13–14 липня президент Франції Емманюель Макрон та французькі посадовці представили новий пакет військової допомоги Україні. Він передбачає передачу сучасних винищувачів, систем ППО, крилатих ракет, високоточних авіабомб і ракет-перехоплювачів, а також започатковує довгострокове військове партнерство між Парижем і Києвом, аналогів якому в новітній історії Франції майже не було.
У чому унікальність нової оборонної угоди з Францією та чим вона відрізняється від допомоги інших союзників?
Україна тісно співпрацює з кількома державами-союзниками у сфері оборонних закупівель. Найпомітнішими прикладами є розробка морських безпілотників разом із Великою Британією, виробництво артилерійських систем із Данією, артилерійських боєприпасів і бронетехніки — з Німеччиною, а також програма передачі винищувачів F-16 у межах коаліції Норвегії, Нідерландів і Данії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Водночас, за поодинокими винятками, жодна з цих країн не взяла на себе зобов’язання постачати Україні найсучасніші зразки озброєння або допомагати налагодити їх виробництво й модернізацію безпосередньо на українській території.
Україна відкрила Генконсульство в Ліоні: які регіони Франції воно обслуговуватиме
Наприклад, винищувачі F-16, які нині перебувають на озброєнні Повітряних сил України, мають у середньому близько 30 років експлуатації й на момент передачі вже вважалися застарілими для країн-донорів.
Натомість Франція зобов’язалася не лише передати Україні найсучасніші зразки свого озброєння, а й допомогти організувати їх виробництво, експлуатацію та модернізацію в Україні. Для Києва це перший випадок, коли держава-союзник бере на себе настільки масштабні довгострокові зобов’язання щодо постачання й підтримки ключових бойових систем.
Для самої Франції стратегічні масштаби цього пакета можна порівняти хіба що з контрактом на 7–8 млрд доларів, укладеним із Індією у 2016 році на постачання 36 винищувачів Rafale. Утім, на відміну від нинішньої домовленості з Україною, плани щодо довгострокового виробництва літаків в Індії тоді так і не були реалізовані.
Переважну частину озброєння Україна має отримати зі складів французької армії, а також за рахунок нарощування виробництва у Франції. Частину допомоги профінансують через механізми ЄС та за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Крім постачання озброєння, домовленість закріплює участь Франції у спільній розробці українського проєкту системи протиракетної оборони Freyja. До нього також долучилися Данія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.
Примітно, що серед учасників цієї ініціативи немає Сполучених Штатів. Якщо очолюваний Францією проєкт виявиться успішним, США можуть втратити не лише потенційну частку українського ринку озброєнь, а й позиції на прибутковому ринку експорту зброї до країн НАТО, де нині майже домінують у таких сегментах, як високоточні авіабомби, системи перехоплення балістичних ракет і високоточні крилаті ракети великої дальності.
Як системи ППО SAMP/T захистять українські міста та які виклики стоять перед ППО?
SAMP/T — це система протиповітряної оборони великої дальності, яка за допомогою сучасних радарів виявляє повітряні цілі, зокрема літаки, а потім знищує їх високоточними ракетами-перехоплювачами Aster 30, використовуючи сучасні засоби управління та наведення. За даними відкритих джерел, вартість однієї батареї SAMP/T становить близько 500 млн доларів, тоді як одна ракета Aster 30, залежно від модифікації, коштує від 2 до 4 млн доларів.
Для України ця система має особливе значення, адже Росія регулярно завдає ударів по містах і цивільній інфраструктурі балістичними ракетами, які надзвичайно складно перехопити. Нові модифікації SAMP/T, насамперед SAMP/T NG, оснащені вдосконаленими радарами та системою наведення, що значно підвищує їхню здатність перехоплювати балістичні ракети.
Станом на сьогодні Франція та Італія передали Україні щонайменше по одній системі SAMP/T. Українська влада заявляла, що для надійного захисту всієї території країни від російських ударів балістичними ракетами необхідно близько 25 таких систем.
Ще однією перевагою SAMP/T з української точки зору є те, що, на відміну від американської системи Patriot, поставки самих комплексів SAMP/T і ракет Aster 30 до України залишалися стабільними та майже не залежали від внутрішньополітичної ситуації у Франції. Хоча Patriot за низкою характеристик вважається ефективнішою системою, її постачання Україні неодноразово переривалися.
У лютому 2025 року США кілька разів призупиняли поставки озброєнь Україні. Через нестачу ракет до Patriot українські розрахунки були змушені спостерігати на радарах, як російські балістичні ракети безперешкодно вражають українські міста, оскільки Вашингтон припинив постачання боєприпасів до цих систем.
Відповідно до домовленостей, оголошених у вівторок, Франція до кінця 2026 року передасть Україні ще дві системи SAMP/T, а в наступні роки — від чотирьох до восьми модернізованих комплексів SAMP/T NG. Крім того, вже з жовтня мають зрости поставки ракет-перехоплювачів Aster 30, дефіцит яких нині залишається критичним.
Наразі виробництво ракет Aster 30 не встигає за потребами. Щороку випускають лише близько 100 таких ракет, і, за наявною інформацією, лише до 2028 року обсяги виробництва планують збільшити до 300 одиниць на рік.
Водночас Росія зазвичай запускає по Україні 50–70 балістичних ракет щомісяця. Тому навіть якби всі нові ракети Aster 30, вироблені у Франції та Італії, передавалися Україні, їх усе одно не вистачило б, щоб перехопити всі російські балістичні ракети.
Одним із можливих рішень називають дешевшу ракету-перехоплювач Freyja, яку розробляють у межах українського проєкту. Втім, ця зброя поки що існує лише на стадії проєктування.
Керівники компанії Fire Point заявили, що перші випробувальні запуски Freyja можуть відбутися наприкінці 2026 року, якщо іноземний партнер забезпечить систему наведення для цієї ракети.
Коли Україна отримає винищувачі Rafale та чому Париж змагається за українське небо зі Швецією?
Вироблений компанією Dassault, винищувач Rafale належить до покоління 4,5 і вважається одним із найсучасніших бойових літаків у світі. За своїми характеристиками він перевершує практично всі літаки, що перебувають на озброєнні Повітряно-космічних сил Росії. Порівняно з ним навіть найсучасніші винищувачі, які сьогодні використовують Повітряні сили України, вже вважаються застарілими.
Rafale спроєктований як багатоцільовий літак, однак для України його головною перевагою є сучасні сенсори, бортова електроніка та інші передові технології. Вони дають українським пілотам змогу вести повітряний бій із російськими льотчиками щонайменше на рівних, а в більшості випадків — із відчутною технологічною перевагою.
Rafale постачається до низки країн світу. Залежно від умов контракту та комплектації вартість одного літака становить 80–110 млн доларів.
Водночас Франція поки не оголошувала про передачу Україні ракет класу «повітря–повітря» Meteor, які вважаються одним із найцінніших елементів французької бойової авіації.
Домовленість передбачає передачу Україні 16 винищувачів Rafale. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що підготовка перших чотирьох українських пілотів має розпочатися найближчим часом, у 2026 році.
Французькі ЗМІ повідомляють, що перші Rafale можуть розпочати виконання бойових завдань у повітряному просторі України у 2028 році. Крім того, Київ і Париж обговорюють довгострокову програму постачань, у межах якої український парк цих літаків у майбутньому може зрости до 100 винищувачів.
Нещодавно Україна та Швеція також оголосили про плани переозброїти українські Повітряні сили шведськими винищувачами Gripen, які за своїми можливостями можна порівняти з французькими Rafale. Згідно з попередніми домовленостями, Швеція має передати Україні 16 уживаних Gripen і допомогти розгорнути виробництво ще до 150 літаків, а перші з них можуть стати до строю вже у 2027 році.
Принаймні частково домовленість Франції щодо Rafale можна розглядати як спробу Парижа не допустити, щоб саме Швеція стала головним довгостроковим постачальником винищувачів для України.
Компанія Dassault наразі виробляє близько 30 винищувачів Rafale на рік і, за повідомленнями, планує збільшити цей показник до 35–36 літаків.
Водночас пріоритет у постачанні нових літаків матимуть Повітряно-космічні сили Франції, а також чинні іноземні замовники, зокрема Індія та Об’єднані Арабські Емірати. Тому навіть якщо Україна зрештою отримає до 100 Rafale, про що зараз тривають переговори, реальні поставки такої кількості літаків, найімовірніше, розтягнуться до середини 2030-х років.
Яку роль відіграють крилаті ракети SCALP і що змінить отримання ліцензії на їхнє виробництво?
Україна вперше отримала невелику партію французьких крилатих ракет SCALP і їхньої британської модифікації Storm Shadow у травні 2023 року. Відтоді їх переважно застосовували для ударів по особливо важливих цілях у глибокому російському тилу — об’єктах, які можна було уразити лише високоточною зброєю з потужною бойовою частиною.
Одним із найвідоміших прикладів їхнього застосування став удар SCALP по військово-морській базі РФ у Севастополі у вересні 2023 року. Унаслідок атаки були знищені ракетний підводний човен, великий десантний корабель і штаб Чорноморського флоту РФ, де в той момент, за повідомленнями, тривала нарада за участю високопоставлених адміралів.
У листопаді 2024 року залп ракет SCALP/Storm Shadow уразив штаб російських військ у Курській області. За наявною інформацією, удар ліквідував більшість командування цього угруповання, зокрема північнокорейського генерала, який перебував там із групою офіцерів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії виробництво SCALP, яке раніше було припинене, відновили у 2025 році. Наприкінці того ж року Франція, за повідомленнями, вже випускала 50–100 таких ракет щороку.
Втім, для України цього недостатньо. Сили безпілотних систем щодня компенсують дефіцит далекобійних ракет масованими атаками дронів по території Росії. Типової ночі українські безпілотники здійснюють 200–400 вильотів по цілях у російському тилу — об’єктах, які SCALP могли б уражати значно ефективніше та з набагато більшою руйнівною силою.
За словами Макрона, Україна отримає повний комплект технічної документації та ліцензію на самостійне виробництво SCALP. Якщо виробництво вдасться швидко налагодити й забезпечити фінансування, ці ракети можуть у короткостроковій перспективі закрити одну з найважливіших прогалин у можливостях ЗСУ — завдавати потужних ударів по добре захищених цілях, таких як бойові кораблі, укриття для авіації чи укріплені командні пункти. Наразі для таких ударів Україна здебільшого використовує безпілотники, які мають значно меншу бойову потужність.
У довгостроковій перспективі, особливо після завершення війни, SCALP, вироблені в Україні за французькою ліцензією, випробувані в реальних бойових умовах і вдосконалені на основі цього досвіду, можуть стати експортним продуктом, вигідним як для України, так і для Франції.
Що таке авіабомби AASM Hammer та як локалізація їхнього виробництва вплине на український ВПК?
AASM Hammer — це комплект обладнання, який перетворює звичайну авіабомбу на високоточний боєприпас. До нього входять система наведення, електроніка та керовані аеродинамічні поверхні, а після скидання бомби розкладаються крила, що збільшують дальність її польоту. Хоча сама технологія не є новою, один комплект Hammer коштує приблизно 130–150 тис. доларів, що значно дешевше за спеціалізовані високоточні боєприпаси на кшталт крилатої ракети SCALP. Саме тому такі комплекти широко використовуються країнами, які мають великі запаси звичайних авіабомб, часто ще з часів Холодної війни.
Україна вперше застосувала передані Францією комплекти Hammer у січні 2024 року. Вони продемонстрували високу точність — щонайменше не гіршу, ніж американські комплекти JDAM-ER, — і виявилися особливо ефективними для швидкого ураження важливих замаскованих цілей, зокрема груп операторів російських безпілотників. Франція також виконала своє зобов’язання постачати Україні 60 комплектів Hammer щомісяця.
Ліцензія на виробництво Hammer в Україні, ймовірно, дасть змогу суттєво підвищити можливості української оборонної промисловості. Нещодавно Україна представила власний комплект наведення для авіабомб — «Вирівнювач», який поступається Hammer за точністю. Освоєння французької технології може дозволити довести характеристики українських комплектів наведення до рівня Hammer.
Як і у випадку зі SCALP, налагодження серійного виробництва Hammer в Україні після завершення війни потенційно може стати джерелом експортних доходів як для України, так і для французької компанії Safran, яка виробляє ці комплекти та конкурує на світовому ринку з американськими, китайськими й російськими аналогами.
Додатковою перевагою стане можливість випробовувати модернізації та нові технічні рішення в реальних бойових умовах. Це дасть українським інженерам змогу вдосконалити ліцензійну технологію та, ймовірно, створити власну модифікацію, яка буде дешевшою за конкурентів і водночас краще пристосованою до умов сучасної війни.
Макрон: Європа захищатиме свободу будь-якою ціною
