У п’ятницю консервативний президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на запропонований центристським урядом прем’єр-міністра Дональда Туска законопроєкт про легалізацію цивільних партнерств. Про своє рішення він повідомив у заяві.
Польща разом із Болгарією, Румунією та Словаччиною залишається однією з останніх країн Європи, де не легалізовано одностатеві шлюби або цивільні партнерства.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Законопроєкт, уперше поданий до парламенту в грудні минулого року, передбачав запровадження «статусу найближчої особи», доступного неодруженим партнерам, зокрема одностатевим парам.
Такі союзи надавали б деякі права, які за польським законодавством наразі мають лише подружні пари, зокрема право на спільне майно, доступ до медичної інформації одне одного та право на поховання.
У Польщі восени стартують перші навчання військ “Коаліції охочих”
«Я завжди наголошував, що ніщо з того, що є квазішлюбом, не може розраховувати на мою підтримку», — написав Навроцький у соцмережі X.
«Як гарант Конституції, я не можу погодитися на рішення, яке призведе до втрати особливого статусу шлюбу, визначеного... як союз жінки та чоловіка», — додав лідер націоналістів.
Щоб угамувати хвилю обурення серед консерваторів, лідери правлячої коаліції наголошували, що союзи «найближчих осіб» не обов’язково мають укладати романтичні партнери: їх також можуть укладати сусіди або члени родини.
Вето президента можна подолати, проте для цього знадобиться більшість у три п’ятих голосів у нижній палаті парламенту, чого в Польщі вдається досягти вкрай рідко.
— «Право на щастя» —
За даними Міжнародної асоціації лесбійок, геїв, бісексуалів, транс- та інтерсекс-людей (ILGA), Польща стабільно посідає одне з найнижчих місць у Європі за рівнем захисту прав ЛГБТК-спільноти.
Напередодні торішніх парламентських виборів у Польщі проєвропейська «Громадянська коаліція» Туска обіцяла внести законопроєкт про легалізацію цивільних партнерств упродовж перших 100 днів роботи.
Однак «Громадянській коаліції» доводиться керувати країною разом із консервативнішими партіями та співіснувати з Навроцьким. Тому пошук компромісів щодо багатьох передвиборчих обіцянок у соціальній сфері та винесення відповідних законопроєктів на голосування забрали більше часу.
Після президентського вето Туск розкритикував рішення Навроцького в соцмережі X, назвавши його «виявом зневаги до людей та їхнього права на щастя і нормальне життя».
Польські консерватори, чимало з яких тісно пов’язані з Католицькою церквою, тривалий час виступали проти заходів на підтримку прав ЛГБТК, тавруючи їх як «гендерну ідеологію», яку підтримують деструктивні зовнішні сили.
Проте громадська думка щодо цього питання за останні роки суттєво змінилася.
Минулого року державний дослідницький центр CBOS з’ясував, що 62% поляків підтримують легалізацію одностатевих партнерств. Це найвищий рівень підтримки цієї ініціативи за всю історію спостережень.
Попри це, чинний президент, відносини якого з правлячою коаліцією залишаються непростими, здобув серед своїх критиків репутацію не готової до компромісів з опонентами «машини для вето».
У червні Навроцький побив рекорд за кількістю накладених вето серед усіх президентів в історії Польщі, хоча перебуває на посаді менш як рік.
— Традиційно католицька країна —
Наклавши вето на законопроєкт, Навроцький «повернувся спиною до двох мільйонів людей, які сьогодні живуть у неофіційних стосунках», заявила Катажина Котула з польської партії «Лівиця» (Lewica), яка виступила ініціаторкою законопроєкту.
Вона зазначила, що після рішень Суду Європейського Союзу, а згодом і польського Вищого адміністративного суду Польща вже почала визнавати одностатеві шлюби, укладені в інших країнах ЄС.
«Це те, що я як урядова уповноважена з питань рівності маю намір виконати», — сказала вона.
За підрахунками польських профільних асоціацій, від 30 000 до 40 000 громадян Польщі уклали шлюби за кордоном.
Тепер вони очікують на сплеск звернень пар до польських органів реєстрації актів цивільного стану після рішення Суду ЄС.
Традиційно католицька Польща ще не пройшла через ті соціальні та секуляризаційні реформи, які від початку 2000-х років відбулися в багатьох інших європейських країнах.
У Польщі союз між двома людьми можна офіційно оформити лише як шлюб — і виключно між особами протилежної статі. Водночас польське законодавство щодо абортів із 2021 року залишається одним із найсуворіших у Європі.
Жінки можуть робити аборти в лікарнях лише у випадках сексуального насильства, інцесту або прямої загрози життю чи здоров’ю матері.
Співучасть у проведенні аборту карається позбавленням волі на строк до трьох років.
