Велика Британія та Німеччина без розголосу розробляють нову далекобійну ракету, здатну уражати цілі на території Росії на відстані до 2000 кілометрів. Проєкт є частиною масштабного розширення європейської оборонної співпраці.
Як ідеться в матеріалі німецької газети Welt, опублікованому спільно з британською The Telegraph, засекречена програма Deep Precision Strike (DPS) стала флагманським проєктом партнерства між Лондоном і Берліном у сфері безпеки, яке стрімко розширюється.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Welt із посиланням на кількох неназваних британських і німецьких посадовців, обізнаних з оборонним плануванням, повідомила, що ракету планують прийняти на озброєння до 2034 року. Вона буде призначена для завдання високоточних далекобійних ударів по стратегічних військових цілях, зокрема логістичних вузлах і лініях постачання в глибині території Росії, у разі конфлікту між Москвою та НАТО.
Нафтобаза в Армавірі загорілася після атаки БпЛА
Ініціативу DPS представили на липневому саміті НАТО в Анкарі як програму вартістю 35 млрд євро (40,8 млрд доларів) під керівництвом Великої Британії. У ній беруть участь 12 держав-членів Альянсу, а Німеччина, як очікується, відіграватиме одну з ключових ролей. За даними видання, програма має поєднати німецьке фінансування з британськими технологіями та досвідом.
Посадовці повідомили Welt, що наразі розглядають дві концепції: низьковисотну крилату ракету, здатну оминати російські системи протиповітряної оборони, та гіперзвукову ракету, швидкість якої більш ніж уп’ятеро перевищуватиме швидкість звуку.
За даними видання, британські посадовці хочуть уже наступного року перетворити задекларовану 2024 року ініціативу на офіційну програму розробки.
Оборонні аналітики вважають, що ця ініціатива свідчить про дедалі активніші зусилля Європи зменшити залежність від США у сфері далекобійних ударів.
«Deep Precision Strike фактично означає спроможність завдавати ударів по стратегічно важливих цілях, як-от штаби чи логістичні вузли, знищення яких паралізувало б мережі постачання на передовій», — пояснив експерт із ракетного озброєння Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Сідхарт Каушал.
Окрім відносно невеликої кількості крилатих ракет Tomahawk американського виробництва, НАТО наразі має лише обмежені можливості завдавати ударів звичайними озброєннями в глибині території противника.
Ракетна ініціатива є частиною ширшої програми поглиблення британсько-німецької оборонної співпраці в межах декларації Trinity House 2024 року та Кенсінгтонської угоди 2025 року.
Німецькі оборонні компанії значно збільшили інвестиції у Великій Британії. Зокрема, Rheinmetall відкрила нове артилерійське виробництво в Телфорді, Heckler & Koch розширила виробництво в Ессексі, а Helsing нещодавно запустила в Плімуті завод із виробництва підводних дронів, оснащених штучним інтелектом.
Однак заплановані строки реалізації проєкту підтримують не всі. Колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Ходжес назвав план прийняти ракету на озброєння до 2034 року «абсурдним». Він наголосив, що Україна вже використовує дрони, здатні уражати цілі на відстані 2000 кілометрів.
Німецький експерт із питань безпеки Ніко Ланге також поставив під сумнів темпи реалізації ініціативи. За його словами, Європі слід зосередитися на розгортанні наземних засобів для ударів у глибині території противника протягом кількох місяців, а не чекати десятиліття.
