Україна знищила ще два великі склади Wildberries — найбільшого російського маркетплейсу.
Цього разу під удар потрапили склади на півдні Росії — поблизу Краснодара та у Ставропольському краї.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Раніше були знищені два найбільші склади мережі — у підмосковній Електросталі та Тамбовській області.
За різними оцінками, загальна сума збитків становить від 150 до 230 млрд рублів — близько 2 млрд доларів. Ще 30–35 млрд рублів, або приблизно 300 млн доларів, знадобиться безпосередньо на розбирання завалів і ремонт терміналів.
Wildberries — лідер російського ринку маркетплейсів. На компанію припадає понад 40% ринку, а сукупна частка Wildberries та Ozon сягає 70%. Wildberries можна назвати російським аналогом Amazon, однак його роль у російській економіці значно більша, ніж роль Amazon в американській. Річний оборот компанії перевищує 4 трлн рублів, або близько 30–35 млрд доларів. Це понад 10% усієї внутрішньої торгівлі Росії.
Дрони атакували НПЗ в Ульяновській області РФ: під ударом також Крим, Луганськ і Воронеж
У російському сегменті інтернету з’явилося багато звернень представників малого та середнього бізнесу, які втратили на складах продукцію загальною вартістю сотні мільйонів доларів. Деякі з них втратили весь товар.
Wildberries уже заявила, що не компенсуватиме клієнтам збитки. Ще 7 липня, після ударів по нафтовій промисловості й в очікуванні атак на власні об’єкти, компанія змінила умови оферти. З документа вилучили положення про страхові виплати в разі «форс-мажору», до якого віднесли й чинники, пов’язані з війною.
У Росії вже називають удари по Wildberries дуже болючими. Чому так? На перший погляд, ці об’єкти можуть здаватися цивільними, адже в структурі продажів маркетплейсу переважали одяг — до 40% обороту, товари для дому та іграшки — до 30%, а також електроніка — до 12%.
Однак ситуація складніша. Пояснюємо логіку українських ударів.
Та спершу варто звернути увагу на важливу деталь.
Не Україна розпочала цю війну
Важливо відразу наголосити: не Україна першою почала завдавати ударів по логістичних центрах, об’єктах нафтопереробної галузі та іншій нібито цивільній інфраструктурі.
Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія знищила сотні об’єктів української цивільної інфраструктури. Серед них — драматичний театр і пологовий будинок у Маріуполі, де на той час перебували сотні людей.
За чотири роки війни Росія завдала ударів по всіх українських електростанціях — не залишилося жодної, яка б не зазнала удару, — а також по кількох залізничних вокзалах, найбільшому в країні дитячому онкологічному шпиталю та численних об’єктах логістичної інфраструктури.
Зруйновано сотні тисяч квадратних метрів логістичних площ, знищено сотні тисяч тонн гуманітарних вантажів, ліків, книжок і продуктів харчування, а також мільйони товарів і посилок.
Російські обстріли зруйнували сотні відділень державного поштового оператора «Укрпошта» та понад 400 автомобілів служби.
Понад 400 відділень, сортувальних депо та великих терміналів «Нової пошти» пошкоджено або повністю знищено. Загинули 26 працівників компанії.
Повністю знищено вісім гіпермаркетів мережі «Епіцентр» загальною площею понад 136 тис. квадратних метрів. Унаслідок удару керованою авіабомбою по гіпермаркету в Харкові у травні 2024 року загинули 19 людей.
Повністю знищено три великі розподільчі центри мережі АТБ, які забезпечували продуктами мільйони людей.
В Одесі повністю знищено великий гіпермаркет-хаб Fozzy Cash & Carry площею понад 10 тис. квадратних метрів. Під Києвом знищено спеціалізований логістичний комплекс замороженої продукції мережі «Сільпо» площею 15 тис. квадратних метрів.
Під час масованих обстрілів Києва повністю зруйновано один із ключових логістичних хабів Rozetka.
Лише за останні 12 місяців унаслідок російських ракетних ударів пошкоджено або знищено понад 500 тис. квадратних метрів складських приміщень і поштових терміналів.
Крім того, за час війни знищено кілька нафтобаз і кілька сотень автозаправних станцій.
Цілі міста зруйновано повністю. Через бойові дії та російські обстріли їхнє населення скоротилося до кількох сотень людей або зникло зовсім. Серед них — Бахмут, Маріуполь, Мар’їнка, Волноваха, Авдіївка, Костянтинівка, Покровськ і Мирноград. До війни в цих містах жили відповідно 100 тис., 490 тис., 15 тис., 12 тис., 16 тис., 74 тис., 60 тис. і 35 тис. людей. Зруйновано також кілька сотень сіл.
Низка експертів порівнює масштаби руйнувань на півдні та сході України з руйнуваннями часів Другої світової війни.
Жителі Києва, Харкова, Одеси та Дніпра й далі щодня гинуть унаслідок російських ударів. Мільйони людей стали біженцями.
Втім, Україна тривалий час не завдавала ударів по таких об’єктах на території Росії, доки не наростила виробництво власних далекобійних дронів і ракет до кількох сотень одиниць на тиждень. Чи означає це, що Україна змінила принципи вибору цілей? Ні, адже об’єкти, по яких вона завдає ударів, далеко не цивільні.
Не цілком цивільний маркетплейс
Російські бізнесмени та представники влади позиціонують Wildberries як суто цивільний маркетплейс.
Однак асортимент платформи свідчить про інше: там представлено чимало товарів подвійного призначення, зокрема дронів. За запитом «дрон» у результатах пошуку з’являються численні моделі Mavic 3 та Mavic 4, які також використовують на фронті.
Навіть більше: у каталозі представлені коптери, прямо позначені як FPV (First Person View — «вид від першої особи»). Такі дрони є одним із головних засобів ураження, які застосовують обидві сторони війни.
Частка таких оголошень становить близько 1%. На перший погляд, це небагато, однак за річного обороту в 30 млрд доларів йдеться про значний обсяг.
Водночас частину товарів військового призначення розміщують у нібито цивільних категоріях, як-от «автозапчастини» або «електроніка».
Один із прикладів суто військової продукції — механізми для скидання або утримання вибухівки на дронах. На Wildberries вони представлені у відкритому каталозі із зазначенням технічних характеристик.
Більше того, в розділах «іграшки» або «електроніка», які формально не є дронами, продається велика кількість тренувальних, або ж «дитячих», дронів.
Самі по собі дрони є цілком цивільною продукцією. Однак українські правозахисники та представники розвідки неодноразово оприлюднювали інформацію про плани Росії підготувати до 2030 року сотні тисяч операторів БПЛА. На досягнення цієї мети спрямовані й масові навчальні курси, які запроваджують у російських школах і вишах.
Водночас у категорії «Одяг» представлені й товари суто військового призначення, зокрема військове спорядження. У підказках до російського пошукового запиту «сброс» («скид») поряд із механізмами скидання для дронів з’являються елементи спорядження для магазинів — так звані «розгрузки» або «ліфчики». Це розвантажувальні системи, які носять поверх бронежилета для зберігання магазинів до штурмової гвинтівки та швидкого доступу до них.
Втім, українські удари мають ще один аспект — значно болючіший для російської економіки.
Менше грошей – менше війни
Йдеться про тиск на ще одне вразливе місце російської економіки.
Поряд із нафтопереробною галуззю таким місцем несподівано виявилася складська інфраструктура маркетплейсів і ритейлерів.
Вона стала вузьким місцем у ланцюгах постачання, через яке до російських споживачів надходять великі обсяги підсанкційної продукції: смартфони, одяг, електроніка й електроінструменти з країн Азії та Європи. Пряме постачання цих товарів заборонене санкціями. Зокрема, йдеться про продукцію компаній Apple, Samsung, ASUS та інших.
Такі товари постачають через посередників із країн Середньої Азії та Китаю, а також через російських перекупників. Цей механізм постачання в Росії називають «паралельним імпортом». Такі поставки коштують дорожче й потребують більше часу, проте підтримують роботу дрібних продавців і роблять підсанкційні товари — від програмного забезпечення та дизайнерського одягу до нових моделей iPhone — доступними в Росії.
Це, серед іншого, створює в російському суспільстві відчуття, що війна його не зачіпає, і зменшує готовність виступати проти неї чи ставити владі зайві запитання.
Тепер ця ситуація почне змінюватися.
Йдеться також про значні суми. Чистий прибуток Wildberries становить до 100 млрд рублів на рік. Маркетплейс сплачує 13–16 млрд рублів податку на прибуток, а ще близько 35 млрд рублів становить ПДВ із його обороту. До цього слід додати кілька мільярдів рублів соціальних внесків, пов’язаних із працевлаштуванням співробітників.
За орієнтовними підрахунками Kyiv Post, це 400–500 млн доларів на рік. Ці кошти надходять до російського бюджету, з якого, зокрема, фінансують армію. Окремий чинник — постачання через маркетплейс товарів подвійного призначення.
І цей потік ресурсів також має припинитися.
