Тимчасовий повірений Польщі в Україні Пйотр Лукашевич зазнав критики у Польщі після заяв, зроблених під час церемонії вшанування жертв Волинської трагедії в селищі Олика на заході України в суботу.
Як повідомляє видання Wiadomości, виступаючи на заході з нагоди 83-х роковин Волинської трагедії, Лукашевич заявив:
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Схиляючи голову перед польськими жертвами українського насильства на Волині, я не можу не згадати й українських жертв польської держави до війни та під час війни. Я не ставлю знак рівності між цими подіями, але ми також пам’ятаємо про те, що було ганебним і негідним».
Заяви Лукашевича спричинили дискусію в Польщі. Критики заявили, що згадка про українських жертв під час заходів із вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії створює ризик хибного прирівнювання Волинської трагедії до польських акцій у відповідь.
Польща готова допомогти Україні з модернізацією МіГ-29, але за кошти партнерів
Серед критиків був колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло. У коментарі Wirtualna Polska він назвав висловлювання Лукашевича прикладом «хибної моральної рівності», яка може зашкодити як національним інтересам Польщі, так і польсько-українським відносинам.
Пєкло також поставив під сумнів, чи промову підготував виключно Лукашевич, чи її текст був погоджений із Міністерством закордонних справ Польщі.
Він додав, що дипломат, схоже, зачитував виступ із підготовлених нотаток, що може свідчити про попереднє погодження тексту. Водночас жодних доказів на підтвердження цього припущення Пєкло не навів.
Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський став на захист Лукашевича. Натомість Пєкло заявив, що зміст промови не відповідає загальному підходу польського уряду до історичних питань.
Він також розкритикував спосіб виголошення промови, зазначивши, що під час таких пам’ятних заходів виступи зазвичай звучать переконливіше, коли їх не читають із заздалегідь підготовленого тексту.
Варто зазначити, що 11 липня президент Володимир Зеленський після спільних українсько-польських заходів із вшанування пам’яті заявив, що Україна налаштована прискорити пошукові роботи та ексгумацію жертв Волинської трагедії.
«Україна робить свою частину для чесного встановлення фактів щодо убитих в ті роки: там, де були села і де були загиблі, проводяться пошукові роботи. Україна зацікавлена, щоб їх прискорити. Вже за два дні почнуться ексгумаційні роботи на території сіл Острівки та Воля Островецька. Повна правда та християнське вшанування загиблих – це те, що потрібно», — написав Зеленський.
За словами президента, встановлення історичної правди та гідне вшанування пам’яті всіх жертв є необхідними для взаєморозуміння між українцями та поляками.
Водночас він наголосив, що історичні суперечки не повинні ставити під загрозу майбутнє двосторонніх відносин.
«Потрібно не забувати і те, що зараз, у наш час, Україна та Польща мають одну спільну загрозу, і це смертельна загроза для нашої незалежності, для наших держав, для кожного міста, для кожного села, і зветься ця загроза Росією», — написав Зеленський.
«Говорячи про те, що було, ми повинні не ставити під сумнів майбутнє наших народів – майбутнє України, Польщі, майбутнє всієї нашої Європи», — додав він.
Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також прибув до України, щоб разом з українськими посадовцями взяти участь у пам’ятних заходах в Олиці.
Під час церемонії Косіняк-Камиш заявив, що приїхав «із посланням миру», і закликав обидва народи не допустити, щоб історична пам’ять стала джерелом нової ворожнечі.
«Ми не можемо потрапити в смертельну спіраль ненависті. Неможливо рухатися вперед, не забезпечивши гідного вшанування пам’яті жертв», — сказав він.
11 липня в Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Польської Республіки. Із 2025 року ця дата має статус офіційного державного дня пам’яті.
Масові вбивства цивільного населення під час Другої світової війни, які в Україні називають Волинською трагедією, а в Польщі — Волинською різаниною, залишаються однією з найболючіших тем українсько-польських відносин.
Напередодні цьогорічних роковин польський Інститут національної пам’яті (IPN) знову заявив, що відповідно до норм міжнародного права вбивства польського цивільного населення, скоєні українськими націоналістами, є геноцидом. За оцінкою інституту, загинули близько 100 тисяч поляків.
Водночас Український інститут національної пам’яті повідомляє, що наразі встановлено особи приблизно 30 тисяч польських жертв. За даними дослідницької програми Українського католицького університету «Жертви українсько-польського конфлікту, 1939–1947», дослідники також ідентифікували понад 30 тисяч українських жертв, більш ніж 20 тисяч із них — поіменно.


