослужбовців ми зможемо набрати, щоб замінити тих, хто залишає Збройні сили».
5. ЗСУ роблять ставку на технології та адаптацію; мета — стати (ще) гнучкішими та більш інтенсивно використовувати безпілотники.
Сирський сказав, що російсько-українська війна — це війна адаптації, в якій технології мають велике значення і можуть вирішувати долю боїв, але лише за умови, що армія навчається швидше за свого супротивника. Він сказав, що безпілотники, радіоелектронна боротьба та засоби зв’язку змінили всі рівні ведення війни — від тактичних боєзіткнень і оперативного планування до евакуації поранених та обсягу території, яку здатний фізично контролювати один підрозділ. Більше того, ЗСУ добре усвідомлюють, що ці процеси досі тривають.
Швидкість і масштаб технологічних змін у війні змусили ЗСУ стати не лише бойовою організацією, а й організацією, що постійно навчається, в якій кожна операція аналізується, успішні тактики швидко поширюються, а від командирів очікується постійна самостійна адаптація, оскільки ситуація на полі бою змінюється надзвичайно швидко. Сирський вважає, що головна перевага ЗСУ над Росією полягає не стільки в розробці та впровадженні нових військових технологій, скільки в їхній здатності швидко впроваджувати інновації та реагувати на черговий технологічний стрибок у військовій сфері. Сирський сказав:
«Ця війна постійно еволюціонує... Хто швидше адаптується, той отримує перевагу».
6. Бойовий дух
Сирський зазначив, що як у лавах ЗСУ, так і в усьому українському суспільстві люди втомлені, але бойовий дух залишається сильним. За його словами, українські солдати виснажені за роки безперервних боїв, але вони зберігають мотивацію, бо точно знають, за що воюють. А конфлікти всередині ЗСУ, наприклад щодо суперечливих штурмових підрозділів, є природними, і їх слід сприймати як звичайні суперечки, що трапляються в будь-якій великій організації.
Сирський закликав цивільне населення та союзників зберігати тверезість розуму, спостерігаючи за суперечками в ЗСУ, і залишатися спокійними навіть тоді, коли особисті емоції щодо певного питання здаються непереборними. Армія та цивільний тил залежать одне від одного, і публічна дискусія щодо суперечливих питань має бути спокійною та ґрунтуватися на фактах, адже боротьба за соціальну згуртованість сама по собі є частиною військових зусиль України. Сирський сказав:
«Наші бійці втомлені. Той, хто стверджує інше, каже неправду… Коли [складні ситуації] все-таки виникають, до них слід ставитися спокійно, об’єктивно та суворо в рамках закону».
